Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 211
Іменем України
14.11.2011Справа №5002-8/4041-2011
За позовом - Комунального підприємства "Роздольненський центральний ринок", АР Крим, смт. Роздольне
до - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 9888,00грн.
Суддя Чумаченко С.А.
Від позивача - ОСОБА_2, представник по довіреності від 07.09.11року; ОСОБА_3, представник по довіреності від 07.09.11р.
Від відповідача - не з'явився.
Суть спору: Комунальне підприємство "Роздольненський центральний ринок" звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, просить суд стягнути з останнього заборгованість у сумі 9888,00грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату слухання справи повідомлений належним чином - рекомендованим листом.
Статтею 69 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Клопотань щодо продовження строку розгляду справи №5002-8/4041-2011 сторонами заявлено не було.
Враховуючи на вищевикладене, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі у судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим справа може бути розглянута в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд
Пунктом 1.1 Статуту Комунального підприємства «Роздольненський центральний ринок» передбачено, що останній створений за рішеннями 59-ої сесії Роздольненської селищної ради 4-го скликання від 23 листопада 2005 року і 63-ої сесії Роздольненської селищної ради 4-го скликання від 30 січня 2006 року та є комунальним підприємством, що знаходиться у власності територіальної громади смт Роздольне.
Згідно з пунктом 2.1 Статуту основною метою підприємства є надання послуг із забезпечення належних умов для здійснення продажу продовольчих і непродовольчих товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій, створення необхідних зручностей для покупки.
Рішенням 15-ої сесії 5-го скликання від 26 квітня 2007 року Роздольненської селищної ради та рішенням виконавчого комітету Роздольненської селищної ради від 02 червня 2011 року - Комунальному підприємству «Роздольненський центральний ринок» дозволено стягування плати за утримання торгового місця у належному стані і надання інших послуг на території комунального підприємства „Роздольненський центральний ринок” по вулиці Євпаторійське шосе, 1-т у смт Роздольне у межах земельної ділянки, наданої в оренду на 49 років.
Рішенням Роздольненської селищної ради від 25 січня 2008 року були затверджені тарифи які регламентують діяльність Комунального підприємства «Роздольненський центральний ринок» по забезпеченню належним умов для здійснення торгівлі. Затверджені тарифи які регламентують вартість утримання торгового міста в належному стані по Комунальному підприємству «Роздольненський центральний ринок». Затверджені тарифи які регламентують вартість утримання торгового міста в належному стані по Комунальному підприємству «Роздольненський центральний ринок».
Відповідно до додатку до рішення Роздольненської селищної ради від 25 січня 2008 року, тариф який регламентує вартість утримання торгового міста в належному стані на Комунальному підприємству «Роздольненський центральний ринок» встановлений зокрема для торгівлі в контейнерах товарами промислової групи за 1кв.м. складає 1,00грн.
Пунктом 2 Правил торгівлі на ринках, які затверджені наказом №57/188/84/105 Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 року встановлено, що ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.
Згідно з абзацом 3 пункту 16 Правил торгівлі на ринках продавець повинен мати при собі документи про сплату ринкового збору та послуг ринку.
Пунктом 18 Правил торгівлі на ринках встановлено, що за право займання торговельного місця на ринку справляється ринковий збір у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до пункту 19 Правил торгівлі на ринках за окрему плату продавцям можуть надаватися такі послуги: бронювання торговельних місць, прокат торговельного інвентарю, обладнання, засобів вимірювальної техніки, санітарного одягу, зберігання особистих речей і продукції в камерах схову, на складах і в холодильниках, зважування на товарних вагах, розрубка м'яса (рубачами м'яса ринку), утримання торговельного місця в належному стані, інформаційні оголошення рекламного та довідкового характеру, забезпечення місцями в готелях і на автостоянках за наявності їх на ринку, консультації спеціалістів, вантажно-розвантажувальні роботи і транспортні послуги, приймання для подальшого продажу сільгосппродуктів та інших товарів у бюро торгових послуг тощо. Тарифи на послуги ринку, що пов'язані із забезпеченням діяльності ринкового господарства, установлюються адміністрацією ринку відповідно до чинного законодавства.
Як встановлено судом, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 з 2008 року здійснює підприємницьку діяльність на території комунального підприємства «Роздольненський центральний ринок».
Відповідно до акту заміру торгового місця, затвердженого директором комунального підприємства „Роздольненський центральний ринок” розмір торгового місця, яку займає відповідач складає 12кв.м.
Так, позивач посилається на те, що за відповідачем утворилась заборгованість внаслідок несплати послуг за утримання торгового місця за період з 01 березня 2008 року по 31 серпня 2011 року в розмірі 9888,00грн.
Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, правовідносини, між сторонами продовжують існувати до теперішнього часу, що підтверджується даними бухгалтерському обліку рахунок №701.
Відмова фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 погасити заборгованість у добровільному порядку з'явилась підставою для звернення комунальним підприємством „Роздольненський центральний ринок” до суду.
Дослідивши надані сторонами у підтвердження своїх доводів і заперечень докази, заслухав пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правовідносини сторін регулюються нормами Цивільного кодексу України.
Предметом спору в даній справі є правовідносини, що виникли у зв'язку з виконанням договору про надання послуг, укладеного в усній формі.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договори згідно з частиною 2 статті 202 того ж Кодексу є дво- чи багатосторонніми правочинами.
Відповідно до частини 4 статті 203 Цивільного кодексу України загальною умовою чинності правочину є його вчинення у формі, встановленій законом.
Стаття 205 Цивільного кодексу України розкриває зміст об'єктивного вираження цієї форми яка врешті одночасно відображає способи зовнішнього волевиявлення суб'єкта правочину.
Законодавець передбачає дві форми правочину: усні й письмову. В тих випадках, коли закон не встановлює обов'язкові певної форми, сторони можуть обирати її на власний розсуд. При цьому мають на увазі випадки, передбачені закон, а не іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За загальним правилом, передбаченим пунктом 1 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України, правочини між юридичними особами повинні укладатись у письмовій формі.
Між тим, в силу частини 1 статті 218 Цивільного кодексу України, недодержання письмової форми угоди тягне за собою недійсність такої угоди лише у випадках, якщо такий наслідок прямо передбачений в законі.
Згідно з частиною другою статті 218 цього кодексу якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.
Тобто дана норма не передбачає обов'язку суду визнавати такий правочин дійсним в усіх випадках.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про існування між сторонами договірних відносин.
Факт досягнення домовленості з умов, які є істотними для даного договору, підтверджується частковою сплатою відповідачем послуг за утримання торгового місця.
Згідно з частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Про узгодження сторонами істотних умов договору свідчить прийняття відповідачем послуг, що надавались позивачем.
Відповідно до статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Таким чином, у відповідача виникли зобов'язання у формі сплати грошових коштів позивачу на підставі правочину, укладеного відповідно до вищезгаданих статей.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з положень вищевказаних норм, під виконанням зобов'язань розуміється здійснення кредитором і боржником дій по здійснення прав і виконання обов'язків, що випливають з зобов'язання. Обумовленість дії (або утримання від здійснення певної дії) і складають предмет зобов'язання. Такого роду дії повинні точно відповідати всім умовам договору або вимогам законодавства, а при їх відсутності вимогам, які повинні пред'являтися.
У зв'язку з наведеним, встановивши, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару належним чином не виконав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими.
Сплачене позивачем державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу необхідно покласти на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
14 листопада 2011 року, після виходу з нарадчій кімнати, судом оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Повний текст рішення складено і підписано 15 листопада 2011 року.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 75, 82-85 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Роздольненський центральний ринок» (96200, смт Роздольне, Роздольненський район, вул. Євпаторійське шосе,1-Т) суму заборгованості в розмірі 9888,00грн; державне мито в розмірі 102,00грн; витрати пов'язані із інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу в розмірі 236,00грн.
3. Наказ видати після набрання рішення законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чумаченко С.А.