Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 313
Іменем України
15.11.2011Справа №5002-24/3974-2011
За позовом Заступника прокурора міста Євпаторії (97416, АР Крим, м. Євпаторія, вул.Гоголя, 5/8)
в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.Кечкеметська, 114)
До відповідачів 1) Євпаторійської міської ради (97400, АР Крим, м. Євпаторія, пр.Леніна, 2)
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-Консалтингова компанія" "Укрросінвест" (97400, АР Крим, м. Євпаторія, пр.Леніна, 56)
Про визнання недійсним рішення та договору оренди земельної ділянки та спонукання до виконання певних дій
Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова
Прокурор - Шехірєва Н.Ю., посвідчення № 11016 дійсне до 01.01.2016р.
Від позивача - Кобилянська Н. Є., представник, паспорт НОМЕР_1, виданий 26.10.2006 р.
Від відповідача 1 - Серогодська Т. І., представник, паспорт НОМЕР_2, виданий 07.07.1999 р.
Від відповідача 2 - не з'явився.
Обставини справи: до господарського суду звернувся заступник прокурора міста Євпаторії в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим з позовом до Євпаторійської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-Консалтингова компанія" "Укрросінвест" про визнання недійсним рішення та договору оренди земельної ділянки та спонукання до виконання певних дій.
Позовні вимоги вмотивовані наступним: перевіркою, проведеною прокуратурою м. Євпаторії встановлено, що рішенням Євпаторійської міської ради від 30.05.2008р. № 5-32\50 ТОВ «Інвестиційно-Консалтингова компанія» «Укрросінвест» строком на 3 роки поновлено договір оренди земельної ділянки загальною площею 20,00 кв.м. для розміщення павільйону швидкого харчування за адресою: м. Євпаторія, вул. Дувановська - вул. Горького.
На підставі зазначеного рішення, 17.06.08 між Євпаторійською міською радою та ТОВ «Інвестиційно-Консалтингова компанія» «Укрросінвест» укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 20,00 кв.м., за адресою: м. Євпаторія, вул. Дувановська - вул. Горького.
Однак, договір оренди у Кримській регіональній філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» не зареєстрований.
У подальшому, рішенням Євпаторійської міської ради від 21.04.09 № 5-43\40 ТОВ «Інвестиційно-Консалтингова компанія» «Укрросінвест» поновлено договір оренди земельної ділянки загальною площею 20,00 кв.м. для розміщення павільйону швидкого харчування за адресою: м. Євпаторія, вул. Дувановська - вул. Горького.
На підставі зазначеного рішення, 26.05.09 між Євпаторійською міською радою та 2 відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 20,00 кв.м. з міських земель, яка зареєстрована Євпаторійською міською радою за кадастровим № 0110900000:01:002:0006, за адресою: м. Євпаторія, вул. Дувановська - вул. Горького.
Строк дії договору - до 21.04.2014р.
Договір зареєстрований у Кримській регіональній філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.12.09 за № 040900200172.
Таким чином, прокурор вважає, що рішення Євпаторійської міської ради від 21.04.09 № 5-43\40 та договір оренди земельної ділянки від 26.05.09, укладений на підставі зазначеного рішення, підлягають визнанню недійсними.
Також прокурор просить судові витрати покласти на відповідача.
Відповідач №1 у відзиві на позов від 23.09.2011 р. просив суд справу розглянути у відповідності до норм чинного законодавства України.
Прокурор надав уточнену позовну заяву від 07.10.2011 р., відповідно до якої, зокрема, зазначив на те, що оскільки укладений 17.06.08 між Євпаторійською міською радою та ТОВ «Інвестиційно-Консалтингова компанія» «Укрросінвест» договір оренди не був зареєстрований відповідно до Закону та, отже, не набрав чинності, а тому у відповідача №2 не було за інших рівних умов переважного права на поновлення договору оренди.
Також вказаною заявою прокурор уточнив назву спірного рішення.
Позивач заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Прокурор у поясненнях по справі від 14.11.2011 р. повідомив про те, що матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується відсутність державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 17.06.2008 р., укладеного між відповідачами по справі. Оскільки зазначений договір оренди не був зареєстрований у встановленому порядку, тому він у відповідності до ст. ст. 210, 640 Цивільного кодексу України не вважається укалденим, а отже не може бути продовжений відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі».
На підставі вказаного просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач №1 надав витребувані судом документи та підтримав раніш заявлену позицію.
Відповідач №2 явку представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, відзив на позов не надав, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином.
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Судові засідання фіксувалися за допомогою технічних засобів, а саме програмно - апаратного комплексу «Діловодство суду».
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача №1 та прокурора, суд -
20.02.2003 р. між відповідачем №1 по справі ( орендодавець ) та відповідачем №2 ( орендар ) було укладено договір оренди земельної ділянки.
Відповідно до п. 1.1. вказаного договору орендодавець на підставі рішення Євпаторійської міської ради від 13.02.2003 р. №24 -7/90 ( ГС ) передає, а орендар отримує право на оренду земельної ділянки з міських земель за адресою: Україна, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Дувановська - Горького, загальною площею 20 кв. м.
Відповідно до п. 2.1 вказаного договору земельна ділянка передається в оренду для розміщення павільона швидкого харчування.
Відповідно до п. 2.2 вказаного договору він укладається на термін до 13.02.2008 р. По закіченню терміну договору орендар має пріоритетне право на поновлення договору на новий термін. В цьому випадку зацікавлена сторона повинна письмово сповістити іншу сторону про бажання продовжити дію договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення.
Вказаний договір був зареєстрований в Євпаторійському міському управлінні земельних ресурсів, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі було зроблено запис від 05.05.2003 р. за №390.
В подальшому рішенням від 30.05.2008 р. №5-32/50 Євпаторійська міська рада поновила відповідачу №2 договір оренди строком на три роки на вищевказану земельну ділянку площею 20 кв. м., що знаходиться за адресою: Україна, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Дувановська - Горького, для розміщення павільона швидкого харчування. ( а. с. 14 ).
Пунктом 2.1 вказаного рішення відповідача №2 було зобовязано надати документи для оформлення договору оренди земельної ділянки.
Пунктом 2.2 вказаного рішення відповідача №2 було зобовязано провести державну реєстрацію договору оренди землі відповідно до чинного законодавства України.
Прокурор у позовній заяві вказує на те, що на підставі зазначеного рішення 17.06.2008 р. між відповідачами по справі було укладено договір оренди земельної ділянки площею 20 кв. м., що знаходиться за адресою: Україна, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Дувановська - Горького, для розміщення павільона швидкого харчування.
Однак вказаний договір оренди у Кримській регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» зареєстрований не був.
В подальшому Євпаторійською міською радою було прийнято рішення від 21.04.2009 р. №5-43/40 ( а. с. 15 ).
Відповідно до вказаного рішення було затверджено технічну документацію по землеустрію зі складання документів, що посвідчують відповідачу №2 право оренди земельної ділянки для розміщення павільону швидкого харчування за адресою: м. Євпаторія, вул. Дувановська - Горького.
Пунктом 2 вказаного рішення було визнано таким, що втратило силу рішення міської ради від 30.05.2008 р. №5-32/50.
Пунктом 3 було вирішено надати відповідачу №2 у короткострокову оренду, строком на 5 років, з моменту підписання рішення, земельну ділянку загальною площею 0,0020 кв. м., код УКЦІЗ - 1.11.3 ( кадастровий номер 0110900000:01:002:0006 ), в тому числі за угоддями: забудовані землі ( 34 ) - 0,0020 га., з земель Євпаторійської міської ради, за адресою: м. Євпаторія, вул. Дувановська - Горького, для розміщення павільону швидкого
харчування.
Пунктом 8 було зобовязано відповідача №2 провести в Кримської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» державну реєстрацію договору оренди у відповідності до законодавства.
На підставі вказаного рішення 26.05.2009 р. між відповідачем №1 по справі ( орендодавець ) та відповідачем №2 ( орендар ) було укладено договір оренди земельної ділянки ( а. с. 19 - 23 ).
Відповідно до п. 1 вказаного договору орендодавець на підставі рішення Євпаторійської міської ради від 21.04.2009 р. №5-43/40 передає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку з міських земель, яка зареєстрована Євпаторійською міською радою за кадастровим № 0110900000:01:002:0006, за адресою: м. Євпаторія, вул. Дувановська - Горького.
Відповідно до п. 7 вказаного договору він укладений строком до 21.04.2014 р.
Прокурор вказує на те, що оскільки укладений 17.06.08 між Євпаторійською міською радою та ТОВ «Інвестиційно-Консалтингова компанія» «Укрросінвест» договір оренди не був зареєстрований відповідно до Закону та, відповідно, не набрав чинності, у відповідача №2 не було за інших рівних умов переважного права на поновлення договору оренди.
На підставі вказаного прокурор просить визнати недійсним рішення Євпаторійської міської ради від 21.04.09 № 5-43\40 та договір оренди земельної ділянки від 26.05.2009 р.
При таких обставинах суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Так, згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України одними із способів захисту прав та інтересів є визнання правочину недійсним та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до частини 10 статті 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Згідно з частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Відповідно до абз. 2, 3 п. 7 Постанови Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” за заявою сторони, яка не погоджується з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади щодо земельного спору, суд перевіряє правильність цього рішення і вирішує спір по суті.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України зокрема шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших передбачених законом способів.
Відповідно до пункту 8 Постанови Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” зазначено, що при оскарженні рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування з питань, віднесених до їх компетенції, суд у разі задоволення позову визнає рішення цих органів недійсними і зобов'язує їх, залежно від характеру спору, виконати певні дії на захист порушеного права чи сам визнає це право за позивачем.
Відповідно до ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, направлена на придбання, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми і дво - або багатобічними (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або декількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- або багатобічним правочином є узгоджена дія два або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинов, застосовуються загальні положення про зобов'язання і про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочина.
Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України такими вимогами є: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Дослідивши доводи, викладені у поданій позовній заяві, суд встановив, що заступником прокурора м. Євпаторії не зазначено, які саме норми законів України були порушені Євпаторійською міською радою при прийнятті рішення від 21.04.2009 р. №5-43/40 та яким вимогам законодавства суперечить спірний договір оренди земельної ділянки від 26.05.2009 р.
При цьому суд вважає необгрунтованими посилання заступника прокурора на відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-консалтингова компанія “Укрросінвест” переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки як на підставу для задоволення його вимог з огляду на наступне.
Так, відповідно до статті 33 Закону України “Про оренду землі” (в редакції станом на момент прийняття спірного рішення -21.04.2009 р.) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.
Суд звертає увагу на те, що з тексту спірного рішення Євпаторійської міської ради від 21.04.2009 р. №5-43/40 не вбачається, що ним був поновлений саме договір оренди від 17.06.2008 р., тобто той, що не пройшов державну реєстрацію. При цьому вказаним спірним рішенням від 21.04.2009 р. №5-43/40 договір був поновлений на строк 5 років, тобто на такий же строк, на який укладався договір оренди земельної ділянки від 30.04.2003 р., та який передбачався в первинному рішенні Євпаторійської міськради №24-7/90 від 13.02.2003 р.
При цьому про наявність рішення Євпаторійської міської ради від 13.02.2003 р. №24 - 7/90 та договору оренди земельної ділянки від 20.02.2003 р. заступником прокурора в позові не зазначено.
Отже, матеріали справи свідчать про те, що первісне право оренди земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Україна, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Дуванівська - Горького, загальною площею 20 кв. м., виникло у Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-консалтингова компанія “Укрросінвест” на підставі договору оренди від 20.02.2003 р., укладеного між відповідачами на підставі рішення Євпаторійської міськради №24-7/90 від 13.02.2003 р. При цьому виконання саме цього договору, а не договору від 17.06.2008 р., підтверджує наявність у ТОВ “Інвестиційно-консалтингова компанія “Укрросінвест” переважного права на поновлення орендних відносин.
Заступник прокурора м. Євпаторії взагалі не обгрунтував, яким чином відсутність державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 17.06.2008 р. свідчить про незаконність рішення Євпаторійської міської ради від 21.04.2009 р. №5-43/90 про поновлення з ТОВ “Інвестиційно-консалтингова компанія “Укрросінвест” договірних відносин з оренди земельної ділянки, які виникли ще на підставі договору від 20.02.2003 р.
Відповідно до частини 1 статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:
- зміни цільового призначення земельних ділянок;
- надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).
Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Як вже було вказано вище, спірним рішенням Євпаторійської міської ради від 21.04.2009 р. №5-43/40 була затверджена технічна документація із землеустрою зі складання документів, що посвідчують ТОВ “Інвестиційно-консалтингова компанія “Укрросінвест” право оренди земельної ділянки для розміщення павільйону швидкого харчування за адресою: м. Євпаторія, вул. Дуванівська - Горького, що свідчить про дотримання відповідачем вимог статті 123 ЗК України.
Також суд вважає за необхідне вказати на наступне.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачений обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Так відповідно до п. 3 Положення «Про відділ Держкомзему» основним завданням відділу є здійснення контролю за використанням та охороною земель.
Повноваження щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель Держкомзем здійснює через Держземінспекцію та її територіальні органи, яким є Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим.
Суд вважає, що прокурором з посиланням на норми матеріального права не доведено, що Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим має право оскаржувати рішення органів місцевого самоврядування і втручатися в господарську діяльність, яка обумовлена договором оренди землі, стороною якого він не виступає.
Обов'язковою умовою визнання рішення органу місцевого самоврядування недійсним є порушення ним прав Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.
Таким чином, до системи контролю за використанням та охороною земель не відноситься повноваження щодо проведення перевірок правомірності надання в оренду земельних ділянок органами місцевого самоврядування, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про те, що прийняття спірного рішення та укладання спірного договору оренди земельної ділянки, жодним чином не впливає на виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків позивача по справі.
Суд вважає за необхідне заувжити на тому, що рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 1 грудня 2004 року N18-pn/2004 надано офіційне тлумачення поняттю "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно - смисловому зв'язку з поняттям "права", а саме, його треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність у Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим охоронюваного законом інтересу щодо прийняття Євпаторійською міською радою спірного рішення та надання в оренду земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «інвестиційно - консалтингова компанія «Укрросінвест», що свідчить також про відсутність порушення такого інтересу у позивача.
Таким чином, не має підстав вважати, що спірні рішення Євпаторійської міської ради від 21.04.2009р. № 5-43/40 «Про поновлення з товариством обмеженою відповідальністю «інвестиційно - консалтингова компанія «Укрросінвест» договору оренди земельної ділянки строком на 5 років для розміщення павільону швидкого харчування за адресою: м. Євпаторія, вул. Дуванівська -вул. Горького» та договір оренди земельної ділянки від 26.05.2009р., укладений між Євпаторійською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «інвестиційно - консалтингова компанія «Укрросінвест» порушують права та охоронювані законом інтереси Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим.
Вказану правову позицію підтримано у постанові Вищого господарського суду України від 01.03.2011 року по справі №2-7/2521-2010.
Також прокурор просить суд зобовязати ТОВ «інвестиційно - консалтингова компанія «Укрросінвест» повернути земельну ділянку площею 20 кв. м., вартістю 29 577,00 грн., що знаходиться за адресою: м. Євпаторія, вул. Дуванівська -вул. Горького, у власність Євпаторійської міської ради.
Однак, оскільки суд не знайшов правових підстав для визнання недійсним рішення Євпаторійської міської ради від 21.04.2009р. № 5-43/40 та договору оренди земельної ділянки від 26.05.2009р., укладений між Євпаторійською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «інвестиційно - консалтингова компанія «Укрросінвест», то, відповідно, не підлягають задоволенню позовні вимоги і в даній частині.
До того ж суд зауважує на те, що подібні позовні вимоги повинні заявлятися не в інтересах Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим, а в інтересах Євпаторійської міської ради, яка є, власно кажучі, власником даної земельної власника.
У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складений та підписаний згідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 18.11.2011 р.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В|:
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.