Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 101
< Список (При необходимости выбрать) >
< Список (При необходимости выбрать) >
17.11.2011
Справа №5002-7/8716-2005
За заявою Прокуратури Автономної Республіки Крим (95015, м. Сімферополь, вул.. Севастопольська,21) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення ГС АР Крим від 26.07.2005 року у справі №5002-20/8716-2005
За позовом Кримської республіканської рятувально-водолазної служби (95000, м. Сімферополь, пр.. Перемоги, 82)
До відповідачів: 1) Виконавчого комітету Ялтинської міської ради (98600, м. Ялта, пл.. Радянська, 1); 2) КП Ялтинське бюро технічної інвентаризації (98600, м. Ялта, вул.. Дзержинського, 4)
Про визнання недійсним рішення виконкому №1400 від 28.09.2004 року, визнання недійсним свідоцтва про право власності.
Суддя І. І. Дворний
представники:
Від позивача - не з'явився.
Від відповідачів: 1) не з'явився; 2) не з'явився (клопотання).
Від прокуратури - Куінджи М. О., посв. №09006.
Суть спору: Кримська республіканська рятувально-водолазна служба звернулася до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Виконавчого комітету Ялтинської міської ради та КП Ялтинське бюро технічної інвентаризації про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради №1400 від 28.09.2004 року про оформлення права власності на будинки рятувальної станції, а також визнання недійсним свідоцтва про право власності на будинок рятувальної станції по Парковому проїзду 15 в м. Ялта, виданого Ялтинським БТІ.
Рішенням ГС АР Крим від 26.07.2005 р. в частині позову про визнання недійсним рішення №1400 від 28.09.2004 року було відмовлено, в частині позову про визнання недійсним свідоцтв про право власності провадження було припинено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.01.2006 р. апеляційна скарга була залишена без задоволення, рішення ГС АР Крим від 26.07.2005 р. було залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.12.2006 року касаційну скаргу Кримської республіканської рятувально-водолазної служби було відхилено, рішення ГС АР Крим від 26.07.2005 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.01.2006 р. було залишено без змін.
06.09.2011 р. до ГС АР Крим від Прокуратури Автономної Республіки Крим надійшла заява №05/1-2209 вих/11 з проханням:
- відновити строк подачі заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами;
- прийняти заяву до розгляду;
- переглянути рішення ГС АР Крим від 26.07.2005р. за нововиявленими обставинами;
- за результатами перегляду скасувати рішення ГС АР Крим від 26.07.2005 р. у справі №2-20/8716-2005 та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Ухвалою ГС АР Крим від 12.09.2011 року заява прокуратури про перегляд рішення ГС АР Крим від 26.07.2005 року за нововиявленими обставинами була прийнята до розгляду суддею Толпиго В. І., судове засідання призначено на 29.09.2011 р. о 16 год. 10 хв.
У зв'язку з повторним перерозподілом справи автоматизованою системою документообігу від 19.09.2011р., суддею у справі був визначений Дворний І. І. Ухвалою ГС АР Крим від 19.09.2011 р. справа була прийнята до свого провадження.
Виконавчий комітет Ялтинської міської ради заяви позову заперечував та пояснив, що свідоцтво №96 від 05.10.1998 р. про постановлення на облік державного майна враховувалося Господарським судом АР Крим при розгляді справи №2-20/8716-2005, а про наявність акта приймання-передачі майна в користування від 18.02.1998 р. з відповідним переліком позивачеві не могло бути невідомо.
КП Ялтинське бюро технічної інвентаризації у судове засідання не з'явилося, однак направило до суду клопотання з проханням розглянути справу за наявними в ній матеріалами без присутності представника.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з огляду на наступне.
Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;
5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Згідно з п. 1 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України № 04-5/563 від 21.05.2002 р. «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Відповідно до пунктів 3.6-3.7 вказаних Роз'яснень прийняття заяви (подання) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.
Звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, Прокуратура Автономної Республіки Крим, зокрема, посилається на те, що майно Кримської республіканської рятувально-водолазної служби належить їй на праві повного господарського відання та є загальнодержавним майном, що підтверджується свідоцтвом №96 про постановлення на облік державного майна та актом приймання-передачі майна в користування від 18.02.1998 р. з відповідним переліком майна, в якому значиться рятувальна станція в м. Ялта, смт. Масандра, вул. Дражинського та в м. Ялта по вул. Парковий проїзд. Саме наявність цього акта розцінюється прокурором в якості нововиявленої обставини, яка є підставою для скасування судового рішення.
Проте, суд вважає, що покладена прокурором в якості підстави подання заяви обставина у вигляді наявності вищевказаного акта приймання-передачі майна в користування від 18.02.1998 р. не є нововиявленою, оскільки не відповідає такій ознаці як неможливість обізнаності заявника щодо її наявності.
Так, обізнаність Кримської республіканської рятувально-водолазної служби, в особі якої власно прокурором і подана заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, про наявність акта від 18.02.1998 р. безпосередньо підтверджується тим, що за цим актом майно було передано на баланс службі. Таким чином, неподання позивачем під час первісного розгляду справи цього акта при обізнаності щодо його наявності, унеможливлює посилання на цю обставину як на нововиявлену.
Крім того, суд також звертає увагу на те, що прокурором достатньо не обґрунтована причина пропуску строку для подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Відповідно до статті 113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Строк для подання заяви про перегляд судових рішень господарського суду у зв'язку з нововиявленими обставинами у випадку, встановленому пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, обчислюється з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи.
Обґрунтовуючи причину пропуску строку для подання заяви, прокурор посилається на те, що про наявність рішення ГС АР Крим від 26.07.2005 року у справі №5002-20/8716-2005 стало відомо лише після ознайомлення з матеріалам справи. Однак, вказані твердження не є переконливими, оскільки факт ознайомлення з матеріалами справи не є моментом встановлення обставин, що мають істотне значення для справи (якими, за твердженням самого ж прокурора є наявність акта приймання-передачі майна в користування від 18.02.1998 р.), а свідчить про момент обізнаності прокурора щодо наявності судового рішення, що в розумінні статті 113 ГПК України не має жодного значення для порядку обчислення місячного строку для подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. При цьому, як було зазначено вище, Кримській республіканській рятувально-водолазній службі, в особі якої прокурором подано заяву, на момент рішення Господарським судом АР Крим рішення від 26.07.2005 р. у цій справі було відомо про наявність акта від 18.02.1998 р. Крім того, суд звертає увагу на те, що заява про ознайомлення з матеріалами справи та заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами були подані до суду в один день - 06.09.2011 р., що дозволяє зробити висновок про те, що заява про ознайомлення з матеріалами справи була подана лише з метою створення штучних умов для подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що фактично заява подана Прокуратурою АР Крим для перегляду ухваленого судом остаточного рішення по суті спору, яке залишено без змін судами апеляційного і касаційної інстанцій та набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті без наявності на це достатніх підстав, що, в сувою чергу, суперечить принципу правової визначеності.
При цьому, на необхідність дотримання судами принципу правової визначеності неодноразово звертає увагу Європейський суд з прав людини. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, в рішенні від 18 листопада 2004 р. у справі «Праведная проти Росії», Європейський суд з прав людини нагадав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити з огляду на преамбулу до Конвенції, в якій задекларовано, зокрема, верховенство права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що коли суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, воно не може підлягати перегляду (див. рішення Суду у справі Brumarescu v. Romania).
Принцип правової визначеності також встановлює, що жодна сторона не вправі вимагати перегляду остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Повноваження суду апеляційної інстанції щодо перегляду рішення суду першої інстанції має використовуватися для виправлення судових помилок. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише у разі виявлення виняткових обставин у справі (див. рішення Суду у справі Ryabykh v. Russia).
Процедурою скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачено наявність доказу, який раніше не міг бути відомий, однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування судового рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також що цей доказ є вирішальним у справі.
Зазначена процедура сама собою не суперечить принципу правової визначеності, поки використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя. Завдання Суду полягає у тому, щоб встановити, чи суперечило ч. 1 ст. 6 Конвенції застосування зазначеної процедури у цій справі.
У вказаному рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що вимога районного відділенні Пенсійного фонду про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є, скоріше, замаскованою апеляційною процедурою, аніж добросовісним намаганням виправити помилку у здійсненні правосуддя. Задовольнивши запізнілу вимогу РВПФ про скасування остаточного судового рішення від 21 жовтня 1999 р., районний суд порушив принцип правової визначеності та право заявниці на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції.
Суд вважає, що правова позиція, викладена у вищевказаному рішенні Європейського суду з прав людини від 18 листопада 2004 р. у справі «Праведная проти Росії», має бути застосована і в спірних правовідносинах, оскільки матеріали справи та покладені прокурором в основу заяви факти свідчать, що заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами фактично направлена на скасування остаточного судового рішення у справі без наявності на це підстав, що, в свою чергу, суперечить принципу правової визначеності.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для скасування або зміни рішення ГС АР Крим від 26.07.2005 року у справі №5002-20/8716-2005.
Відповідно до частини 5 статті 114 ГПК України за результатами перегляду судового рішення приймаються, зокрема, ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 112-114, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Прокуратури Автономної Республіки Крим про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.07.2005 року у справі №5002-20/8716-2005 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим 26.07.2005 року у справі №5002-20/8716-2005 залишити без змін.
Ухвалу суду направити на адресу прокуратури та сторін.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Дворний І.І.