02.09.2011
Справа № 2-а-4570/11
02 вересня 2011 року смт. Кельменці
Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого -судді: Харабари І.В.,
при секретарі: Олійник І.Г.,
з участю:
- позивачки ОСОБА_1,
- представника позивачки ОСОБА_2,
- представника відповідача Атаманюка Д.І.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Кельменці справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Кельменецької районної державної адміністрації Чернівецької області про зобов'язання виплатити щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
Позивачка ОСОБА_1 подала до Кельменецького районного суду позовну заяву, у якій просить:
- визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Кельменецького району Чернівецької області щодо відмови у перерахунку та виплати на її користь щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно ст. 43 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»з урахуванням проведених виплат із 01.02.2011 року по 31.07.2011 року.
- зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Кельменецького району Чернівецької області здійснити перерахунок та виплати на її користь щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно ст. 43 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»з урахуванням виплачених коштів за період із 01.02.2011 року по 31.07.2011 року включно.
- стягнути з відповідача судові витрати.
Представник відповідача -Управління праці та соціального захисту населення Кельменецької районної державної адміністрації Кельменецької районної державної адміністрації Атаманюк Д.І. позов не визна повністю.
Позивач ОСОБА_1 пояснила суду, що вона працювала на посаді бухгалтера І категорії на державному підприємстві «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Чернівецької області»і з цієї посади вийшла у відпустку. ІНФОРМАЦІЯ_1 в неї народився син ОСОБА_4. З часу народження дитини відповідач нараховував та виплачував їй матеріальну допомогу в розмірі меншому ніж передбачено законами України. Вона отримувала допомогу на дитину щомісячно 130 гривень з січня 2011 року по липень 2011 року.
Представник позивачки ОСОБА_2 пояснив, що позивачка на момент народження дитини працювала і була застрахованою особою і на підставі ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Таким чином ОСОБА_1 повинна отримувати державну допомогу по догляду за ОСОБА_4 в розмірі прожиткового мінімуму для дітей до 6 років, який згідно Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік»складає з 01 січня 2011 року 816 гривень, з 01 квітня 2011 року 832 гривні з 01 жовтня 2011 року 853 гривні, а не 130 гривень, як нараховує та виплачує відповідач
Представник відповідача Атаманюк Д.І. позов не визнав повністю та пояснив суду, що дії Управління є правомірними і виплати проводились відповідно до нормативно -правових актів України та законів про Державний бюджет на 2011 рік. Управління праці діяло відповідно до чинного законодавства. Нарахування проводили в межах бюджетного фінансування відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року №13, оскільки позивачка є застрахованою особою. Статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з народженням та похованням" вони в своїй діяльності не керуються, оскільки в цій статті передбачено, що розмір виплати встановлює фонд страхування від тимчасової непрацездатності, а не їхнє управління.
Судом були досліджені такі інші докази: копія паспорта громадянки України ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 виданий 31 березня 2010 року Кельменецьким РВ УМВС в Чернівецькій області, копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 видане 03 березня 2010 року Відділом РАЦС Чернівецького МУЮ, копія свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 видане 10 вересня 2010 року виконкомом Бернівької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області, копія довідки про склад сім'ї № 593 видана 03 червня 2011 року виконкомом Бернівької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області, копія трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_4, копія наказу ДП «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Чернівецької області»№ 62 від 27 жовтня 2010 року, копія довідки № 2518 видана 22 липня 2011 року Головним управлінням праці і соціального захисту населення Кельменецької РДА, лист № 58-П виданий 22.07.2011 року Головним управлінням праці і соціального захисту населення Кельменецької РДА.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з 17.07.2007 року працює на посаді бухгалтера І категорії на державному підприємстві «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Чернівецької області», що стверджується трудовою книжкою позивачки. Таким чином, позивачка відповідно до ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з народженням та похованням" є застрахованою особою відповідно до цього закону. 29.08.2010 року в позивачки народився син ОСОБА_4, тобто відповідно до ст. 35 зазначеного вище Закону наступив страховий випадок, що стверджується свідоцтвом про народження дитини. З 27.10.2010 року позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. Управлінням праці та соціального захисту населення Кельменецької районної державної адміністрації Чернівецької області позивачці було призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку у розмірі меншому, ніж встановлено в ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з народженням та похованням". Вказана обставина стверджується поясненнями позивачки та не заперечується представником відповідача. 15 липня 2010 року позивачка звернулася до відповідача з вимогою про перерахунок нарахованих сум та виплату соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення дитиною трьох років у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на місяць. Проте, відповідач відмовив позивачці у таких перерахунках та виплаті і виплачував позивачці допомогу у розмірі меншому, ніж встановлено в ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з народженням та похованням". Така бездіяльність відповідача є частково протиправною, виходячи з наступного.
Згідно ст. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України,
згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Відповідно до ст. 42 цього Закону право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки. У ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Зазначена норма закону введена в дію з 01.01.2002 р. Законом України від 11.01.2001 року N 2213-III.
Згідно підпункту 12 пункту 25 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” ст. 43 виключена із Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”. Згідно рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 12 пункту 25 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Отже, з 22.05.2008 року ст. 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” діє в редакції даного закону від 11.01.2001 року.
Проаналізувавши положення ст.ст. 42, 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", суд приходить до висновку, що розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку розраховується, виходячи зі встановленого законодавством розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з народженням та похованням" не визначений вид прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як підстава для проведення розрахунку допомоги. Вирішуючи питання, який саме вид прожиткового мінімуму необхідно застосувати для визначення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку, суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період відпустки, тому суд вважає, що до такого розрахунку слід застосовувати прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».
Таким чином, бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Кельменецької районної державної адміністрації Чернівецької області є протиправною, так як ним не нараховувалась та не виплачувалась позивачці, починаючи з грудня 2010 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як застрахованій особі у розмірі, не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», на підставі ст. 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.
Відносини, що склалися між позивачем та відповідачем є публічно-правовими відносинами, виходячи із змісту статті 2 та 3 КАС України.
Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право па забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 1 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.
Суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що управління праці та соціального захисту населення Кельменецької районної державної адміністрації є неналежним відповідачем, виходячи з наступного. Відповідно до абзацу 4 п.3 Типового положення про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у м. Києві та Севастополі державної адміністрації затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2007 року №790, основними завданнями управління є призначення та виплата соціальної допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених законодавством. Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний контроль за додержанням законодавства про соціальний захист та соціальне обслуговування населення, забезпечує надання відповідно до законодавства державної допомоги сім'ям з дітьми, а також інших видів державної допомоги.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що допомога позивачці виплачувалася на підставі відповідних постанов Кабінету Міністрів України, зокрема протягом січня -липня 2011 року відповідно до законодавства про Державний бюджет України на відповідний рік та Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», оскільки дана Постанова, яка встановлює розміри виплат суперечить ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”, а також дана норма закону є спеціальною, порівняно із законодавством про Державний бюджет України. Згідно ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно -правового акту закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Згідно ст. 69 Закону України „Про Конституційний Суд України” рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання. Таким чином, після прийняття рішення Конституційним Судом України від 09.07.2007 року та від 29.08.2010 року відповідач -Управління праці та соціального захисту населення Кельменецької районної державної адміністрації - був зобов'язаний здійснити перерахунок допомоги, яка виплачувалася позивачці та здійснити виплати у розмірах, передбачених ст. 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”, а саме: не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб. Управління праці та соціального захисту населення Кельменецької РДА не вчинило будь-яких дій, пов'язаних з перерахунком та виплаті позивачці допомоги в такому розмірі.
Як свідчить позиція та практика Європейського суду з прав людини у справі принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Суд вважає, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги. Так, наприклад, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Враховуючи викладене вище, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства суд вважає, що позов слід задовольнити.
Суд вважає, що слід визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачці соціальної допомоги в розмірі, передбаченому ст. 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” за період з 01 лютого 2011 року по 31.07.2011 року.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав свобод та інтересів сторін чи третіх осіб про захист яких вони просять. Тому, не зважаючи на те, що позивачка в позовній заяві просить нарахувати та виплатити допомогу у розмірі прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років, суд вважає, що для повного захисту прав свобод та інтересів позивачки слід зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Кельменецької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, не менше розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому Законами України „Про державний бюджет України на 2011 рік” з урахуванням виплаченої їй частини допомоги, починаючи з 01.02.2011 року по 31.07.2011 року.
Суд вважає, що відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України з управління праці та соціального захисту населення Кельменецької районної державної адміністрації на користь позивачки слід стягнути понесені ним судові витрати у вигляді судового збору в сумі 3 гривень 40 копійок.
На підставі ст.19, 22, 46, 152 Конституції України, ст. 69 Закону України „Про Конституційний Суд України” , ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. 1,2,35,42,43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007, керуючись ст. ст. 2, 5, 7, 9, 14, 71, 86, 94, 100, 158, 159, 160,161,162,163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Кельменецького району Чернівецької області щодо відмови у перерахунку та виплати на її користь щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно ст. 43 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»з урахуванням проведених виплат із 01 лютого 2011 року по 31 липня 2011 року.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Кельменецького району Чернівецької області здійснити перерахунок та виплати на її користь щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно ст. 43 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» з урахуванням виплачених коштів за період із 01 лютого 2011 року по 31 липня 2011 року включно.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 ( три ) гривні 40 ( сорок) копійок понесених нею судових витрат у вигляді судового збору.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня її отримання сторонами до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Кельменецький районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Вінницького апеляційного адміністративного суду.
Суддя: