Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216
Іменем України
15.11.2011Справа №5002-19/4793-2011
За позовом - Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Сімферополя» (вул.Гурзуфська, 5, м.Сімферополь, АР Крим, 95053)
До відповідача - Приватного підприємства «Тавріда Авто Транс» (вул.Волошинових, 5, м.Сімферополь, АР Крим, 95000)
Про стягнення 3262,84 грн.
Суддя Мокрушин В.І.
Від позивача - ОСОБА_1. - представник, дов. № 07 від 06.01.2007 р.
Від відповідача - не з'явився
Суть спору: Позивач - Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Сімферополя» звернувся до Господарського суд АР Крим з позовом до відповідача Приватного підприємства «Тавріда Авто Транс», у якому просить суд стягнути з відповідача плату за скидання понаднормативно забруднених стічних вод у розмірі 3262,84 грн., а також просить стягнути судові витрати.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 31.10.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання.
Представник позивача у судовому засіданні усно позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не сповістив. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 19.10.2011 р. по справі № 5023/4165/11.
Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 р. № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 р. № 1771), ст.12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (від 07.07.2010 р. № 2453 із змінами і доповненнями), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 р. № 8312), ст.ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 р. № 350) та клопотання представника позивача, він давав пояснення на російський мові.
Клопотань щодо фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) позивачем не заявлялося.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -
26.02.2009 р. між Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Сімферополя» (Виробник) та Приватним підприємством «Тавріда Авто Транс» (Споживач) укладено договір № 5248 на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) в комунальну каналізацію (а.с.11-16).
Відповідно до пункту 2.2 Договору Виробник приймає на себе зобов'язання на умовах цього договору забезпечувати споживача питною холодною водою при наявності води в джерелах та здійснювати водовідведення Споживача.
Споживач приймає на себе обов'язок споживати послуги водопостачання та водовідведення в кількості не більше встановленого нормативного об'єму (ліміту) (п.2.3 Договору).
При цьому, згідно з пунктом 7.2.20 Договору, споживач зобов'язаний скидати стічні води, якісні показники яких не повинні перевищувати встановлені допустимі концентрації забруднюючих речовин. У випадку скидання споживачем стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, плата за них здійснюється в підвищеному розмірі згідно Правил приймання стічних вод підприємств до міської системи каналізації міста Сімферополя, Правил приймання стічних вод до комунальних та відомчих систем каналізації населених пунктів України, даного Договору.
Відповідно до пунктів 1.5, 1.6 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 р. № 37 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 р. за № 403/6691, на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів Водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту, у яких установлюються допустимі концентрації для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися Підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод Підприємств у міську каналізацію. Місцеві Правила приймання згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням Водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров'я України. Місцеві Правила приймання є обов'язковими для всіх Підприємств, яким Водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради.
Суд зазначає, що саме на підставі місцевих правил скидання стічних вод сторонами в пункті 5.1 Договору були визначені допустимі концентрації забруднюючих речовин.
Згідно з пунктом 7.4 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України підприємства, які скидають стічні води до міської каналізації, повинні забезпечити можливість проведення Водоканалом у будь-який час доби контролю за скидом стічних вод, включаючи надання необхідних відомостей та експлуатаційного персоналу. Порядок та періодичність відбору контрольних проб визначається у місцевих Правилах приймання.
Водоканал здійснює контроль за витратою та якістю стічних вод, що скидають Підприємства. Цю роботу організовує адміністрація Водоканалу, яка розробляє інструктивні матеріали щодо контролю за стічними водами Підприємств, які затверджує керівник Водоканалу. Адміністрація Водоканалу повинна передбачити виділення відповідних трудових та матеріальних ресурсів, обладнання, транспортних засобів, виходячи з потреби контролю обсягів та якості стічних вод кожного Підприємства не менше одного разу на три місяці (п. 7.5 Правил).
Для визначення вмісту забруднень у стічних водах Підприємств використовуються як дані лабораторії Водоканалу, так і результати вибіркового контролю, виконаного лабораторіями місцевих органів Держсанепіднагляду, охорони навколишнього природного середовища або іншими лабораторіями, акредитованими у даній галузі акредитації (п.7.6 Правил).
З метою контролю якості стічних вод Підприємств Водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод Підприємств виконується уповноваженими представниками Водоканалу, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представники Водоканалу, так і представник Підприємства-абонента (п.7.8 Правил).
З матеріалів справи вбачається, що 15.07.2011 р. представниками Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Сімферополя» та Приватного підприємства «Тавріда Авто Транс» відібрано з контрольного колодязю № 1 відповідача, розташованого за адресою: м.Сімферополь, вул.Адалет, 6, проби стічних вод відповідача, які були розміщені в 6 сосудів та опломбовані пломбою. Факт відібрання проб був зафіксований у Акті відібрання разових проб стічних вод «Споживача» № 5248 від 15.07.2011 р., підписаному представником відповідача без будь-яких зауважень (а.с.23).
За результатом лабораторного дослідження було виявлено перевищення в пробах допустимої концентрації забруднюючих речовин у стічних водах з наступними показниками:
- амоній сольовий - 77,83 мг/дм3 (при нормі не більше 9,4).
Відповідно до пункту 3.2 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 р. № 37, при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах Підприємств, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими місцевими Правилами приймання, Підприємства сплачують Водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (Vпз) та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.
Згідно з пунктом 4.1 вказаної Інструкції плата за скид стічних вод Підприємств у системи каналізації населених пунктів уноситься Підприємствами згідно з розрахунками Водоканалів та виставленими ними рахунками на розрахункові рахунки Водоканалів у порядку та в терміни, передбачені договором. У разі прострочення платежів з Підприємств стягується пеня згідно з умовами договору.
Матеріали справи свідчать, що за перевищення норм допустимої концентрації забруднюючих речовин у стічних водах за період з травня по липень 2011 р. позивачем була нарахована плата у розмірі 3262,84 грн., на сплату якої був направлений рахунок № 5248 від 03.08.2011 р. (а.с.46).
На підставі пункту 4.2.1 Договору №5248 від 26.02.2009 р. вказаний рахунок мав бути оплачений відповідачем впродовж трьох банківських днів з моменту його отримання.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) та положень статті 193 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 436 із змінами і доповненнями), зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями).
Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач не надав суду доказів оплати ним в добровільному порядку рахунку № 5248 від 03.08.2011 р., у той час як згідно з приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.
Документально підтверджених доказів, які б спростували, або підтвердили сплату заборгованості відповідача перед позивачем суду не представлено. Також документально не оспорено суму розрахунку.
Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) пропорційно задоволеним вимогам.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями), суд -
· Позов задовольнити у повному обсязі.
· Стягнути з Приватного підприємства «Тавріда Авто Транс» (вул.Волошинових, 5, м.Сімферополь, АР Крим, 95000; ідентифікаційний код 33772745) на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Сімферополя» (АР Крим, м.Сімферополь, вул.Гурзуфська, 5; ідентифікаційний код 20671506) плату за скидання понаднормативно забруднених стічних вод у розмірі 3262,84 грн., державне мито в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.
· Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Повне рішення складено 17.11.2011 р.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Мокрушин В.І.