"08" листопада 2011 р.Справа № 20-2/133-09-5816
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого судді Ліпчанської Н.В.
Суддів Андрєєвої Е.І., Мацюри П.Ф.
При секретарі судового засідання Подуст Л.В.
За участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_1. по дов. №88/1 від 14.09 2011р.
Представники Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес група СТГ” та Товариства з обмеженою відповідальністю Малого підприємства „Дон” у судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином.
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Малого підприємства „Дон”
на рішення господарського суду Одеської області від 22.08.2011р.
у справі № 20-2/133-09-5816
За позовом Відкритого акціонерного товариства „Свемон-Південь”
До 1) Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес група СТГ”
2) Товариства з обмеженою відповідальністю Малого підприємства „Дон”
про визнання договору недійсним
Встановив:
В листопаді 2009р. Відкрите акціонерне товариство „Свемон-Південь” (Далі -ВАТ „Свемон-Південь”) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес група СТГ” (Далі -ТОВ „Бізнес група СТГ”) та Товариства з обмеженою відповідальністю Малого підприємства „Дон” (Далі -ТОВ „Дон”) про визнання недійсним: договору на виконання проектно-вишукувальних робіт № 28/08 від 01.09.2008р., акту приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2009р., довідки про вартість виконаних робіт за квітень 2009р. до договору № 28/08 від 01.09.2008р.
Справа розглядалась господарськими судами неодноразово. Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.06.2011р., відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, справа призначена до розгляду у колегіальному складі суду (Т. 5 а. с. 37).
В процесі нового розгляду справи 08.08.2011р. позивач надав уточнення до позовних вимог (Т. 5 а.с. 58-62). Згідно яких просить суд визнати недійним договір №28/08 від 01.09.2008р. на виконання проектно-вишукувальних робіт.
Позивач вважає, що спірний договір в порушення ч.2 ст. 203 Цивільного кодексу України був підписаний головою правління ВАТ „Свемон-Південь”, який не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки ним всупереч положенням Статуту не було отримано затвердження Спостережної Ради.
Крім цього, на думку позивача правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, тобто є фіктивним, оскільки докази виконання договору як з боку позивача, так і з боку відповідача - відсутні, що є порушенням ч. 5 ст. 203 та ст. 234 Цивільного кодексу України. (Далі -ЦК України).
ВАТ „Свемон-Південь” вказує також на положення ст. 227 ЦК України згідно якої спірний правочин є недійсним, у зв'язку з відсутністю у відповідача ліцензії на виконання проектно-вишукувальних робіт.
Рішенням господарського суду, винесеним судовою колегією у складі: головуючої судді Щавинської Ю.М., суддів Никифорчука М.І. та Меденцева П.А. позов ВАТ „Свемон-Південь” був задоволений. Суд визнав недійсним договір № 28/08 від 01.09.2008р. на виконання проектно-вишукувальних робіт.
Приймаючи рішення по даній справі, господарський суд дійшов до висновку про те, що позивачем не доведено обмеження в установчих документах Товариства, та права його виконавчого органу на укладення оспорюваного договору, оскільки факт незатверження договору наглядовою радою, не зумовлює його недійсність.
Господарський суд також зазначив про необґрунтованість посилань позивача на фіктивність оспорюваного договору, з огляду на недоведеність, згідно ст. ст. 33; 34 Господарського процесуального кодексу України (Далі -ГПК України) наявності умислу всіх сторін правочину. Невиконання правочину сторонами не означає, що був укладений фіктивний правочин.
Разом з тим, господарський суд прийняв до уваги посилання позивача на недійсність спірного правочину на підставі ст. 227 ЦК України, з огляду на відсутність у відповідача ліцензії на проведення проектно-вишукувальних робіт.
Не погоджуючись із даним рішенням господарського суду, ТОВ „Дон” звернулось із апеляційною скаргою в якій просить його скасувати, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.
На думку відповідача, відповідно до ч. 7 ст. 20 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності ”, контроль за наявністю ліцензії у суб'єктів господарювання, здійснюють органи виконавчої влади, на які згідно із законодавством покладено функції контролю за наявністю ліцензії, шляхом проведення планових та позапланових перевірок. За таким обставин, право на звернення до суду у разі недотримання вимог законодавства щодо обов'язковості отримання ліцензії для здійснення певного виду господарської діяльності, належить саме вищезазначеним органами, а не позивачу.
У відзиві на апеляційну скаргу, ВАТ „Свемон-Південь” вважає, що рішення господарського суду є законним, оскільки прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Позивач посилається на положення ст. 1; ст. 8 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, згідно яких передбачено, що суб'єкт господарювання зобов'язаний проводити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, 01.09.2008р. між ВАТ „Свемон-Південь” (Генпідрядник) та ТОВ „Бізнес група СТГ” (Субпідрядник) укладено договір №28/08 на виконання проектно-вишукувальних робіт. (Т. 1 а. с. 40-43).
Згідно з п. п. 1.1; 1.2; 1.3 даного договору ТОВ „Бізнес група СТГ” взяло на себе зобов'язання по виконанню комплексу робіт по проектуванню волоконно-оптичної лінії зв'язку у Донецькій області за маршрутом Авдіївка -Донецьк -Миколаївка - Харцизк -Зугрес -Шахтарськ -Кіровське -Єнакієво -Горлівка. В свою чергу ВАТ „Свемон-Південь” зобов'язується прийняти та сплатити роботи, що зазначені умовами договору. Протягом п'яти днів з моменту підписання договору Генпідрядник мав надати Субпідряднику технічне завдання на проектування лінійно-кабельних та станційних споруд волоконно-оптичної лінії зв'язку на ділянці, довжина якої становить 90 км. Загальна вартість робіт за даним договором становить 429 840,00 грн.
Відповідно до п.п. 3.1; 3.2 договору, початком виконання робіт є вересень 2008р. закінченням -грудень 2008р. Терміном закінчення дії договору визначено січень 2009р.
Сторони за договором несуть відповідальність, згідно діючого законодавства України за невиконання або неналежне виконання зобов'язань. За порушення строків виконання зобов'язання, Субпідрядник сплачує Генпідряднику штраф у розмірі 0,5% вартості робіт за кожний день прострочення, але не більше 10% від вартості робіт.
Додатком №1 до договору був підписаний Протокол узгодження договірної ціни згідно якого, вартість проекту становить 429 840,00 грн. Зазначена сума зафіксована також довідкою про вартість виконаних робіт за типовою формою КБ-3 (Т.1 а.с. 47).
В подальшому, 20.07.2009р. між ТОВ „Бізнес група СТГ” (первісний кредитор) та ТОВ „Дон” (новий кредитор) був укладений договір відступлення права вимоги № 1. За умовами даного договору первісний кредитор (ТОВ „Бізнес група СТГ” ) відступає новому кредитору (ТОВ „Дон”) право вимоги по договору № 28/08 від 01.09.2008р.
Новий кредитор набуває право вимагати від Боржника належного виконання наступних обов'язків:
а) сплати вартості виконаних робіт;
б) суми відшкодування за порушення грошового зобов'язання;
в) пені та штрафів за порушення Боржником основного договору. (Т. 1 а.с. 51-53)
Розглядаючи даний спір, місцевим господарським судом враховані вказівки, що зазначені в Постанові Вищого господарського суду України від 08 лютого 2011р. згідно якої вказується на те, що 17.08.2010р. позивачем було подано до суду заяву про зміну підстави позову, в якій ВАТ „Свемон-Південь” просив задовольнити позовні вимоги на підставі ст. ст. 227; 232; 234 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії) може бути визнаний судом недійсним.
Закон України № 1775-ІІІ від 01.06.2000р. „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. Порядок їх ліцензування встановлює державний контроль у сфері ліцензування; відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.
Згідно ст. 2 вказаного Закону, будівельна діяльність (вишукувальні та проектні роботи для будівництва) підлягають ліцензуванню.
Суб'єкт господарювання, зобов'язаний проводити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.
Ліцензійні умови провадження будівельної діяльності (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж) на час виникнення спірних правовідносин були затверджені спільним наказом Державного Комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 13.09.2001р. №112/182, зареєстрованим у Міністерстві Юстиції України 08.11.2001р. за № 939/6130.
Ліцензійні умови є обов'язковими для суб'єктів господарювання, які виконують види робіт, визначені у додатку до Ліцензійних умов.
В п. 1.3 Ліцензійних умов, визначено Перелік видів робіт провадження будівельної діяльності (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючи конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж).
Із наявної в матеріалах справи, ліцензії серії АБ №271364 від 18.05.2005р. строком дії до 18.10.2010р. у переліку робіт провадження будівельної діяльності, відсутні такі види діяльності як здійснення проектних робіт. А тому у ТОВ „Бізнес група СТГ” не було правових підстав для виконання даних робіт.
Враховуючи викладене судова колегія вважає, що рішення господарського суду прийнято при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому правових підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -
Постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Малого підприємства „Дон” - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області від 22 серпня 2011 року по справі № 20-2/133-09-5816 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Н.В. Ліпчанська
Суддя Е.І. Андрєєва
Суддя П.Ф. Мацюра