73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
10.11.2011 Справа № 5024/1900/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Клепай З.В. при секретарі Буюклу І.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛТА", м.Київ
до Обласного комунального медико-фармацевтичного підприємства "Херсоноблфармація", м. Херсон
про стягнення 46 275 грн. 51 коп.
за участю
представників сторін:
від позивача: не прибув;
від відповідача: не прибув;
Товариство з обмеженою відповідальністю "ІЛТА" звернулось до суду з позовом до Обласного комунального медико-фармацевтичного підприємства "Херсоноблфармація" Херсонської обласної ради про стягнення з Обласного комунального медико-фармацевтичного підприємства "Херсоноблфармація" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ілта" грошові кошти в розмірі 46275 гривень 51 коп., з яких: сума основного боргу - 42 686 грн. 94 коп.; суму нарахованої пені на суму основного боргу - 3 588 грн. 57 коп.
Позивач заявив клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, свого представника у судове засідання не направив, клопотання про відкладення розгляду справи не заявив, витребувані господарським судом докази не представлені, причини неявки свого представника не повідомив.
Відповідно до ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
З урахуванням викладеного та на підставі ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах доказами за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, суд -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІЛТА" та Обласним комунальним фармацевтичним підприємством "Херсоноблфармація" було укладено Угоду №276/07 з фінансового лізингу від 13.02.2007 року.
Згідно умов додатків до даної Угоди, позивач, як "лізингодавець", передав відповідачу, як "лізингоодержувачу", на умовах фінансового лізингу п'ять транспортних засобів. Серед цих автомобілів був автомобіль марки Пежо Партнер №АА3246НТ. Відповідач прийняв дані транспортні засоби в користування.
Відповідно до розділу 3 угоди лізингоодержувач сплачує Лізингодавцеві: Перший Лізинговий Платіж, як це визначено в лізинговому протоколі.
Чергові лізингові та будь-які інші платежі, належні за цією Лізинговою Угодою, мають бути сплаченими протягом п'яти робочих днів із дня виставлення Лізингодавцем відповідних рахунків згідно з графіком платежів, зазначеним в Лізинговому Протоколі. Термін лізингу транспортного засобу, на який нараховується черговий платіж, становить один місяць. Будь-які інші платежі, належні за цією лізинговою угодою, мають бути сплаченими протягом трьох робочих днів із дня виставлення Лізингодавцем відповідних рахунків.
Позивач в якості доказу того, що ним виставлялись рахунки на оплату платежів надав копію рахунку №276/07-2011/9Б від 16.09.11р. Доказів направлення відповідачу будь - яких інших рахунків позивач не надав.
Відповідно до умов розділу 3 угоди відповідач зобов'язаний був оплатити цей рахунок на протязі п'яти робочих днів з дати його виставлення, тобто з 22.09.11р.
Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідач свої зобов'язання по оплаті виставленого йому рахунку не виконав, а тому сума 42686 грн. 94 коп. підлягає стягненню.
Позивач також нарахував відповідачу пеню за прострочення оплати лізингових платежів у сумі 3588 грн. 57 коп. на підставі п.3.4 угоди, відповідно до якого у разі порушення строків сплати будь - якого з платежів лізингоодержувач сплачує пеню - відсоток від несплаченої суми у розмірі 0,1% за кожний день затримки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такої затримки.
Як вбачається із розрахунку позивача, пеня нарахована за період платежів з 31.10.10р. по серпень 2010р.
Відповідно до ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст.220 ГК України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення. Боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.
Ст.221 ГК України передбачає, що кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором. Прострочення кредитора дає боржникові право на відшкодування завданих простроченням збитків, якщо кредитор не доведе, що прострочення не спричинено умисно або через необережність його самого або тих осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання. Після закінчення прострочення кредитора боржник відповідає за виконання на загальних підставах.
Оскільки умови розділу 3 угоди з фінансового лізингу №276/07 від 13.02.11р. пов'язують оплату лізингових платежів не лише з графіком платежів, а й передбачають порядок здійснення оплати лізингових платежів - сплата протягом п'яти робочих днів із дня виставлення Лізингодавцем відповідних рахунків згідно з графіком платежів, то позивач повинен довести своєчасне виконання своїх зобов'язань - своєчасне направлення лізингоотримувачу рахунків на оплату кожного лізингового платежу. Такі докази в матеріалах справи відсутні. Саме по собі посилання позивача на те, що відповідач відмовився від сплати лізингових платежів починаючи з січня 2011р. не є таким доказом, оскільки відповідно до ст.33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обставина прострочення лізингових платежів згідно виставлених рахунків можуть бути рахунки, які направлялись відповідачеві та докази дати їх направлення. Такі докази в матеріалах справи відсутні, а тому підстав для нарахування пені за прострочення платежів відсутні.
За таких умов позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Обласного комунального медико-фармацевтичного підприємства "Херсоноблфармація", м. Херсон, вул. Зала Єгерсег, 5, п/р 26006001046001 в АКБ "Імексбанк" м. Херсон, МФО 342296, код ЄДРПОУ 32928793 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛТА", м. Київ, Залізничне шосе, 6, п/р 26001000051001 в ПАТ "Креді Агріколь Банк" м. Києва, МФО 300614, код ЄДРПОУ 14284053 - 42686 (сорок дві тисячі шістсот вісімдесят шість) грн. 94 коп. боргу, 426 (чотириста двадцять шість) грн. 86 коп. витрат по держмиту та 217 (двісті сімнадцять) грн. 59 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3.У задоволені суми 3588 грн. 57 коп. відмовити.
Суддя З.В. Клепай
Дата підписання рішення 14.11.2011р.
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України