73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
08.11.2011 Справа № 5024/1911/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом заступника прокурора Комсомольського району м.Херсона в інтересах держави в особі міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" м. Херсон
до товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо-Інвест-Строй" м. Херсон
про стягнення 35286грн. 23коп.
за участю пом. прокурора Комсомольського р-ну м.Херсона Нурматова О.В.
та представників сторін:
від позивача - уповноважені особи Гітін О.А., Попель І.О.
від відповідача - уповноважена особа Жигалов А.С.
Заступник прокурора Комсомольського району м.Херсона в інтересах держави в особі міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" (позивач) звернувся з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо-Інвест-Строй" (відповідач) 28732грн. 45 коп. основного боргу, 3878грн. 88 коп. пені, 2011грн. 27 коп. штрафу, 344грн. 79 коп. інфляційних збитків, 318грн. 84 коп. -3% річних, посилаючись на невиконання відповідачем обов'язків по своєчасних розрахунках за надані послуги з постачання теплової енергії згідно з договором № 1158 від 01.11.2008року.
В засіданні суду прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному розмірі.
Відповідач письмового відзиву на позов не надав. Його представник позовні вимоги не визнає, обґрунтувавши усно свої заперечення тим, що ним не надавався позивачу акт про готовність об'єкту до прийняття тепла, як це передбачено пунктом 2.4 договору, тому вважає, що у позивача були відсутні підстави його постачання.
Крім того, представник відповідача зазначає, що позивач не узгоджував з відповідачем площу об'єкту та обсяги теплової енергії, а раніше узгоджена опалювальна площа не відповідає дійсності, оскільки під час дії договору відповідачем була відчужена певна кількість квартир у зв'язку з чим змінювалася опалювальна площа, а відповідно і обсяги теплової енергії.
Відповідачем заявлено клопотання про надіслання запиту до БТІ з метою встановлення кількості зареєстрованого за відповідачем нерухомого майна за адресою вул.. Патона №23 корпус 3 та його площі.
Зазначене клопотання задоволенню не підлягає, оскільки згідно з вимогами ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Таким чином, відповідач самостійно зобов'язаний надати докази на які він посилається. Крім того при відчуженні кварти за умовами договору відповідач зобов'язаний був повідомити про це позивача, тому сам факт реєстрації за відповідачем права власності на нерухоме майно буде оцінюватися судом разом з належним виконанням ним обов'язків згідно з укладеним між сторонами договором.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши прокурора та представників сторін, суд -
01 листопада 2008року між міським комунальним підприємством «Херсонтеплоенерго»(позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Кредо-Інвест-Строй" (відповідач) укладено договір №1158 згідно з яким позивач прийняв на себе обов'язки виробити та поставити відповідачу теплову енергію на об'єкт відповідача по вул. Патона №23 корпус 3 в узгоджених сторонами обсягах, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах визначених договором.
Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.
Належне виконання зобов'язання означає виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.
Якщо при виконанні зобов'язання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.
Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір від 01.11.2008року є обов'язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.
За умовами пункту 6.6 договору від 01.11.2008року оплата за теплову енергію здійснюється відповідачем протягом 5 банківських днів після одержання рахунків від позивача. Для отримання рахунку відповідач відповідно до пункту 6.8 договору зобов'язаний не пізніше 20 числа кожного місяця прибути до позивача .
Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав прийняті на себе обов'язки за договором і в період з 01.10.2009року по 01.04.2011року здійснив постачання теплової енергії в кількості, зазначеній в розрахунку суми позову та згідно з визначенням теплової енергії між відповідачем та мешканцями житлового будинку (арк.. справи 9, 45).
У зв'язку з тим, що відповідач, всупереч вимогам пункту 6.8 договору не надсилав свого представника за отриманням рахунків, позивач 21.04.2011року листом №1197-07 надіслав відповідачу рахунки та акти виконаних робіт за період з жовтня 2010року по березень 2011року та просив прибути до позивача в разі виникнення розбіжностей для проведення звірки розрахунків. Зазначений лист отримано відповідачем, про що свідчить його вхідний номер №21/04 на листі від 21.04.2011року (арк.. справи 8).
Відповідно до розрахунку суми позову, наданого до матеріалів справи та акту звірки станом на 01.10.2011року (арк. справи 35) заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію в період з 01.10.2010року по 30.03.2011року становить 28732грн. 45коп.
Згідно з вимогами ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Доказів, якими б підтверджувався факт належного виконання обов'язків за договором щодо здійснення своєчасних розрахунків за надані послуги та погашення боргу відповідач суду не надав.
Належних доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини, відповідач суду також не надав, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 28732грн.45коп. підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на зменшення обсягів спожитої теплової енергії у зв'язку з відчуженням частини квартир в період за який нараховано борг не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України. При цьому суд виходить із необхідності належного виконання договору, як це передбачено ст. 526 ЦК України, яка містить імперативний припис виконувати зобов'язання належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог ЦК. При підписанні договору сторони додатком №1 до пункту 2.1 договору узгодили об'єкт на який подається теплова енергія та її обсяги (арк. спр. 7, з обох сторін). Зазначений додаток підписано відповідачем без будь-яких зауважень. Доказів внесення змін в пункт 2.1 договору шляхом підписання додаткової угоди, як це передбачено пунктом 9.1 договору, відповідачем суду не надано.
Листом від 17.09.2009року №65 відповідач просив позивача продовжити на 2010рік договір №1158 від 01.11.2008року., однак в листі відсутні посилання або пропозиції щодо зміни додатку №1 до договору. Не надано відповідачем і доказів звернення з таким листом до позивача в наступному та внесення відповідних змін в п.2.1 договору та додаток №1.
В той же час, як пояснили присутні в засіданні суду представники позивача, нарахування відповідачу плати за подачу теплової енергії здійснювалося з урахуванням відчуження ним квартир, оскільки покупці цих квартир укладали з позивачем окремі договори на теплопостачання. Зазначений факт підтверджується і наданими позивачем списком мешканців, які проживають по вул.. Патона №23 корпус 3 в м.Херсоні, а також таблицею визначення теплової енергії, яка нараховується відповідачу в залежності від належної відповідачу площі приміщень в певний період починаючи з листопада 2009 року по березень 2011року (арк. справи 45). Той факт, що станом на день вирішення спору за відповідачем не обліковується нерухоме майно за адресою Патона №23 корпус 3, не свідчить про те, що воно було ним відчужене в повному обсязі в період за який нараховано плату за подачу теплової енергії.
Відхиляється судом і посилання відповідача на те, що у позивача відсутні були підстави подачі теплової енергії, оскільки відповідач не надавав йому передбачені пунктом 2.4 договору акти готовності об'єкту до опалювального сезону, так як за умовами договору неподання зазначених актів не є підставою припинення виконання позивачем обов'язків за договором по подачі теплової енергії. До того ж за умовами пункту 3.3 відповідач, як споживач теплової енергії, має право відмовитися від послуг з опалення тільки після встановлення альтернативного джерела теплопостачання у встановленому порядку, що відповідачем не було здійснено.
Щодо наданого відповідачем до матеріалів справи листа від 26.04.2011року №26/04, яким відповідач повідомляє позивача про відсутність у нього майна за адресою вул. Патона №23 корпус 3, слід зазначити, що цей лист відповідач надіслав після закінчення опалювального сезону, однак доказів на підтвердження цього факту ним позивачу не надавалося.
Таким чином, вищезазначені факти свідчать про неналежне виконання відповідачем обов'язків за договором від 01.11.2008року, тому він зобов'язаний сплатити заборгованість в сумі 28732грн.45коп.
Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та втрат від інфляції, суд враховує, що відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з вимогами частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не надав доказів належного виконання зобов'язання та здійснення своєчасних розрахунків, вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 318 грн.84коп. та 344грн.79коп. втрат від інфляції також підлягають задоволенню.
Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу суд виходить із наступного.
Відповідно до ст.230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або у певній визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
При укладені договору від 01.11.2008року сторони пунктом 7.3.3 узгодили, що за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію згідно з ст. 231 ГК України з відповідача стягується пеня в розмірі 0,1% від суми боргу за кожний день прострочки терміну оплати, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується також штраф в розмірі 7%.
При зверненні з позовом прокурором нараховано 3878грн.88коп. пені за період прострочки з 01.05.2011року по 12.09.2011року та 2011грн.27коп. штрафу, які також підлягають стягненню на користь позивача.
На підставі вищезазначеного, позовні вимоги судом задовольняються в повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.
В засіданні оголошувалася вступна і резолютивна частина рішення.
Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо-Інвест-Строй" м. Херсон вул.. Кірова 14-А, ідентифікаційний код 33929583, інші реквізити невідомі:
а) на користь міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" м. Херсон Острівське шосе 1 п/р 26003060153834 у Херсонські філії «Приватбанк» МФО 352479 ідентифікаційний код 31653320 -28732грн. 45 коп. основного боргу, 3878грн. 88 коп. пені, 344грн. 79 коп. інфляційних збитків, 318грн. 84 коп. -3% річних, 2011грн. 27 коп. штрафу;
б) в доход державного бюджету одержувач: управління Державного казначейства у м.Херсоні р/р № 31119095700002 в Головному управлінні Державного Казначейства по Херсонській області МФО 852010 код 24104230, код призначення платежу 22090200 символ звітності банку 095- 352грн. 86 коп. держмита;
в)в доход державного бюджету на рахунок р/р 31218264700002 банк ГУ ДКУ в Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 24104230 отримувач платежу УДК м.Херсона, призначення платежу код 22050003 символ звітності банку 264 - 236грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя З.І. Ємленінова
Дата підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 11.11.2011р.