83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
08.11.11 р. Справа № 4/279
Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 - довіреність від 12.09.2011р.,
від відповідача - ОСОБА_2 - довіреність від 01.08.2011р.,
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю „Східно-Українське промислове
товариство” м. Луганськ
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорський завод Станкомаш”
м. Краматорськ
про стягнення 615055,53грн. заборгованості, пені, штрафу
Позивач 23.08.2011р. заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 581057,73грн., з яких: 338448,30грн. - заборгованість (попередня оплата, яка залишилась не отовареною) за специфікацією №3 до договору №27 від 06.12.2010р., 40221,43грн. - пеня, яка нарахована за порушення строків поставки товару по специфікаціям №№1,3,4 відповідно до п. 8.2 договору, 202388,00грн. - штраф за порушення строків поставки товару відповідно до додаткової угоди №1 від 19.04.2011р.
В підтвердження позову позивач надав підписаний сторонами договір №27 від 06.12.2010р., специфікації №1, №3, №4, додаткову угоди №1 від 19.04.2011р., №2 від 22.06.2011р., підписані представниками сторін, видаткові накладні №001594 від 15.02.2010р. на суму 66240,00грн., №0015262 від 28.12.2010р. на суму 52000,00грн., №1 від 14.03.2011р. на суму 24140,00грн., №2 від 18.03.2011р. на суму 23940,00грн., №3 від 04.04.2011р. на суму 51039,98грн., №4 від 11.04.2011р. на суму 25520,00грн., №6 від 19.04.2011р. на суму 6400,00грн., №7 від 19.04.2011р. на суму 25900,00грн., №8 від 27.04.2011р. на суму 57820,00грн., №9 від 27.04.2011р. на суму 51800,00грн., №12 від 16.05.2011р. на суму 52500,00грн., №13 від 23.05.2011р. на суму 30000,00грн., №16 від 30.05.2011р. на суму 73140,00грн., №19 від 23.06.2011р. на суму 25140,00грн., №20 від 01.07.2011р. на суму 73500,00грн., №РН-0000236 від 08.07.2011р. на суму 7800,00грн. (накладна не підписана, отримувачем товару є відповідач), по яким переданий товар, претензію б/н б/д про повернення суми попередньої оплати, сплати штрафу та пені, яка направлена на адресу відповідача.
Відповідач 04.10.2011р. надав письмовий відзив на позов, в якому погодився з тим, що він прострочив строк поставки товару по специфікаціям №1, №3, №4, але вважає, що продукція визначена в специфікації №3 була не поставлена не з його вини, тому вважає, що немає підстав для стягнення пені та штрафу за непоставку за цією специфікацією. Крім цього, позивач не виконав умови договору щодо передачі технічної документації та узгодження її, тільки після чого відповідач був повинен виготовити та поставити товар. Не маючи технічної документації відповідач все ж таки частково виготовив та поставив продукцію за своєю технічною документацією на свій ризик.
Господарський суд неодноразово оголошував перерви відповідно до ст. 77 ГПК України для звірки сторонами передплати та уточнення строків поставки продукції за специфікаціями, вказаними позивачем у позові.
04.10.2011р. позивач надав заяву про збільшення позовних вимог в частині стягнення 615055,53грн., з яких: сума передплати в розмірі 411268,32грн., пеня в розмірі 29983,21грн. та штраф в розмірі 173804,00грн., сплативши державне мито в розмірі, передбаченому законодавством.
2
Проаналізувавши заяву позивача, господарський суд вважає її такою, що підлягає розгляду, оскільки вона не змінює а ні предмет, а ні підстави позову, і надана з дотриманням вимог процесуального законодавства.
За клопотання представника відповідача 21.10.2011р. господарський суд ухвалив продовжити розгляд справи на 15 днів відповідно до ст. 69 ГПК України.
При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом,
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла з не поставки продукції, оплаченої в установлений специфікаціями строк, а також нарахування штрафних санкцій за невиконання строку поставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
За своїм змістом та правовою природою договір №27 від 06.12.2010р. (далі по тексту - Договір), на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є змішаним договором та містить в собі елементи договору про надання послуг і договору поставки, та підпадає під правове регулювання норм ст.ст. 901-907 ЦК України, статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що за договором №27 від 06.12.2010р. виконавець (відповідач) зобов'язується виконати роботи з виготовлення деталей (далі по тексту - продукція) згідно специфікацій (додатків), які є невід'ємною частиною договору, а замовник (позивач) зобов'язується прийняти та оплатити роботи.
За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.
Господарським судом встановлено, що сторонами обумовлено п.1.3 договору, що відповідач повинен виготовити продукцію відповідно до специфікації №1, №3, №4 за узгодженою технічною документацією.
Позивач не надав докази узгодження технічної документації на продукцію, що є порушенням статей 266,270 Господарського кодексу України, які вимагають виконувати вимоги договору, в яких передбачено, зокрема, стандарти, технічні умови або прейскуранти.
Господарський суд вказує на те, що виконавець, він же виготовлювач продукції, мав право на витребування у замовника технічної документації, повернути попередню оплату і визначитись щодо строку виготовлення продукції тільки за умови отримання технічної документації.
Але, як вбачається з матеріалів справи, сторонами до Договору підписана специфікація №1, відповідно до якої відповідач виготовляє блоки за кресленнями в кількості 69 штук на загальну суму 483440,00грн. на умовах 50% передплати та 50%, по факту готовності продукції до відвантаження в термін 5 календарних днів після письмового повідомлення про готовність з зазначенням строку виготовлення - в термін 50 днів з моменту отримання 50% передплати.
Щодо виконання цієї специфікації позивачем передплачено 352500,00грн., що підтверджують платіжні вимоги №839 від 13.12.2010р. в розмірі 91500,00грн., №37 від 23.12.2010р. в розмірі 61000,00грн., №76 від 19.04.2011р. в розмірі 200000,00грн.
Таким чином, за специфікацією №1 відповідач отримав від позивача передплату в сумі 352500,00грн., кінцевий строк якої 19.04.2011р. (в більшому розмірі, ніж передбачено специфікацією), а тому повинен був поставити товар в термін 50 днів з моменту отримання 50% передплати, тобто до 09.06.2011р., починаючи з 20.04.2011р. З урахуванням додаткової угоди №1 від 19.04.2011р. сторонами встановлений кінцевий строк поставки по кожній номенклатурі продукції.
3
Окрім передплати позивач здійснив перерахування коштів за блоки 105558,30грн., що підтверджують платіжні доручення №976 від 21.02.2011р. в розмірі 30000,00грн., №989 від 24.02.2011р. в розмірі 75558,30грн.
Відповідно до видаткових накладних: №001594 від 15.02.2010р. позивач отримав від відповідача блоки на загальну суму 66240,00грн., №1 від 14.03.2011р. - на загальну суму 24140,00грн., №2 від 18.03.2011р. - на загальну сум 23940,00грн., №3 від 04.04.2011р. - на загальну суму 51039,98грн., №4 від 11.04.2011р. - на загальну суму 25520,00грн., №6 від 19.04.2011р. - на загальну суму 6400,00грн., №8 від 22.04.2011р. - на загальну суму 31920,00грн., №12 від 16.05.2011р. - на загальну суму 52500,00грн., №13 від 23.05.2011р. - на загальну суму 30000,00грн., №16 від 30.05.2011р. - на загальну суму 73140,00грн., №19 від 23.06.2011р. на загальну суму 25140,00грн., №20 від 01.07.2011р. на загальну суму 73500,00грн.
Таким чином, всього перераховано позивачем за блоки 458058,30грн., повинен був сплатити за специфікацією № 1 загальну вартість - 483440,00грн., що менше на 25381,70грн. За перерахованими позивачем коштами, отримано ним від відповідача продукції, визначену у специфікації № 1 (блоки) на загальну вартість 483479,98грн., що на 25421,68грн. більше проведеної оплати.
Заперечення позивача стосовно поставки продукції відповідачем позадоговором за видатковими накладними №2 від 18.03.2011р. на загальну сум 23940,00грн. та №16 від 30.05.2011р. в частині отримання 5 штук блоку Д360Д за ціною 6250,00грн. без ПДВ не приймаються судом, оскільки позивач отримав саме цю продукцію з посиланням на Договір без заперечень та зауважень, не повідомляв постачальника про поставку позадоговірної продукції, а також не врахував умови додаткової угоди №3 від 22.06.2011р.
Враховуючи уточнення позивача про збільшення позовних вимог, господарський суд встановив факт недоведеності позивачем виникнення боргу за поставку відповідачем продукції за специфікацією №1 в розмірі 55198,32грн.
Що стосується специфікації № 2 позивач вважає відсутнім спір, а тому господарський суд не розглядає виконання зобов'язань за цією специфікацією.
За специфікацією №3 сторонами обумовлена поставка затвору в кількості 20 штук на загальну суму 607740,00грн. на умовах 50% передплати та 50% по факту готовності продукції до відвантаження в термін 5 календарних днів після письмового повідомлення про готовність з зазначенням строку виготовлення - в термін 75 днів з моменту отримання 50% передплати.
Додатковою угодою №1 до договору сторонами визначений кінцевий строк поставки до 10.05.2011р.
На виконання цієї специфікації позивач перерахував попередньо поставці зазначену суму, що підтверджується платіжним дорученням №904 від 17.01.2011р. в сумі 303870,00грн.
До наступного часу поставка за специфікацією №3 не відбулась.
Що стосується виконання специфікації №4 господарський суд встановив, що сторонами обумовлена поставка очкового запору в кількості 4 штук та одного валу колісного загальною вартістю 111600,00грн. на умовах 50% передплати та 50%, по факту готовності продукції до відвантаження в термін 5 календарних днів після письмового повідомлення про готовність з зазначенням строку виготовлення - в термін 45 днів з моменту отримання 50% передплати.
На виконання цієї специфікації позивач перерахував попередньо поставці 155800,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №951 від 09.02.2011р. - 55800,00грн., №145 від 19.04.2011р. - 100000,00грн.
Поставка повинна відбутись починаючи з 10.02.2011р. до 26.03.2011р. - це, що стосується поставки валу колісного, а у відповідності до додаткової угоди №1 від 19.04.2011р. сторони визначились з кінцевим строком поставки очкового запору: 3 штуки до 22.04.2011р., 1 штука до 27.04.2011р.
Поставлено відповідачем всього на загальну суму 103600,00грн., що підтверджують видаткові накладні: №7 від 19.04.2011р. на суму 25900,00грн., №8 від 22.04.2011р. на суму 25900,00грн., №9 від 27.04.2011р. на суму 51800,00грн.
Таким чином, за цією специфікацією позивачем перераховано 155800,00грн. (що на 44200,00грн. більше зазначеного у специфікації), а отримав від відповідача продукцію на загальну суму 103600,00грн., що на 8000,00грн. менше зазначеної у специфікації вартості продукції.
4
Грошові кошти в розмірі 44200,00грн., що перераховані позивачем в якості попередньої оплати являються, не чим іншим, як зайво перерахованими.
З вище переліченого вбачається, що за специфікацією №1 відсутній борг, за специфікацією №3 попередня оплата, яка не отоварена складає 303870,00грн., за специфікацією №4 - 52200,00грн., всього 356070,00грн.
Оскільки статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а статтею 693 ЦК України встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем, покупець повинен здійснити оплату у встановлений договором строк.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем не порушений строк оплати встановлений специфікаціями.
Якщо ж продавець, який отримав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, у відповідності з п. 2 зазначеної статті покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Позивач вибрав другу частину вимоги, а саме: він просить повернути суму попередньої оплати, яка не була отоварена відповідачем у строки встановлені специфікаціями.
Таким чином, з урахуванням доведеності матеріалами справи факту перерахування позивачем коштів відповідачу та поставки товарів, визначена сума не отовареної попередньої оплати, яка становить 356070,00грн., а тому господарський суд вважає доведеними вимоги позивача в цій частині позову і задовольняє її.
Розглядаючи вимоги позивача щодо стягнення з постачальника пені за прострочку виконання зобов'язання в розмірі 29983,21грн. та штрафу в розмірі 173804,00грн., господарський суд виходить з наступного:
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, статтею 546 ЦК України обумовлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою.
Сторонами обумовлені:
а) строк виконання зобов'язання щодо періоду поставки продукції (у специфікаціях до договору);
б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов'язання (п.8.2 договору - пеня);
в) розмір пені (0,5% від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ);
Доведено факт прострочки виконання боржником зобов'язання по поставці продукції відповідно по кожній специфікації з урахуванням строків поставки, визначених у самих специфікаціях та у додатковій угоді №1 від 19.04.2011р.
По специфікації №1:
- кінцевий строк поставки блока Ф360 Д257575-2СБ в кількості 4 штук кінцевий строк визначений за додатковою угодою - до 30.04.2011р. Доведено, що поставка здійснена 16.05.2011р. відповідно до накладної №12. Строк прострочки складає 16 днів, за що правомірно позивачем нарахована пеня в розмірі 203,83грн.;
- кінцевий строк поставки блока Ф310 Д256492-2СБ в кількості 7 штук кінцевий строк визначений - до 16.04.2011р. Доведено, що поставка не здійснена. Строк прострочки складає 114 днів, за що правомірно позивачем нарахована пеня в розмірі 1565,61грн.;
- кінцевий строк поставки блока Ф660 Д256837-2СБ в кількості 4 штук кінцевий строк визначений додатковою угодою - до 30.04.2011р. Доведено, що поставка не здійснена. Строк прострочки складає 114 днів, за що правомірно позивачем нарахована пеня в розмірі 2027,45грн.;
- кінцевий строк поставки блока Ф360 Д256833-2СБ в кількості 12 штук кінцевий строк визначений додатковою угодою - до 10.05.2011р.
5
Доведено, що поставка 3 штук здійснена по видатковій накладній №12 від 16.05.2011р. Строк прострочки складає 6 днів, за що правомірно позивачем нарахована пеня в розмірі 57,33грн.; за видатковою накладною №13 від 23.05.2011р. здійснено постачання 4 штук. Строк прострочки складає 13 днів, за що правомірно позивачем нарахована пеня в розмірі 165,61грн.; за видатковою накладною №16 від 30.05.2011р. Строк прострочки складає 20 днів, за що правомірно позивачем нарахована пеня в розмірі 318,49грн.;
- кінцевий строк поставки блока Ф720 Д256824-2СБ в кількості 8 штук, кінцевий строк визначений додатковою угодою - до 30.04.2011р. Доведено, що поставка здійснена за видатковою накладною №20 від 01.07.2011р. Строк прострочки складає 61 день, за що правомірно позивачем нарахована пеня в розмірі 1903,95грн.
Таким чином, за специфікацією №1 відповідач не виконав умови договору - не поставив товар в обумовлений специфікацією та додатковою угодою №1 строк, а тому повинен сплатити пеню в сумі 6242,27грн.
По специфікації №3 поставка не відбулась. Прострочка складає 90 днів з 10.05.2011р., за що нарахована пеня в сумі 23227,32грн.
По специфікації №4:
- кінцевий строк поставки запорів відповідно до додаткової угоди №1 становить 22.04.2011р. З урахуванням того, що поставка запорів відбулась за накладною №7 від 19.04.2011р., №8 від 22.04.2011р. та №9 від 27.04.2011р. Таким чином, поставка відбулась з простроченням в 5 днів, за що нарахована пеня 54,99грн.
Що стосується пені, нарахованої на 8000,00грн. попередньої оплати, на яку не поставлений товар відповідачем, позивач правомірно нарахував за 135 днів з урахуванням кінцевого терміну поставки - 26.03.2011р. пеню в розмірі 458,63грн.
З урахуванням вищевикладеного, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 29983,21грн. в повному обсязі, оскільки вона розрахована у відповідності до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання”, в якому зазначено, що якщо сторонами прямо передбачені в договорах відповідальність і її розмір за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, боржник зобов'язаний сплатити пеню з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та шестимісячного строку.
Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов'язань визначено частиною другою статті 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, суб'єкти господарських відносин при укладанні договору наділені правом забезпечити виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежного виконання зобов'язань (постанова від 22.11.2010р. № 14/80-09-2056).
Так сторонами додатковою угодою №1 від 19.04.2011р. до договору №27 від 06.12.2010р. визначено, що у випадку порушення встановлених цією угодою строків поставок, виконавець зобов'язується виплатити замовнику штраф в розмірі 20% від суми простроченої продукції.
Оцінюючи матеріали, надані сторонами, господарським судом вже вищезазначеним встановлений факт прострочки поставки продукції, тому вважає, що штраф, як вид відповідальності, визначений сторонами повинен бути сплачений відповідачем в розмірі 20% від вартості продукції щодо якої допущена прострочка поставки, який складає 173804,00грн.
Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі пропорційно стягнутої суми.
6
На підставі ст.ст.526,530,536,546,549,610,612,625,693 Цивільного кодексу України, ст. ст. 67,193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд -
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Східно-Українське промислове товариство” м. Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорський завод Станкомаш” м. Краматорськ про стягнення 615055,53грн., з яких: сума передплати в розмірі 411268,32грн., пеня в розмірі 29983,21грн. та штраф в розмірі 173804,00грн. частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорський завод Станкомаш” м. Краматорськ-84307, вул. Орджонікідзе, 10 „а”, ЄДРПОУ 35443422 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Східно-Українське промислове товариство” м. Луганськ-91019, вул. Комісара Санюка, 50, ЄДРПОУ 32065179 вартість не отовареної попередньої оплати в сумі 356070,00грн., пеню в розмірі 29983,21грн., штраф в розмірі 173804,00грн., 3862,27грн. державного мита та 148,20грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити за недоведеністю.
Суддя Гринько С.Ю.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 08.11.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.
Надруковано 3 примірника:
1 - суду,
1 - позивачу,
1 - відповідачу