Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 307
Іменем України
10.11.2011Справа №5002-33/4336-2011
за позовом публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01030, бульвар Т.Шевченко, буд. 18, Шевченківський район, м. Київ)
в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 5 філії «Дирекція первинної мережі публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (95043, вул. Київська, 146, м. Сімферополь)
до публічного акціонерного товариства «Крименерго» (95620, вул. Київська, 74\6, м. Сімферополь)
про спонукання до виконання певних дій
Суддя Радвановська Ю.А.
Представники:
Від позивача: публічного акціонерного товариства «Укртелеком» - ОСОБА_1, представник за дов. № 416.
Від позивача: регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 5 філії «Дирекція первинної мережі публічного акціонерного товариства «Укртелеком» - ОСОБА_2, представник за дов. від 24.10.2011р. № 1932.
Від відповідача: публічного акціонерного товариства «Крименерго» - ОСОБА_3, представник за дов. від 22.04.2011р. № 328-Д.
Суть спору: публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 5 філії «Дирекція первинної мережі публічного акціонерного товариства «Укртелеком» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до публічного акціонерного товариства «Крименерго» та просить суд зобов'язати відповідача провести перерахунок кількості електроенергії спожитої РРС-29 за розрахункові періоди з 24 серпня 2010 року по 24 вересня 2010 року, з 24 вересня 2010 року по 24 жовтня 2010 року, з 24 листопада 2010 року по 24 грудня 2010 року, з 24 грудня 2010 року по 24 січня 2010 року у відповідності з п.6.20 ПКЕЕ по середньодобовому обсягу споживання попереднього періоду до порушення розрахункового обліку (з 24 червня 2010 року по 24 липня 2010 року) з зарахуванням у рахунок майбутніх платежів за спожиту електричну енергію.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач необґрунтовано завищив об'єми електроенергії, що поставляється позивачу, у зв'язку з чим виникла необхідність провести перерахунок кількості електроенергії, що спожита позивачем та обґрунтовані посиланням на статті 193, 277 Господарського кодексу України та статтю 526 Цивільного кодексу України.
Відповідач, публічне акціонерне товариство «Крименерго», у судовому засіданні проти позову заперечував, позовні вимоги не визнав. Надав пояснення, в яких просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (а.с. 41-43).
Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
встановив:
З матеріалів справи вбачається, що 02 жовтня 2003 року між відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (постачальник) тт Регіональним центром технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 5 філії «Дирекція первинної мережі відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (споживач) укладений договір про постачання електричної енергії № 466.
Позивач зазначає, що 10 серпня 2010 року відбулося порушення розрахункового обліку електричної енергії (прилад № 34926) на РРС-29, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Студентська, 14, про що відповідачу направлено повідомлення з клопотання провести розпломбування схеми обліку для виконання ремонту (а.с. 12).
07 жовтня 2010 року представниками відкритого акціонерного товариства «Крименерго» складений акт про порушення Правил користування електричною енергією для юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності № 109084, відповідно до якого споживачем, відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» порушений пункт 6.40 Правил користування електричною енергією (а.с. 47)
Також, 07 жовтня 2010 року відповідачем на адресу позивача спрямований акт-вимога із зазначенням зауважень та запропонованими заходами до їх усунення (а.с. 48).
В подальшому, позивачу виставлялися рахунки на оплату електричної енергії (а.с. 49, 51, 53, 55, 57, 59, 61).
Так, позивач зазначає, що при визначенні вартості електричної енергії, в порушення ПКЕЕ, відповідачем, застосовані обсяги електричної енергії за період пошкодженого розрахункового приладу за період з серпня 2010 року по січень 2011 року, за завищеними обсягами, у зв'язку з чим позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами перерахувати кількість спожитої електричної енергії за розрахункові періоди з 24 серпня 2010 року по 24 вересня 2010 року, з 24 вересня 2010 року по 24 жовтня 2010 року, з 24 листопада 2010 року по 24 грудня 2010 року, з 24 грудня 2010 року по 24 січня 2010 року (а.с. 13-15).
Однак, дані вимоги були залишені відповідачем поза увагою.
Відмова публічного акціонерного товариства «Крименерго» провести перерахунок кількості електричної енергії, спожитої позивачем за вищезазначені періоди у відповідності з пунктом 6.20 Правил користування електричною енергією за середньодобовим обсягом споживання попереднього періоду до порушення розрахункового приладу (з 24 червня 2010 року до 24 липня 2010 року ) із зарахуванням в рахунок майбутніх платежів, з'явилася підставою для звернення публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 5 філії «Дирекція первинної мережі публічного акціонерного товариства «Укртелеком» з даним позовом до господарського суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу.
Так, відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до норм статті 20 Господарського кодексу України держава, забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:
- визнання наявності або відсутності прав;
- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;
- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;
- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;
- присудження до виконання обов'язку в натурі;
- відшкодування збитків;
- застосування штрафних санкцій;
- застосування оперативно-господарських санкцій;
- застосування адміністративно-господарських санкцій;
- установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;
- іншими способами, передбаченими законом.
Суд може захистити цивільне право або інтерес також іншим способом, що встановлений договором або законом, але обраний позивачем спосіб захисту свого права, а саме: зобов'язати відповідача провести перерахунок кількості електроенергії спожитої РРС-29 за розрахункові періоди з 24 серпня 2010 року по 24 вересня 2010 року, з 24 вересня 2010 року по 24 жовтня 2010 року, з 24 листопада 2010 року по 24 грудня 2010 року, з 24 грудня 2010 року по 24 січня 2010 року у відповідності з п.6.20 ПКЕЕ по середньодобовому обсягу споживання попереднього періоду до порушення розрахункового обліку (з 24 червня 2010 року по 24 липня 2010 року) із зарахуванням у рахунок майбутніх платежів за спожиту електричну енергію не передбачений, ані законом, ані договором.
Наведене свідчить про відсутність у позивача права вимагати від відповідача вчинити дії, які не ґрунтується на матеріальних правовідносинах, що склалися між сторонами.
Дослідивши вищевказані норми, суд дійшов висновку про те, що зобов'язання відповідача здійснити перерахунок добового споживання електроенергії не є належним способом захисту порушеного права та інтересу позивача.
Верховним Судом України у постанові від 13 липня 2004 року у справі № 10/732 викладено правову позицію, згідно з якою «суд, дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способом захисту прав, повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі».
Враховуючи викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладається на позивача.
В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 14 листопада 2011 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд -
вирішив:
1. В позові відмовити в повному обсязі.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Радвановська Ю.А.