Гагарінський районний суд м. Севастополя
Перша інстанція
Код суду 27-02
Справа № 2а-2595\2011
14 листопада 2011 року Гагарінський районний суд м. Севастополя у складі :
головуючого судді : Євдокімової І.А.
при секретарі Ткаченко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України Гагарінського району м. Севастополя про визнання дій незаконними, перерахунок пенсії, стягнення заборгованості , суд
встановив
Позивач звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя про визнання незаконним та скасування розпорядження від 15 жовтня 2010 року, визнання дій відповідача незаконними вчастині неправомірного зменшення розміру індівідуального коефіцієнту заробітної плати з 01 січня 2008 року, зобов.язання відповідача поновити з 01 січня 2008 року коефіцієнт заробітної плати у розмірі 2,13627, визнати недійсним перерахунок пенсії за заявою від 28 лютого 2011 року та зобов.язати провести перерахунок із застосуванням коефіцієнта у розмірі 2,13627 з урахуванням повного страхового стажу та средньої заробітної плати по Україні за 2010 рік, примусити відповідача провести перерахунок пенсії за період з 01 січня 2008 року на день розгляду справи із застосуванням індівідуального коефіцієнту у розмірі 2,13627 з урахуванням всіх доплат відповідного діючого законодавства, стягнути з відповідача суму недоплати пенсії за період з 01 січня 2008 року на день прийняття рішення з урахуванням розрахунку, виконаного відповідачем відповідно діючого законодавства та рішення суду, стягнути судові витрати .
Свій позов мотивувала тим, що вона є пенсіонером за віком і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України Гагарінського району м. Севастополя. Одержуючі державну пенсію за віком, продовжує працювати і відпрацювавши встановлений законом час у відповідності до ст. 42 Закону України "Про загальнообов,язкове державне пенсійне старухвання", у січні 2008 року звернулася із заявою до відповідача про перерахунок пенсії по стажу і заробітної платі. Управління Пенсійного Фонду України Гагарінського району м. Севастополя здійснило перерахунок пенсії у січні 2008 року із застосуванням середннього показника заробітної плати по Україні за 2007 рік, із застосуванням індівідуального коефіцієнту заробітної плати 1,42419, також з невиключенням періода, за якій враховується заробітна плата для перерахунку пенсії.
Просить суд визнати незаконним та скасувати розпорядження від 15 жовтня 2010 року, визнати дії відповідача незаконними вчастині неправомірного зменшення розміру індівідуального коефіцієнту заробітної плати з 01 січня 2008 року, зобов.язати відповідача поновити з 01 січня 2008 року коефіцієнт заробітної плати у розмірі 2,13627, визнати недійсним перерахунок пенсії за заявою від 28 лютого 2011 року та зобов.язати провести перерахунок із застосуванням коефіцієнта у розмірі 2,13627 з урахуванням повного страхового стажу та средньої заробітної плати по Україні за 2010 рік, примусити відповідача провести перерахунок пенсії за період з 01 січня 2008 року на день розгляду справи із застосуванням індівідуального коефіцієнту у розмірі 2,13627 з урахуванням всіх доплат відповідного діючого законодавства, стягнути з відповідача суму недоплати пенсії за період з 01 січня 2008 року на день прийняття рішення з урахуванням розрахунку, виконаного відповідачем відповідно діючого законодавства та рішення суду, стягнути судові витрати .
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд задовольнити.
Представники відповідача з позовом не погодились, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, пояснив, що відповідач діяв згідно з нормами діючого законодавства.
Суд, вислухавши позивача, представників відповідача, з,ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, позивач є пенсіонером за віком, перебуває на обліку у відповідача та отримує державну пенсію за віком.
Після досягнення пенсійного віку та права на отримання пенсії за віком позивач продовжував працювати і відпрацювавши встановлений законом час у відповідності до ч.4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов,язкове державне пенсійне старухвання", 09 січня 2008 року звернулася із заявою до відповідача про перерахунок пенсії за віком по стажу та заробітної платі.
Відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивачу згідно її заяви з урахуванням середньомісячного заробітку по народному господарству за 2007 рік, після перерахунку пенсії індівідуальний коефіцієнт заробітної плати складав 1,42419, розпорядження від 21 лютого 2008 року.
30 травня 2008 року позивач повторно звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії для обчислення пенсії з урахуванням іншіх 60 календарних місяців страхового стажу.
Відповідачем повторно був проведений перерерахунок пенсії з 01 січня 2006 року з урахуванням середньомісячного заробітку по народному господарству за 2007 рік, після перерахунку пенсії індівідуальний коефіцієнт заробітної плати складав 1,81438, виплачена заборгованість за період с 01 січня 2006 року по 31 травня 2008 року у розмірі 5564 грн. 96 коп., розпорядження від 09 червня 2008 року.
Згідно масового перерахунку який проводився в автоматичному режимі, у зв,язку з підвишенням мінімальної пенсії за віком, з 01 листопада 2009 року коефіцієнт заробітної плати у позивача збільшився до 2,13597.
У зв,язку з перевіркою пенсійної справи, протоколом контролю програмного забезпечення, було встановлено, що коефіцієнт був збільшений до 2,13597 у автоматичному режимі помилково, тому розпорядженням від 15 жовтня 2010 року пенсійна справа була приведена у відповідності з нормами діючого законодавства, тобто з 01 листопада 2010 року кофіцієнт став 1,81438, який був обчислений при перерахунку пенсії за заявою від 30 травня 2008 року.
28 лютого 2011 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії по стажу і зароботної платі.
Відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивачу по стажу, так як позивач не мала права на перерахунок пенсії по заробітної платі, оскільки мала страхової стаж менш 24 страхових мсяців, проведено перерахунок з урахуванням середньомісячного заробітку по народному господарству за 2007 рік, після перерахунку пенсії індівідуальний коефіцієнт заробітної плати складав 1,81438, розпорядження від 09 березня 2011 року.
Не погоджуючись із такими перерахунками пенсії, позивач звернулася із зверненням до відповідача 18 січня 2011 року, 28 лютого 2011 року, 15 березня 2011 року, 31 березня 2011 року та отримувала відповіді, що перерахунок проведено вірно, відповідно до діючого законодавства.
Відповідно ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати ( доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст. 40 цього Закону.
За змістом частини першої ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата ( дохід) за будь які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючі з 01 липня 2000 року. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієй частини, враховується заробітна плата ( дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата ( дохід) для обчислення пенсії, виключається період 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.
Підпунктом "б" підпункту 10 пункту 35 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесенення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107 - VІ частину 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»викладено в новій редакції, відповідно до якої у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення ( попереднього перерахунку) пенсії незалажно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати ( доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із зароботної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата ( дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім чатсини першої ст. 40 цього Закону.
Таким чином, позивачу, яка звернулася до відповідача за перерахунком пенсії у січні 2008 року по стажу та заробітної платі, вірно було здійснено перерахунок без урахування виключення страхового стажу за 2006-2007 рік, оскільки редакція, яка діяла на спірний період не передбачала виключення страхового стажу під час перерахунку пенсії.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп2008 визнані неконституційними положення підпункту 10 пункту 35 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до частини другої ст. 152 Конституції України "Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними , втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Прийняття нормативно - правового акту про відновлення дії норми закону, яка існувала до внесення до неї змін, що в подальшому були визнані неконституційними, не вимагається.
Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в їх первинній редакції. Тобто, з часу прийняття цього рішення перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати ( доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян". Підпунктом 3 пункту 11 цієї постанови визначено, що у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення ( попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати ( доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст. 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата ( дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої ст. 40 Закону.
Тобто, фактично цією нормою відтворена редакція частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в редакції Закону України від 28 грудня 2007 року, яка визнана неконституційною.
Отже, починаючі з 28 травня 2008 року діють два нормативно - правові акти , Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та постанова Кабінету Міністрів України), які регулюють спірні правовідносини.
При цьому, умови перерахунку пенсії, визначені в наведеному підпункті постанови Кабінету Міністрів України не відповідають умовам, викладеним в частині 1 ст. 40, частині 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в редакції Закону від 09 липня 2003 року № 1058-ІV.
Виходячі з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами , суд вважає, що при вирішенні даного спору слід застосувати правила ч.1 ст. 40, ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Положення ч.4 ст. 42 Закону у редакції, що були відновлені з 22 травня 2008 року, передбачають, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення песнії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати ( доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 цього Закону.
Разом з тим, у ч.4 ст. 42 Закону у відновленій редакції не передбачено застосування під час перерахунку пенсії ні показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії ( який був передбачений Закону у редакції від 28 грудня 2007 року та постанова КМУ № 530 від 28 травня 2008 року), ні показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії ( який враховується при визначенні заробітної плати ( доходу) для обчислення пенсії згідно ч.2 ст. 40 Закону).
Також, ч.2 ст. 40 Закону у відновленій редакції у формулі визначення заробітної плати ( доходу) для обчислення пенсії зазначено, що показник Зс- це середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. На вказаний показник є посилання лише у формулі, передбаченій для визначення заробітної плати ( доходу) для призначення пенсії. Посилання на нього у статті, яка передбачає порядок та підстави перерахунку пенсії, відсутні, також другі показники остаються незмінними.
Також, щодо перерахунку пенсії від 28 лютого 2011 року,який був здійснений по стажу, то ч.4 ст. 42 Закону передбачено, що перерахунок пенсії може здійснюватися двома засобами: із заробітної плати ( доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазнчені у ч.1 ст. 40 цього Закону. У випадку перерахунку пенсії по стажу перерахунок здійснюється з урахуванням тільки страхового стажу після призначення пенсії. Тобто у формулі, яка застосовується при обчисленні пенсії, страхової стаж збільшується на то число місяців, яке пенсіонер відпрацював за 2 року, тобто змінюється коефіцієнт стажу.
Тому суд приходить до висновку, що показник "середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії" застосовується включно при призначенні пенсії та залишається незмінним під час здійснення перерахунку пенсії на підставі ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і другі показники остаються незмінними.
З огляду на викладене і з урахуванням матеріалів пенсійної справи, суд приходить до висновку про відсутність у позивача правових підстав для скасування розпорядження від 15 жовтня 2010 року, перерахунку пенсії та поновлення коефіцієнту у розмірі 2,13627, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 159-163, 104-105, 161, 181, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.. ст.. 40,42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, ст. ст. 19,75,92 Конституції України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України Гагарінського району м. Севастополя про визнання дій незаконними, перерахунок пенсії, стягнення заборгованості - відмовити.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні в судовому засіданні можеть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Гагарінського
Районного суду м. Севастополя І.А. Євдокімова
З оригіналом згідно
Постанова не набрала законної сили.
Суддя Гагарінського
Районного суду м. Севастополя І.А. Євдокімова