91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
27.10.11 Справа № 28/191/2011
Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М., розглянувши матеріали за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Промцемент", м. Донецьк
до Державного підприємства "Первомайськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта "Карбоніт", м. Первомайськ
про стягнення 19 163 грн. 26 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1., представник за довіреністю б/н від 06.06.2011;
від відповідача: ОСОБА_2., довіреність № 01/-10-703 від 22.09.2011, провідний юрисконсульт відокремленого підрозділу ш. «Карботін»ДП «Первомайськвугілля».
Обставини справи: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 9870 грн. 49 коп., 3% річних у сумі 4253 грн. 04 коп., пені у сумі 5039 грн. 73 коп.
Клопотанням від 26.10.2011 позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 3810 грн. 52 коп., 3% річних у сумі 4474 грн. 29 коп., індекс інфляції у сумі 9870 грн. 49 коп.
Дане клопотання приймається судом до розгляду і розглядаються вимоги позивача, визначені клопотанням від 26.10.2011.
Відповідач у відзиві зазначив, що у договорі визначено тільки початок строку проведення розрахунків через 90 днів з моменту отримання товару та не передбачено строку, до якого належить розраховуватися, і тому, на думку відповідача, належить взяти до уваги вимогу позивача про сплату боргу за отриманий товар № 82 від 31.08.2010, яку відповідач отримав 15.09.2010. Тому, як зазначає останній, прострочення виконання зобов'язань почалося з 23.09.2010, однак відповідач повинен був задовольнити вимогу позивача у семиденний строк, тобто до 30.09.2010. Таким чином, відповідач вважає, що прострочення виконання зобов'язання почалося 30.09.2010. Відповідач вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 11 692 грн. 44 коп., в т.ч. 3% річних у сумі 2818 грн. 97 коп., інфляційні втрати у сумі 8873 грн. 47 коп. Крім того, відповідач просить до вимог по стягненню пені застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні цих вимог.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.
Сторонами у справі укладено договір про поставку обладнання № 30/10-03 від 30.10.2009, за умовами якого постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність покупця (відповідача) згідно специфікації продукцію, а покупець зобов'язується прийняти, здійснити оплату за товар. Орієнтована вартість товару за договором складає 99 900 грн.
Розрахунки за даним договором проводяться з відстрочкою платежу через 90 днів з дати поставки товару (п. 4.1).
У специфікації № 1 від 30.10.2009 сторони визначили вид товару та його вартість, яка складає 99 702 грн.
Як зазначив позивач у позові, у відповідача виникала заборгованість перед позивачем у сумі 99 702 грн., тому останній звернувся до суду з позовом про стягнення цієї суми з відповідача.
Рішенням господарського суду Луганської області від 09.06.2011 у справі № 29/103/2011 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача борг у сумі 99 702 грн.
Оскільки відповідач припустився порушення своїх зобов'язань за договором № 30/10-03 від 30.10.2009, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення пені у сумі 3810 грн. 52 коп., 3 % річних у сумі 4474 грн. 29 коп., індексу інфляції у сумі 9870 грн. 49 коп. (з урахуванням клопотання від 26.10.2011).
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Як встановлено господарським судом Луганської області у справі № 29/103/2011, на виконання умов договору 30.11.2009 за видатковою накладною № РН-0000126 від 30.11.2009 представник відповідача, який діяв за довіреністю № 862 від 30.11.2009, прийняв від позивача товар (канат оцинкований Д=35 мм ГОСТ 3077-80 ГР у кількості 1500 метрів) на суму 99702 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ 20 %. Претензій по поставці товару у відповідача не було.
Таким чином, матеріалами справи № 29/103/2011 підтверджено, що позивач виконав свої зобов'язання поставив відповідачу товар на загальну суму 99702 грн. 00 коп.
Правовідносини сторін виникли внаслідок укладання договору № 30.10.2009 № 30/10-03, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Статтею 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.
Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Строк виконання зобов'язання за договором у відповідності до п. 4.1 договору настав 01.03.2010 (через 90 днів з дати поставки товару).
Факт неоплати товару у зазначений термін встановлений рішенням господарського суду Луганської області від 09.06.2011 № 29/103/2011. Доказів оплати заборгованості за даним рішенням суду відповідач не надав.
Позивачем зроблений розрахунок інфляційних втрат за період з березня 2010 року по липень 2011 року у сумі 9870 грн. 49 коп.
Даний розрахунок є обґрунтованим, тому вимоги по стягненню інфляційних нарахувань у сумі 9870 грн. 49 коп. підлягають до задоволення.
Позивачем 3% річних обраховані за період з 03.03.2010 по 31.08.2011 у сумі 4474 грн. 29 коп.
Даний розрахунок судом перевірений, є обґрунтованим, тому ці вимоги підлягають до задоволення.
Позивачем нарахована пеня у сумі 3810 грн. 52 коп. за період з 27.03.2011 по 23.09.2011 у відповідності до п. 7.2. договору.
Даний розрахунок є обґрунтованим, тому ці вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.
Судом не приймаються доводи відповідача про те, що прострочення зобов'язання у нього виникло лише з 30.09.2010.
Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договором визначено порядок оплати поставленого товару через 90 днів з дати поставки товару (п. 4.1).
Тобто відповідач повинен був розрахуватися через 90 днів з дати поставки товару, яка відбулася 30.11.2009.
Відповідач не вірно трактує дану умову договору, зазначаючи, що дана умова не визначає кінцевого розрахунку.
За загальновизначеними правилами тлумачення норм права, умов договору тощо тлумачення можливе за різними видами. Основним різновидом тлумачення є буквальне або за "буквою закону".
Так, слово "через" (прийменник) за Великим тлумачним словником російської мови щодо проміжку часу означає зазначення на строк, проміжок часу, за спливом якого відбувається, здійснюється, повторюється що-небудь або на будь-які проміжки часу.
За тлумачним словником ОСОБА_3. прийменник "через" означає (рос. мовою) - спустя какой-нибудь промежуток времени. За тлумачним словником ОСОБА_4. "через" (рос. мовою) означає - спустя какое-нибудь время или какое-нибудь расстояние.
Іншого тлумачення прийменника "через" відносно проміжку часу не має.
Отже, таке тлумачення "через 90 днів" означає, що саме зі спливом цих 90 днів і наступає подія, в даному випадку зобов'язання відповідача оплатити поставлений йому товар.
Тому посилання відповідача на те, що визначення "через 90 днів" означає лише початок без визначення кінцевої дати розрахунку, є помилковим.
Щодо застосування позовної давності суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Позивачем пеня заявлена за період з 27.03.2011 по 23.09.2011 в межах строку, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України; звернення з позовом відбулося 10.10.2011, тобто строк позовної давності по вимозі про стягнення пені на час звернення з позовом не сплинув.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.
Позивачем доведено обґрунтованість і законність своїх вимог, тому вони підлягають до задоволення у повному обсязі з урахуванням клопотання від 26.10.2011.
Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 27.10.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Промцемент" до Державного підприємства "Первомайськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта "Карбоніт" про стягнення 18 155 грн. 30 коп. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства «Первомайськвугілля», вул. Куйбишева, буд. 18а, м. Первомайськ Луганської області, ідентифікаційний код 32320594, в особі Відокремленого підрозділу "Шахта "Карбоніт", Луганська область, м. Первомайськ, м. Золоте, ідентифікаційний код 26402983, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Промцемент», вул. Хірургічна, буд. 22а, м. Донецьк, ідентифікаційний код 36381273, пеню у сумі 3810 грн. 52 коп., 3% річних у сумі 4474 грн. 29 коп., інфляційні нарахування у сумі 9870 грн. 49 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 181 грн. 56 коп. та 223 грн. 59 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 01.11.2011.
Суддя І.В. Семендяєва
Надр. 4 прим.
1-до справи
2-позивачу
3-4 відповідачу- м. Первомайськ, вул. Куйбишева, 18а; - м. Золоте, вул. Луначарського, 1
Вих. №
3 прим.
01.11.2011