Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203
Іменем України
10.11.2011Справа №5002-29/4474-2011
За позовом - ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, поштова адреса: АДРЕСА_2);
До відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-закупівельна фірма «Агросервіс» (98690, м. Ялта, смт. Форос, вул. Космонавтів, 14 б);
Про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників товариства
Суддя Башилашвілі О.І.
Представники:
Від позивача - не з'явився,
Від відповідача - ОСОБА_2., представник, довіреність №67 від 01.12.2010р.
Суть спору: ОСОБА_1 звернувся до господарського суду АРК з позовом до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-закупівельна фірма «Агросервіс» про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-закупівельна фірма «Агросервіс» від 01.08.2008р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-закупівельна фірма «Агросервіс» від 01.08.2008р. було прийнято у відсутність кворуму для проведення загальних зборів, оскільки ОСОБА_3., з 12% у статутному капіталі, який брав участь у позачергових загальних зборах від 01.08.2008р. на момент їх проведення не був учасником товариства, а відтак частка учасників товариства, які брали участь у проведенні позачергових загальних зборів склала 53%, тобто не було кворуму в розумінні ст. 60 ЗУ «Про господарські товариства».
Ухвалою господарського суду АР Крим від 20.10.2011р. позов ОСОБА_1 прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.
01.11.2011р. на адресу господарського суду АР Крим надійшов відзив на позов вих. №64 від 31.10.2011р., згідно з яким відповідач позовні вимоги позивача визнає у повному обсязі, погоджується з позицією позивача та просить суду позов задовольнити повністю.
У судовому засіданні 07.11.2011р. позивач підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні останніх.
Відповідач у судовому засіданні 07.11.2011р. визнав позовні вимоги за мотивами, викладеними у відзиві на позов.
За результатами судового засідання 07.11.2011р. оголошено перерву в засіданні до 10.11.2011р.
07.11.2011р. до канцелярії господарського суду АР Крим надійшла телеграма з м. Москва наступного змісту: «прошу вас направляти пошту по справі №5002-29/4447-2011 на адресу мого представника за довіреністю ОСОБА_4 АДРЕСА_3».
У продовжене судове засідання позивач явку свого представника не забезпечив, причина неявки не відома, про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, про що свідчить бланк перерви в судовому засіданні від 07.11.2011р., підписаний сторонами, у тому числі і представником позивача Хоменко В.О.
Відповідач у судовому засіданні підтримав свою правову позицію щодо задоволення позову, викладену у відзиві на позов від 31.10.2011р.
У справі оголошувалась перерва в судовому засіданні в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані сторонами докази, суд
встановив:
ОСОБА_1 є співзасновником товариства з обмеженою відповідальністю торгово-закупівельна фірма «Агросервіс» (далі товариство).
Частка у статутному фонді товариства ОСОБА_1 станом на 01.08.2008р. складала 43 відсотки (п. 1.2 розділу 1 статуту товариства, п. 4.3 розділу 4, а.с. 35).
Відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Згідно статті 4 Закону України «Про господарські товариства» акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту.
1 серпня 2008 року відбулися позачергові загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю торгово-закупівельна фірма «Агросервіс», на яких було розглянуто питання зокрема про відкликання попереднього виконавчого органу управління товариства, а також утворення одноособового виконавчого органу управління товариства - директора товариства, оформлене протоколом позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю торгово-закупівельна фірма «Агросервіс»від 01.08.2008р. (а.с. 10).
Даними зборами прийнято рішення про відкликання попереднього виконавчого органу управління товариства у складі директора Шевченко Надії Василівни та заступника директора Шевченко Михайло Сергійовича, утворення одноособового виконавчого органу управління товариства у складі директора товариства і обрано на цю посаду Скопутова Максима Олексійовича.
Позивач - ОСОБА_1, вважаючи рішення позачергових зборів ТОВ ТЗФ «Агросервіс» від 01.08.2008р. таким, що прийняте з порушенням під час скликання та проведення позачергових загальних зборів положень статуту товариства та Закону України «Про господарські товариства» у зв'язку тим, що воно було прийнято у відсутність кворуму для проведення загальних зборів, звернувся з позовом до суду про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-закупівельна фірма «Агросервіс» від 01.08.2008р.
Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства», про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальнихзборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів.
ОСОБА_1., в порушення вимог ст. 61 Закону України «Про господарські товариства», ст.ст. 6.7, 6.8 Статуту товариства не було належним чином повідомлено передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного за 30 днів до скликання загальних зборів.
Відповідно до ч. 4 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.
В порушення вимог ч. 2 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства», п. .5. Статуту товариства позачергові збори були скликані не головою, а одним із засновників товариства ОСОБА_5., який за 25 днів до 1 серпня 2008 року з вимогою про проведення загальних зборів не звертався. Крім того, ОСОБА_5. володіє всього 10 висотками статутного фонду товариства, а не більше 20 відсотків, тому він не мав права на звернення до голови товариства щодо проведення загальних зборів.
2. Порушення під час проведення позачергових загальних зборів:
Засновник ТОВ ТЗФ «Агросервіс» ОСОБА_3, 14 березня 2008 року, під час знаходження його у м. Ялта, тобто до проведення загальних зборів, подав нотаріально посвідчену заяву до ТОВ ТЗФ «Агросервіс» про свій вихід зі складу учасників товариства. Вказана заява була подана до ТОВ ТЗФ «Агросервіс» через його повноважного представника за нотаріально посвідченою довіреністю від 12.11.2006 року ОСОБА_2. та у моїй присутності була передана директору ТОВ ТЗФ «Агросервіс» Шевченко Н.В.
Відповідно до ч. 2 ст. 100 Цивільного кодексу України учасники товариства мають право вийти з товариства, якщо установчими документами не встановлений обов'язок учасника, письмово попередити про свій вихід з товариства у визначений строк, який ве може перевищувати одного року.
Згідно з п. «в» ч. 1 ст.10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право, зокрема, вийти у встановленому порядку з товариства.
Відповідно до ст. 148 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.
Відповідно до п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку»
Таким чином, моментом виходу Якуніна О.ї. зі складу засновників ТОВ ТЗФ «Агросервіс» є 14 березня 2011 року - дата подачі ним заяви про вихід зі складу засновників ТОВ ТЗФ «Агросервіс».
Звище викладеного випливає, що станом на 01.08.2008р., тобто на момент проведення позачергових загальних зборів, рішення яких оспорювається, учасником ТОВ ТЗФ «Агросервіс» ОСОБА_3. (з 12% у статутному капіталі) не був.
Тому а ні ОСОБА_3., а ні його представник ОСОБА_6. не мали законних підстав для участі у позачергових загальних зборах від 01.08.2008 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Господарського кодексу України загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.
ОСОБА_1. володів на той час часткою у розмірі 43% статутного фонду, а ОСОБА_5. відповідно часткою у розмірі 10% статутного фонду товариства.
Таким чином, частка осіб, які брали участь у проведенні позачергових загальних зборів, рішення яких оспорюється складала 53 % статутного фонду, а не більш ніж 60 % голосів, як того вимагає ст. 60 Закону України "Про господарські товариства".
Тому кворуму на засіданні позачергових загальних зборів ТОВ ТЗФ «Агросервіс» 1 серпня 2008 року не було, а через іде, вони не були повноважними.
Відповідно до п. 17, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»: «Судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:
порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;
порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
При розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства».
Таким чином, відсутність кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення є підставою для визнання рішення позачергових загальних зборів ТОВ ТЗФ «Агросервіс» від 01.08.2008 року недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.
За відсутності кворуму (60 відсотків голосів) загальні збори товариства з обмеженою відповідальністю є неповноважними, а відтак не мають можливості приймати будь-які рішення щодо діяльності товариства, а учасники товариства, які бажають реалізувати своє право на участь в управлінні товариством, зокрема, приймати необхідні для здійснення товариством господарської діяльності та досягнення статутних завдань, -позбавляються можливості здійснювати свої корпоративні права, у тому числі права на участь в управлінні товариством.
Більш того, я не знав, що ОСОБА_5. має на меті провести 01.08.2008 року сбори учасників ТОВ ТЗФ «Агросервіс», та провів їх, в результаті чого я не давав вказівок ОСОБА_7. щодо присутності на засіданні позачергових загальних зборів мого представника, та, відповідно, щодо прийняття на них будь-яких рішень.
Оскільки рішенням вищезазначених зборів було обрано директором товариства особу, яку я не хотів би бачити на цій посаді, то це рішення порушує мої права як засновника товариства на участь в управлінні товариством.
.............
Пунктом 5.3. Статуту ТОВ «Елікс ЛТД» встановлено, що учасники товариства зобов'язані дотримуватися вимог цього статуту.
Згідно пункту 6.17 Статуту обумовлено, що виконавчим органом товариства є директор, що здійснює керівництво поточною діяльністю товариства. Директор призначається і звільняється від посади зборами учасників товариства. Директором може бути особа, яка не є учасником товариства.
Відповідно до ст.60 Закону України «Про господарські товариства» та п.6.13 Статуту Товариства, загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.
Відповідно до п.6.14 Статуту Товариства, рішення та пропозиції зборів приймаються шляхом голосування, рішення загальних зборів учасників ТОВ «Елікс ЛТД» з питань призначення на посаду директора товариства, вирішуються простою більшістю голосів.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» та п.6.16 Статуту товариства, рішення та пропозиції, прийняті загальними зборами учасників Товариства, оформлюються протоколами.
06 травня 1999 року відбулося засідання загальних зборів засновників ТОВ «Елікс ЛТД», оформлене протоколом №1 від 06.05.1999р., у якому брали участь учасники товариства, що володіють у сукупності 100 відсотками голосів, у тому числі і ОСОБА_8., на якому вирішувались питання щодо призначення ОСОБА_9 на посаду директора ТОВ «Елікс ЛТД» та затвердження Статуту ТОВ «Елікс ЛТД» в новій редакції, який був підписаний усіма учасниками ТОВ «Елікс ЛТД», підписи яких були посвідчені нотаріально (а.с. 43-54) .
17.06.2004р. відбулись збори засновників товариства з обмеженою відповідальністю, оформлене протоколом б/н від 17.06.2004р. на якому було вирішено питання зокрема відносно змін у складі засновників та затвердження Статуту у новій редакції. (а.с. 57)
Позивач, вважаючи, що відповідно до п. 6.17 Статуту директором може бути особа, яка не є учасником товариства з чого слідує, що ОСОБА_9., як учасник товариства одночасно не може виконувати функції директора, що передбачено Статутом товариства звернувся з відповідним позовом до суду про визнання незаконним правочину щодо призначення ОСОБА_9 на посаду директора ТОВ «Елікс ЛТД» та заборонити ОСОБА_9 виконувати обов'язки директора ТОВ «Елікс ЛТД».
Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Як вказувалось вище, подаючи позовну заяву, позивач просить визнати незаконним правочин щодо призначення ОСОБА_9 на посаду директора ТОВ «Елікс ЛТД» та заборонити ОСОБА_9 виконувати обов'язки директора ТОВ «Елікс ЛТД», посилаючись на статті 1, 12, 15, 16, 54, 56, 57ГПК України і Закон України «Про господарські товариства», та мотивуючи тим, що відповідачем порушені норми законодавства України та Статуту товариства.
Перелік статей Господарського процесуального кодексу України, зазначений позивачем у позові, визначає загальні положення щодо права на звернення до господарського суду, підвідомчість, територіальну підсудність та виключну підсудність, а також умови подання позову до суду.
Формуючи позовні вимоги необхідно обов'язково з'ясовувати правову природу правовідносин, в яких допущено правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, 06 травня 1999 року відбулося засідання загальних зборів засновників ТОВ «Елікс ЛТД», оформлене протоколом №1 від 06.05.1999р., у якому брали участь учасники товариства, що володіють у сукупності 100 відсотками голосів, у тому числі і позивач, на якому вирішувались питання щодо призначення ОСОБА_9 на посаду директора ТОВ «Елікс ЛТД» та затвердження Статуту ТОВ «Елікс ЛТД» в новій редакції.
Підставою для визнання незаконним правочину щодо призначення ОСОБА_9 директором товариства, позивач вказує на порушення п. 6.17 статуту товариства.
Згідно статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Предмет та підстави позову є складовими його частинами, які визначають зміст позову.
Предметом позову, як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, є спосіб захисту цього права чи інтересу.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України.
Одним із таких способів, як вказано у пункті 2 частини 2 названої вище статті, є визнання правочину недійсним, (при цьому стаття 202 Цивільного кодексу України визначає види та поняття правочину). Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, ніж встановлений договором або Законом, але обраний позивачем спосіб захисту свого права, а саме визнання незаконним правочину, не передбачений законом.
Згідно зі статтею 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Враховуючи положення статті 54 Господарського процесуального кодексу України та межі повноважень суду при прийнятті рішення за статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, звертаючись до суду, позивач самостійно визначає предмет та підстави поданого позову, вказує, яке саме його право чи охоронюваний законом інтерес є порушеними, доводячи це належними та допустимими доказами.
Розглядаючи ж спір, господарський суд повинен встановити об'єктивну наявність порушення чи оспорювання цивільного права чи охоронюваного законом інтересу позивача, відповідність обраного ним способу їх захисту способам, визначеним законодавством, забезпечення внаслідок прийняття рішення відновлення порушених прав позивача.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги ґрунтуються на помилковому тлумаченні позивачем положень чинного законодавства України.
Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з вищевикладеного суд дійшов висновку, що за підставами, викладеними у позовній заяві, вимоги позивача про визнання незаконним правочину щодо призначення ОСОБА_9 на посаду директора ТОВ «Елікс ЛТД», задоволенню не підлягають.
Слід зазначити, що позивач не позбавлений права на повторне звернення до суду з вимогами про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, оформлене протоколом №1 зборів ТОВ «Елікс ЛТД» від 06.05.1999р.
Оскільки вимоги позивача про заборону ОСОБА_9 виконувати обов'язки директора ТОВ «Елікс ЛТД» є похідними вимогами від заявлених у позові вимог про визнання незаконним правочину щодо призначення ОСОБА_9 на посаду директора ТОВ «Елікс ЛТД», то дані вимоги теж задоволенню не підлягають.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Заява відповідача відносно застосування позовної давності у справі задоволенню не підлягає у зв'язку з наступним.
Відповідно до частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Згідно статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Стаття 257 Цивільного кодексу України передбачає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Однак частиною 1 статті 268 Цивільного кодекс України встановлено, що позовна давність не поширюється, зокрема на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом.
Виходячи зі змісту позову, позивач захищає свої права на участь в управління товариством, що є особистим немайновим правом, тобто строк позовної давності не поширюється на таку вимогу.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРIШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-закупівельна фірма «Агросервіс» від 01.08.2008р.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-закупівельна фірма «Агросервіс» (98690, м. Ялта, смт. Форос, вул. Космонавтів, 14 б, код 20661117) на користь ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1; поштова адреса: АДРЕСА_2) 85,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Повне рішення складено 16.11.2011р.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.