Кіровоградської області
"16" листопада 2011 р.Справа № 5013/1834/11
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Наливайко Є.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №5013/1834/11
за позовом: прокурора Гайворонського району в інтересах держави, в особі Гайворонської районної державної адміністрації, м. Гайворон Кіровоградської області
до відповідача 1: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Долинівка Гайворонського району Кіровоградської області
відповідача 2: Долинівської сільської ради, с. Долинівка Гайворонського району Кіровоградської області
про повернення земельної ділянки,
представники сторін:
від позивача - участі не брав;
від відповідача 1 (фізичної особи-підприємця ОСОБА_2) - фізична особа - підприємець ОСОБА_2;
від відповідача 2 (Долинівської сільської ради) - участі не брав;
в судовому засіданні брав участь старший прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури області Олаг О.С., посвідчення № 787.
Прокурором Гайворонського району в інтересах держави, в особі Гайворонської районної державної адміністрації, подано позовну заяву, яка містить вимоги наступного змісту:
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 5,37 га, що розташована за межами населеного пункту в полі №6 І сівозміни, укладений Долинівською сільською радою Гайворонського району в особі сільського голови ОСОБА_4 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 10.01.2011 року;
- зобов'язати (спонукати) фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 5,37 га, що розташована за межами населеного пункту с. Долинівка в полі №6 І сівозміни, Гайворонській районній державній адміністрації шляхом її звільнення.
Прокурором подано підтриману позивачем заяву про зміну підстави позову, згідно якої обгрунтування позовної вимоги в частині повернення земельної ділянки власнику змінено з посиланням на статті 1212, 1213 Цивільного кодексу України. Вказана заява мотивована тим, що договір оренди землі від 10.01.2011 року є неукладеним, оскільки сторони не досягли згоди щодо всіх істотних умов, відсутня державна реєстрація цього договору, а тому відповідач 1 орендує земельну ділянку без достатньої правової підстави.
Заява прокурора про зміну підстави позову з урахуванням положень статті 22 Господарського процесуального кодексу України прийнята господарським судом до розгляду.
Окрім цього, прокурор згідно поданої письмової заяви відмовився від позову в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 10.01.2011 року, у зв'язку з чим просить суд припинити провадження у справі в цій частині з посиланням на те, що даний договір є неукладеним з наведених підстав, а недійсним може бути визнано лише укладений договір.
Позивачем також заявлено відмову від позову в зазначеній частині, що викладена в листі №12-1397/11 від 28.10.2011 року, який підписаний першим заступником голови Гайворонської районної державної адміністрації ОСОБА_5
Листом Гайворонської районної державної адміністрації №12-1472 від 15.11.2011 року суд повідомлено про те, що посада голови цієї адміністрації на сьогоднішній день є вакантною, тому його функції і повноваження виконує перший заступник голови районної державної адміністрації ОСОБА_5
Згідно приписів частини 3 статті 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" у разі відсутності голови місцевої державної адміністрації його функції і повноваження виконує перший заступник голови, а у разі відсутності останнього - один із заступників голови місцевої державної адміністрації.
З урахуванням викладеного, письмова заява Гайворонської районної державної адміністрації про відмову від позову в частині визнання недійсним договору оренди землі від 10.01.2011 року підписана повноважною особою позивача.
Господарський суд враховує, що такі дії прокурора та позивача не суперечать законодавству і не порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб. Заяви про відмову від позову в зазначеній частині підписані уповноваженими особами.
На виконання вимог частини 2 статті 78 Господарського процесуального кодексу України господарським судом роз'яснено наслідки вказаної процесуальної дії прокурора та позивача відповідачеві 1 та прокурору в судовому засіданні 02.11.2011 року, іншим учасникам процесу - в ухвалі суду, винесеної за результатами цього засідання.
З огляду на викладене, господарський суд приймає відмову прокурора та позивача від позову в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 10.01.2011 року, укладеного між Долинівською сільською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.
За таких обставин, провадження у справі №5013/1834/11 в зазначеній частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, в поданій прокурором заяві міститься прохання залучити відповідача 2 - Долинівську сільську раду до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, у зв'язку з відмовою від позовної вимоги про визнання договору оренди землі від 10.01.2011 року недійсним і відсутністю вимог до відповідача 2.
Враховуючи неможливість вирішення питання про прийняття відмови Гайворонської районної державної адміністрації від позову в зазначеній частині в судовому засіданні 02.11.2011 року у зв'язку з необхідністю встановлення наявності у першого заступника голови Гайворонської районної державної адміністрації ОСОБА_5 повноважень щодо вчинення вказаної процесуальної дії, розгляд клопотання прокурора про залучення Долинівської сільської ради до участі у справі №5013/1834/11 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, було відкладено до 16.11.2011 року.
Прокурор в судовому засіданні 16.11.2011 року позов підтримав повністю.
Відповідач 1 в даному засіданні суду погодився з вимогами прокурора та позивача.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд
10.01.2011 року між Долинівською сільською радою Гайворонського району в особі сільського голови ОСОБА_4 (надалі по тексту - Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (надалі по тексту - Орендар) укладено договір оренди землі (надалі по тексту - Договір).
Згідно пункту 1 Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель запасу, яка знаходиться на території Долинівської сільської ради в полі №6 І сівозміни.
Відповідно до пункту 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,37 га, в тому числі рілля 5,37 га.
Положеннями пункту 4 Договору визначено, що цей Договір укладено терміном на один рік з 01.01.2011 року по 01.01.2012 року.
У відповідності до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Істотні умови договору оренди землі визначені в статті 15 Закону України "Про оренду землі". Так, згідно частини 1 цієї статті істотними умовами договору оренди землі є:
об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
строк дії договору оренди;
орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;
умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;
умови збереження стану об'єкта оренди;
умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;
умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;
існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;
визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;
відповідальність сторін;
умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
В порушення вказаної норми сторонами договору оренди землі від 10.01.2011 року не досягнуто згоди за всіма істотними умовами, необхідними для укладення такого виду договору, а саме зазначений договір не містить: кадастровий номер земельної ділянки, розмір орендної плати, строки передачі земельної ділянки орендарю, існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Згідно пункту 8 Постанови пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).
Крім того, за приписами статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі" укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації та набирає чинності після його державної реєстрації.
Відповідно до пункту 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №2073 від 25.12.1998 року та чинного на момент укладення Договору, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.
В пункті 12, 13 вказаного Порядку визначено, що факт державної реєстрації засвідчується гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи, печатка та підпис ставляться на всіх примірниках договору оренди (суборенди). Після засвідчення факту державної реєстрації договір оренди реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів.
Згідно пункту 14 зазначеного Порядку датою реєстрації договору оренди у Книзі записів є дата засвідчення факту державної реєстрації.
Проте, договір оренди землі 10.01.2011 року, укладений між Долинівською сільською радою Гайворонського району та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 не містить гербової печатки та підпису уповноваженої особи.
Відмітка про реєстрацію вказаного договору в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, на цьому договорі також відсутня.
Отже, державна реєстрація вказаного договору оренди землі в установленому порядку не проведена, що підтверджується також інформацією відділу Держкомзему у Гайворонському районі, яка викладена в листі цього відділу за №2039/01-13 від 26.10.2011 року (а.с. 67).
Сторони дану обставину не оспорюють.
За правилами частини 3 статті 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Положеннями пункту 8 Постанови пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" встановлено, що згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.
У відповідності до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
В пункті 12 розділу Х "Перехідних положень" Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Земельна ділянка, яка передана в оренду за договором від 10.01.2011 року, знаходиться на території Долинівської сільської ради Гайворонського району за межами населеного пункту, про що свідчить план (схема) земель Долинівської сільської ради із зазначенням спірної земельної ділянки (а.с. 54).
Розмежування земель державної та комунальної власності на території Долинівської сільської ради не проводилось, про що свідчить лист відділу Держкомзему у Гайворонському районі №2039/01-13 від 26.10.2011 року (а.с. 67).
Отже, розпорядження спірною земельною ділянкою відноситься до повноважень органу виконавчої влади.
Статтею 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" визначено, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.
Тому, право розпоряджатися спірною земельною ділянкою належить Гайворонській районній державній адміністрації.
Проте, в порушення наведених норм договір оренди землі від 10.01.2011 року від імені орендодавця укладено Долинівською сільською радою Гайворонського району в особі сільського голови ОСОБА_4.
Крім того, як убачається із листа Гайворонської районної державної адміністрації №23-34/3 від 17.08.2011 року повноваження щодо укладення тимчасових договорів оренди земельних ділянок, що знаходяться за межами населених пунктів, Гайворонською районною державною адміністрацією не делегувались сільським, селищним та міським радам, розпорядження голови районної державної адміністрації з даного питання не приймалось (а.с. 23).
Окрім цього, в частині 1 статті 6 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Таким чином, відповідно до наведеної вимоги закону обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є прийняття рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність чи в користування.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення про передачу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 спірної земельної ділянки у власність або надання її у користування (оренду) зазначеними органами не приймалось, що виявлено також в ході перевірки дотримання вимог земельного законодавства та відображено в актах від 07.06.2001 року та від 02.09.2011 року.
Вказані перевірки проведені державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему у Гайворонському районі ОСОБА_6 в присутності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, про що свідчить її підпис на зазначених актах (а.с. 17, 22).
В ході проведених перевірок встановлено, що станом на 07.06.2011 року та 02.09.2011 року земельні ділянки загальною площею 41,997 га, які розташовані на території Долинівської сільської ради, використовуються фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, в тому числі і спірна земельна ділянка площею 5,37 га використовується відповідачем 1 на підставі тимчасового договору оренди укладеного на рівні сільської ради, що є порушенням пункту 12 Х розділу "Перехідних положень" та статей 116, 122, 123, 124, 125 Земельного кодексу України.
За приписами статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою - державним актом на право постійного користування, а право оренди земельної ділянки - договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Право користування відповідачем 1 спірною земельною ділянкою підтверджується тільки договором оренди землі від 10.01.2011 року.
Інших документів, що посвідчують право фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку, крім вказаного договору оренди, сторонами суду не надано.
Поряд з цим, зважаючи на те, що договір оренди землі від 10.01.2011 року укладений з порушенням порядку набуття права на землю, не містить всіх необхідних для даного виду договору істотних умов, установлених ст. 15 Закону України "Про оренду землі", а також враховуючи, що державна реєстрація цього договору не проведена, такий договір є неукладеним з вище викладених підстав.
Згідно положень пункту 8 Постанови пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" у разі, якщо на виконання юридично не укладеного договору передчасно передано майно, між сторонами виникають правовідносини внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави. Тому, в такому випадку можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п'ятої Цивільного кодексу України.
У відповідності до вимог частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За правилами частини 2 вказаної статті положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Статтею 1213 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Доказів повернення спірної земельної ділянки Гайворонській районній державній адміністрації відповідачем 1 суду не надано, в матеріалах справи такі докази також відсутні, а тому позовні вимоги про зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 повернути Гайворонській районній державній адміністрації земельну ділянку площею 5,37 га шляхом її звільнення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат у даній справі, господарський суд враховує наступне.
За правилами частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент подання позову до суду) державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.
Згідно приписів частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент подання позову до суду), якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
Матеріалами справи підтверджено, що спірна земельна ділянка передана в оренду відповідачеві 1 Долинівською сільською радою за відсутності в останньої повноважень щодо розпорядження вказаною ділянкою.
Тобто, спір виник внаслідок неправомірної діяльності як відповідача 1, так і відповідача 2 - Долинівської сільської ради.
З огляду на викладене, судові витрати покладаються на відповідачів в рівних частинах.
Враховуючи, що спір виник з вини Долинівської сільської ради, господарський суд не вбачає підстав для задоволення заяви прокурора та позивача про залучення Долинівської сільської ради до участі у справі №5013/1834/11 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Зазначені клопотання господарським судом відхиляються.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 44, 49, 78, 80, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Прийняти відмову прокурора та позивача від позову в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 5,37 га, що розташована за межами населеного пункту в полі №6 І сівозміни, укладеного Долинівською сільською радою Гайворонського району в особі сільського голови ОСОБА_4 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 10.01.2011 року.
Припинити провадження у справі в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 5,37 га, що розташована за межами населеного пункту в полі №6 І сівозміни, укладеного Долинівською сільською радою Гайворонського району в особі сільського голови ОСОБА_4 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 10.01.2011 року.
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути Гайворонській районній державній адміністрації (Кіровоградська область, м. Гайворон, пл. Радянська, 5, ідентифікаційний код 04055305) шляхом звільнення земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 5,37 га, що розташована за межами населеного пункту с. Долинівка Гайоворонського району Кіровоградської області в полі №6 І сівозміни.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів - Управління державного казначейства України у м. Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, р/р № 31115095700002, МФО 823016, код 24145329) - державне мито в сумі 42,50 грн.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів - Управління державного казначейства України у м. Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, р/р №31214264700002, МФО 823016, код 24145329) - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Стягнути з Долинівської сільської ради (Кіровоградська область, Гайворонський район, с. Долинівка, вул. Зимоліна, 1, ідентифікаційний код 04366790) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів - Управління державного казначейства України у м. Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, р/р № 31115095700002, МФО 823016, код 24145329) - державне мито в сумі 42,50 грн.
Стягнути з Долинівської сільської ради (Кіровоградська область, Гайворонський район, с. Долинівка, вул. Зимоліна, 1, ідентифікаційний код 04366790) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів - Управління державного казначейства України у м. Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, р/р №31214264700002, МФО 823016, код 24145329) - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання його повного тексту до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя Є.М. Наливайко
Повне рішення складено - 17.11.2011 року.