73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
10.11.2011 р. Справа № 5024/1777/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А., за участю представників учасників процесу:
від позивача: ОСОБА_1- уповн. предст., дов. № 91/2-юр від 13.07.2011р.
від відповідача: ОСОБА_2.- уповн. предст., дов. від 12.09.2011р.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харско Інфрастракче Україна", м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мир Строй-Ки", м.Херсон
про розірвання договору та стягнення 23155,88грн.
Про обставини справи зазначено в ухвалі суду від 11.10.2011р., якою розгляд справи відкладався.
Провадження у справі порушено за позовом про стягнення боргу в сумі 23087,84грн., відсотків річних в сумі 68,04грн. у відносинах за договором комісії № 167 від 23.11.2009р. Ці вимоги поєднано з вимогами про розірвання договору комісії із віднесенням до підстав такого розірвання обґрунтувань реалізації права комітента на відмову від договору.
Відповідач позов не визнав, наводив письмові та усні заперечення проти позовних вимог. Щодо вимог про стягнення коштів відповідач заявляв про ненастання строку їх оплати, щодо вимог про розірвання договору тезу про їх безпідставність обґрунтовує твердженнями про відсутність стверджуваного іншою стороною порушення договору, про недотримання процедури розірвання договору.
Після перерви у судовому засіданні 29.09.2011р. до 12год. 00хв. 11.10.2011р. та після початку розгляду справи по суті позивач навів додаткові обґрунтування підстав вимог, стверджував, що заявлена сума боргу має кваліфікуватися і в якості збитків.
У судовому засіданні 11.10.2011р. представник відповідача в додаток до первинних заперечень проти позовних вимог стверджувала, що у спірних відносинах відповідач сплатив не 6015,20грн., а 20901,36грн., при цьому сума понад 6015,20грн. оплачена без звітів комісіонера, відтак, відповідач має ще не виконані зобов'язання з продажу драбин не на суму 23087,84грн., а на суму 8201,68грн. Зобов'язання з оплати цих коштів комітенту ще не виникли, оскільки товар не продано. Представник відповідача стверджувала про готовність відповідача повернути непродані драбини позивачу.
Суд зобов'язував сторони провести звірку розрахунків у спірних відносинах.
У судовому засіданні 10.11.2011р. (це третє судове засідання у справі щодо розгляду вимог по суті) позивач повідомив, що між цими ж сторонами був і інший договір щодо оплатного відчуження інших драбин за купівлею-продажем - № 11 від 06.02.2009р.
Позивач, стверджуючи про наявність переплати відповідача в сумі 4420,81грн. у відносинах за договором № 11 від 06.02.2009р., заявив про зарахування цієї переплати як зустрічної однорідної вимоги та надав суду у судовому засіданні 10.11.2011р. заяву № 201 від 03.11.2011р. про зменшення розміру вимог на ці 4420,81грн., просить стягнути з відповідача 18209,23грн. боргу та 68,04грн. в якості 3% річних на підставі ст.625 ЦК України, називаючи ці 68,04грн. за викладенням заяви про зменшення розміру вимог штрафними санкціями.
Позивач надав суду примірник акта звірки розрахунків у спірних відносинах на 07.11.23011р. (підписаний тільки позивачем а.с.79 т.1), за яким стверджується про сальдо у спірних відносинах в 18209,23грн. на користь позивача.
Відповідач у судовому засіданні 10.11.2011р. надав суду примірник акта звірки розрахунків на 09.11.2011р. (підписаний тільки відповідачем а.с.14, 15 т.2), за яким стверджується про сальдо у спірних відносинах на користь позивача в 1198,02грн. та наявність ще не проданого за комісією товару вартістю 13692,61грн. За цим примірником є дані про зарахування комісійної винагороди. Представник відповідача пояснила, що стосовно названих 1198,02грн. відчуження товару відбулось вже під час провадження у справі, звіт комісіонера ще не направлено комітенту, відповідач має наміри направити цей звіт та сплатити цю суму комітенту невідкладно, зауважує, що на час позову ця сума не мала статусу боргу.
Представник відповідача вважає, що решта зобов'язань - щодо стверджуваного залишку товару на суму 13692,61грн. з врахуванням зарахованих комісійних має сплачуватись відповідно до умов договору комісії після відчуження товару комісіонером на користь третіх осіб, яке ще не відбулось.
Також представник відповідача повідомила, що відповідачу від позивача надходив примірник акта звірки у спірних відносинах на 18.10.2011р. (підписаний позивачем а.с.16 т.2), за яким стверджується про сальдо в сумі 4420,81грн. на користь позивача.
23.11.2009р. між ТОВ "Мир Стройки" (комісіонер, відповідач) та ТОВ "Ес Джі Бі Україна" (комітент, позивач), правонаступником якого у спірних відносинах є позивач, укладено договір комісії № 167 від 23.11.2009р. За цим договором комісіонер зобов'язався за дорученням комітента за комісійну плату реалізувати (продати) товар за рекомендованою ціною, зазначеною в специфікаціях або накладних. В п.1.2 договору зазначено, що товар відпускається комісіонеру окремими партіями згідно його замовлень за цінами, в асортименті і кількості, що узгоджуються сторонами в специфікаціях, накладних.
В додатковій угоді № 1 від 19.02.2010р. до цього договору сторони зазначили про правонаступництво ТОВ "Харско Інфрастракче Україна" стосовно прав і обов'язків комітента за договором у зв'язку із реорганізацією ТОВ "Ес Джі Бі Україна" зі зміною назви та ТОВ "Харско Інфрастракче Україна".
За актом прийняття-передачі товару № 1 у відносинах комісії комісіонер 09.12.2009р. отримав від комітента драбини 20-ти найменувань загальною вартістю 29103,04грн.
За позовом зазначено про отримання комітентом чотирьох звітів комісіонера про продаж драбин третім особам загалом на 6015,20грн. (звіти за січень 2010р. на суму 2091грн., за лютий-березень 2010р. - на 1090грн., за квітень 2010р. - на 1003грн., за червень 2010р. - на 2289грн.) та відповідних актів здавання-приймання робіт щодо комісійної винагороди № МС-0000019 від 31.01.2010р., № МС-0000002 від 05.04.2010р., № МС-0000156 від 05.06.2010р., № МС-0000103 від 05.05.2010р.
До ціни позову в якості боргу і збитків з врахуванням зменшення розміру вимог віднесено 18209,23грн. як решту між названою вартістю переданого на комісію товару в 29103,04грн. та прийнятими позивачем від відповідача оплатами щодо суми 6015,20грн. за названими звітами і щодо суми в 4420,81грн., стосовно якої вчинено зарахування зустрічних однорідних вимог (18209,23 = 29103,04 - 6015,20 - 4420,81).
Позов про стягнення коштів задоволенню не підлягає у зв'язку з наступним.
Згідно з п.2.1.5 договору комісіонер зобов'язаний передати комітенту не пізніше останнього числа місяця, в якому було продано товар, звіт з переліком проданого товару, акт виконаного доручення та податкову накладну на суму винагороди.
Відповідно до розділу 6 договору комісійна плата в розмірі 20% сплачується комісіонеру шляхом утримання ним належних йому сум, які надходять комісіонеру для комітента згідно звіту комісіонера; грошові кошти, належні комітенту за продаж комісіонером товару в поточному місяці, виплачуються комісіонером кожного наступного місяця до 10 числа.
Позивач не надав доказів настання строку перерахування заявлених коштів як обставин вчинення відповідачем продажу товару третім особам та звіту комісіонера.
За ст.526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином, зокрема у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства.
За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ст.1011 ЦК України). Як слідує зі ст.1022 ЦК України комісіонер зобов'язаний передати комітенту все одержане від третьої особи зі звітом після вчинення правочину з третьою особою.
У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не вказав та не надав доказів свого твердження про настання строку виконання комісіонером зобов'язань зі сплати коштів комітенту (не довів вчинення комісіонером продажу товару третій особі та вчинення звіту про такий продаж).
Таким чином, стягувати заявлену суму як борг, кваліфікувати її як борг відповідача перед позивачем передчасно.
Оцінювати заявлену суму як збитки за позовом, що розглянуто, суд також підстав не має.
Відшкодування збитків згідно зі ст.611 ЦК України є правовим наслідком порушення зобов'язання. За ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки, розмір яких доказується кредитором. Для підстав до стягнення збитків має бути встановлено порушення зобов'язань учасником відносин.
Стверджуючи, що відповідач порушив зобов'язання, позивач цього твердження, як вже зазначено, не довів, як не довів наявності складу цивільної відповідальності, заявленої до застосування.
Вимога про розірвання договору комісії обґрунтована твердженням про право комітента на відмову від договору, при цьому позивач послався на ст.1025 ЦК України, зазначивши, що якщо договір комісії укладено без визначення строку, комітент повинен повідомити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за 30 днів. До числа обставин, з якими пов'язується вимога про розірвання договору позивач відніс направлення відповідачу та отримання останнім 2-х примірників угоди про розірвання договору.
З супровідним листом № 2111/-ор-01 від 25.05.2011р. позивач направив відповідачу 2 примірника угоди про розірвання договору комісії № 167 від 23.11.2009р. з пропозицією у 7-денний термін з дня отримання кореспонденції підписати угоду та один її примірник повернути позивачу (примірники проекту угоди від 25.05.2011р. про розірвання договору комісії, супровідного листа, поштове повідомлення про отримання кореспонденції адресатом 08.06.2011р. та опис поштового вкладення на а.с.17-20 т.1).
За текстом проекту названої угоди (а.с.17) зазначено, що на підставі п.11.6 договору комісії сторони вирішили вважати розірваним договір комісії з 2011р. (точніше термін не вказано), комісіонер при цьому зобов'язується впродовж 10 днів здійснити розрахунки з комітентом, а угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами.
Відповідач не надав позивачу ніякої відповіді на пропозицію підписати угоду про розірвання договору комісії. В пункті 11.6 договору комісії містяться такі норми: "Цей договір може бути розірваний за вимогою комітента. В цьому випадку комітент повинен повідомити комісіонера про дострокове припинення договору не менше ніж за 30 днів. У разі дострокового припинення договору за ініціативою комітента, комісіонер впродовж 10 днів з дати припинення договору повинен здійснити всі розрахунки з комітентом та повернути нереалізований товар".
Поряд з цим, в договорі комісії є наступний пункт 11.7 такого змісту: "Цей договір вважається розірваним з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до нього, а у випадку, зазначеному у п.11.6 договору, в разі незгоди комісіонера підписати додаткову угоду про припинення договору - з дати, зазначеної у повідомленні комітента про припинення договору."
До підстав вимог про розірвання договору позивач відніс посилання на ст.1025 ЦК України, за якою комітент має право відмовитися від договору комісії і якщо договір комісії укладено без визначення строку, комітент повинен повідомити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів.
Ні в супровідному листі, ні в проекті угоди про розірвання договору не міститься повідомлення комітента про дату припинення договору (про таке повідомлення сторони узгодили норму за викладеним п.11.7 договору). Його, виходячи зі змісту п.11.7 договору, в цих документах ще й не повинно було бути, оскільки, за цим пунктом договору повідомлення про дату припинення договору має бути вчиненим комітентом в разі незгоди комісіонера підписати додаткову угоду про припинення договору та, відповідно, після такої незгоди.
Така незгода очевидна, однак доказів вчинення наступного кроку - повідомлення про дату припинення договору на підставі п.11.7 договору та ст.1025 ЦК України комітент суду не надав. Умови договору за п.11.6, 11.7 договору є чинними, мають застосовуватись судом поряд зі ст.1025 ЦК України.
Позивач вказує, що договір має бути розірвано судом за ч.2 ст.651 ЦК України на вимогу сторони у випадку встановленому договором або законом. Такого випадку у обставинах, що склались до заявлення позову, ще не сталось, оскільки комітент після незгоди комісіонера підписати угоду про розірвання договору за п.11.6 не вчинив повідомлення комісіонеру про припинення договору з визначенням дати припинення.
Відтак, вимога про розірвання договору за наведеними позивачем обґрунтуваннями заявленню не підлягає.
Відповідно до ст.254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
Суд приймає до уваги, що зазначений позивачем в проекті угоди про розірвання договору 2011-й рік як строк розірвання договору не закінчився ні на час заявлення позову, ні на час провадження у справі.
Відмовляючи у позові суд відносить судові витрати у справі на позивача.
Керуючись ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суддя В.В. Чернявський
Дата підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України
14.11.2011р.