01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"14" листопада 2011 р. Справа № 7/028-11/12
Суддя Дьоміна С.Ю., розглянувши скаргу приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»на дії відділу Державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області
у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»
до приватного акціонерного товариства
«Українська пожежно-страхова компанія»
про стягнення заборгованості
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від відділу Державної виконавчої служби
Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області: не з'явився,
рішенням господарського суду Київської області від 10.03.2011 року (далі -рішення суду) в справі №7/028-11 позов приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»(далі -позивач) до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»(далі -відповідач) про стягнення заборгованості задоволений повністю.
31 березня 2011 року був виданий наказ про примусове виконання рішення суду.
29 серпня 2011 року на адресу суду від відповідача (далі -заявник) надійшла скарга на дії відділу Державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області (далі -скарга), в якій заявник просив визнати неравомірними дії заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області по винесенню постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 09.06.2011 року (далі -постанови) при примусовому виконанні рішення суду, а також скасувати постанови.
В обгрунтування скарги, заявник послався на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 13.05.2011 року була отримана заявником 24 травня 2011 року та виконана 27 травня 2011 року, тобто на третій день після її отримання, вважав, що стягнення з нього виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій є неправомірним.
Скаргу прийнято до розгляду ухвалою суду від 30.08.2011 року, судове засідання призначено на 04 жовтня 2011 року.
04 жовтня 2011 року в судовому засіданні представник заявника скаргу підтримала, просила визнати неправомірними дії заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області та скасувати постанови.
Представник відділу Державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області (далі -відділ) вважав скаргу необґрунтованою, а дії відділу правомірними, надав відзив на скаргу.
Розгляд скарги, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено на 12 жовтня 2011 року.
12 жовтня 2011 року представник заявника в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду скарги була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Представник відділу в судовому засіданні проти скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, долучив до матеріалів справи копію реєстру на відправлення рекомендованої кореспонденції.
Розгляд скарги, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено на 14 листопада 2011 року.
14 листопада 2011 року представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду скарги були повідомлені належним чином.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку:
31 березня 2011 року господарським судом Київської області був виданий наказ про примусове виконання рішення суду від 10.03.2011 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) -це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі -рішення).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Частиною 1 ст. 17 цього Закону встановлено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морській арбітражній комісії при Торгово-промисловій палаті (п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження»).
Так, 06 травня 2011 року до відділу Державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області надійшла заява приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»про відкриття виконавчого провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк для пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника -у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
13 травня 2011 року заступником начальника відділу Державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області (далі -відділ) була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу №7/028-11, виданого господарським судом Київської області 31.03.2011 року, про стягнення з акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»боргу в сумі 18 967,74 грн.
Пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження боржника, тобто заявника, повідомлено про необхідність добровільної сплати боргу в семиденний строк з моменту відкриття виконавчого провадження.
Боржника попереджено про те, що у разі ненадання ним документального підтвердження виконання рішення, буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених законом (п. 3 постанови).
Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Частиною першою ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян з боржника -фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян з боржника -юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 цього Закону, витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 41 цього Закону).
Згідно з ч. 3 цієї статті, кошти виконавчого провадження складаються з:
1) коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника;
2) авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій;
3) стягнутих з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій;
4) інших надходжень, що не суперечать законодавству.
До витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату:
1) перевезення, зберігання і реалізації майна боржника;
2) послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності -суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій;
3) поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум;
4) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини;
5) розміщення оголошення в засобах масової інформації;
6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень;
7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби (ч. 4 ст. 41 цього Закону).
Відповідно до ч. 5 цієї статті, про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.
Оскільки грошові кошти у сумі 18 967,74 грн. надійшли лише 27 травня 2011 року, заступником начальника відділу 09 червня 2011 року були винесені постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 1 896,77 грн. та стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 65,00 грн.
На думку заявника, постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій були винесені з порушенням встановленого законодавством порядку, а стягнення на їх підставі виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій відбулось неправомірно.
У судовому засіданні представник заявника уточнила, що заявник звернувся до суду саме із скаргою на дії відділу Державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області, просила визнати неправомірними постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.
В обґрунтування заявлених вимог, представник заявника надала суду витяг з книги реєстрації вхідної кореспонденції заявника, з якого вбачається, що заявник постанову про відкриття виконавчого провадження отримав 24 травня 2011 року.
Представник відділу Державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області (далі -відділ) вважав скаргу необґрунтованою, а дії відділу правомірними.
Доводи представника відділу спростовуються наступним.
Згідно з ч. 1 ст. 31 цього Закону, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі -документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Крім цього, як вбачається з копії реєстру на відправлення рекомендованої кореспонденції, долученої до матеріалів справи, лише 18 травня 2011 року відділом була відправлена кореспонденція заявнику (п/н 7 реєстру).
Відповідно до ч. 1 ст. 35 цього Закону, за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.
Згідно з ч. 7 ст. 12 цього Закону, особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Зважаючи на те, що всупереч вищевказаним вимогам законодавства, постанова про відкриття виконавчого провадження не була направлена заявнику вчасно, а виконавцем за таких обставин з власної ініціативи виконавчі дії відкладені не були, суд дійшов висновку про те, що саме порушення заступником начальника відділу вимог законодавства про виконавче провадження позбавило боржника можливості добровільно сплатити борг, а відтак постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій були винесені з порушенням встановленого законодавством порядку, а стягнення на їх підставі виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій відбулось неправомірно.
Таким чином, заява про визнання неправомірними дії відділу Державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області та визнання неправомірними постанов про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 1, п. 1 ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 17, п. 1 ч. 2 ст. 17, ч. ч. 1, 2 ст. 25, ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 28, ч. ч. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 41, ч. 1 ст. 31, ч. 1 ст. 35, ч. 7 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 121-2, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Скаргу акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на дії відділу Державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області задовольнити.
Визнати дії заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області по винесенню постанов про стягнення з боржника виконавчого збору та стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 09.06.2011 року неправомірними.
Визнати недійсною постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 09.06.2011 року, винесену заступником начальника відділу Державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області.
Визнати недійсною постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 09.06.2011 року, винесену заступником начальника відділу Державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області.
Суддя С. Дьоміна