Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309
Іменем України
17.11.2011Справа №5002-22/4846-2011
за позовом - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідача - Гвардійської селищної ради, Сімферопольський район, смт Гвардійське, вул. К. Маркса, 63
про визнання права на викуп майна та спонукання до виконання певних дій
Суддя Калініченко А.А.
представники:
від позивача - ОСОБА_2., представник, дов від 07.04.2011 року, ОСОБА_1., паспорт НОМЕР_1
від відповідача - не з'явився
Позивач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Гвардійської селищної ради, просить суд визнати за позивачем право на викуп (приватизацію) орендованого майна - будівлі колишньої лазні, загальною площею 166,26 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та будівлі колишнього теплопункту, загальною площею 134,9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_3. Крім того, позивач просить суд зобов'язати відповідача виконати свої зобов'язання та дозволити відповідачу приватизувати будівлю колишньої лазні, площею 166,26 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_2 та будівлю колишнього теплопункту, загальною площею 134,9 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_3.
Відповідач в судове засідання не з'явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причинив відсутності суду не повідомив. Про дату слухання справи повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією. Відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності, відповідач суду не надав.
Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, суд -
встановив:
01.06.2009 року між Гвардійською селищною радою та позивачем був укладений договір № 2 оренди індивідуально визначеного нерухомого майна. Предметом даного договору, згідно п. 1.1, є передача орендодавцем, Гвардійською селищною радою, орендарю, позивачу, в термінове платне користування окремого індивідуально визначеного майна - будівлі колишньої лазні загальною площею 166,26 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2.
Дане нерухоме майно знаходиться на балансі Гвардійської селищної ради. Балансова вартість вищезгаданої будівлі згідно довідки №240/02 - 13 від 11.02.2010 року, виданою Виконавчим комітетом Гвардійської селищної ради, складає 16756,00 грн.
17.06.2009 року рішенням Виконавчого комітету Гвардійської селищної ради № 221, а.с. 10, позивачу був наданий дозвіл на проведення ремонтних робіт з поліпшення об'єкту оренди - будівлі колишньої лазні загальною площею 166,26 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 - за рахунок орендаря.
Так, у період з 17.07.2009 року по 25.07.2009 роки у вказаному приміщенні ОСОБА_1. за узгодженням з орендодавцем за рахунок власних засобів були проведені ремонтні роботи по поліпшенню орендованого об'єкту. Так, позивач вказує, що ним були проведені ремонтні роботи на загальну суму 13452,00 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою, а.с. 14
Крім того, 01.06.2009 року між Гвардійською селищною радою та позивачем був укладений договір № 3 на оренду індивідуально визначеного нерухомого майна. Предметом даного договору, згідно п. 1.1, є передача орендодавцем, Гвардійською селищною радою, орендарю, позивачу, у термінове платне користування окремого індивідуально визначеного майна - будівлі теплопункту площею 134,9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_3.
Дане нерухоме майно знаходиться на балансі Гвардійської селищної ради. Балансова вартість вищезгаданої будівлі згідно додатку № 1 до договору оренди № 3 від 01.06.2009 року та довідки №241/02 - 13 від 11.02.2010 року, виданої Виконавчим комітетом Гвардійської селищної ради, складає 13595,00 грн.
17.06.2009 роки рішенням Виконавчого комітету Гвардійської селищної ради № 222 орендарю був наданий дозвіл на проведення ремонтних робіт з поліпшення будівлі теплопункту за рахунок орендаря.
Так, у період з 17.07.2009 року по 25.07.2009 роки у вказаному приміщенні позивачем за узгодженням з орендодавцем були проведені за рахунок власних засобів поліпшення орендованого об'єкту на загальну суму 5499,60 грн.
На підтвердження вказаних обставин позивачем надано суду дефектні акти на ремонт орендованих приміщень, затверджені Гвардійським селищним головою від 08.07.2009 року, кошторисну документацію, складену в цінах станом на 22.07.2009 р., по ремонту приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, кошторисну документацію, складену в цінах станом на 22.07.2009 р., по ремонту приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, локальний кошторис №2-1-1 на ремонт орендованих приміщень, бухгалтерську довідку про суму витрат, понесених позивачем у зв'язку зі здійсненням поліпшень орендованого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2; аудиторський висновок № 9-у від 28.08.09 року, бухгалтерську довідку про суму витрат, понесених позивачем у зв'язку зі здійсненням поліпшень орендованого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_3; аудиторський висновок № 8-у від 28.08.09 року.
Отже, позивач, посилаючись на п. 42 Державної програми приватизації, затвердженої Указом Президента № 209/99 від 24.02.1999 року, вказує, що отримав право на викуп орендованого майна.
01.06.2011 роки позивач звернувся до відповідача з заявою про викуп орендованого майна, проте відповідачем ніяких дій щодо вирішенням даного питання вжито не було.
Але, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Позивач посилається на положення п. 42 Державної програми приватизації, затвердженої Указом Президента № 209/99 від 24.02.1999 року, які втратили чинність як на момент укладення договорів оренди № 2, 3 від 01.06.2009 року, так і на момент проведення позивачем поліпшень об'єктів оренди.
Відповідно до Програми приватизації на 2000 - 2002 роки, затвердженої Законом України «Про державну програму приватизації» від 18 травня 2000 року №1723-III, (п. 51) у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.
Таким чином, право на викуп виникає лише за умови прийняття уповноваженим органом рішення щодо приватизації конкретного об'єкта оренди. В той же час, з пояснень позивача та матеріалів справи вбачається, що Гвардійська селищна рада рішення щодо приватизації об'єктів - будівлі колишньої лазні загальною площею 166,26 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 та будівлі теплопункту площею 134,9 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_3 - не приймала.
За вказаних обставин суд виходить з того, що у позивача не виникло право на викуп об'єктів оренди за договорами № 2, 3 від 01.06.2009 року, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання права на викуп.
Згідно статей 26, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить, зокрема, право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання про, зокрема, прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна, затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації, визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності.
Зобов'язання Гвардійської селищної ради дозволити приватизацію об'єктів: є прямим та незаконним втручанням у повноваження власника, який на свій розсуд визначав юридичну долю об'єктів нерухомості, а тому також задоволенню не підлягають.
Вказані висновки суду підтверджується практикою Вищого господарського суду України, відображеною, зокрема, в постанові від 09.12.2009 у справі №5020-5/556, від 06.09.2011 у справі №5002-33/695-2011.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
В задоволенні позову відмовити.
Повне рішення складено 21.11.2011 року.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.