01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"01" листопада 2011 р. Справа № 19/075-11
Розглянувши матеріали справи за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Гаян», м. Переяслав-Хмельницький, Київська область
Відділу Держкомзему у місті Переяслав-Хмельницький Київської області, м. Переяслав-Хмельницький, Київська область
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів товариство з обмеженою відповідальністю «Л.Д.9», с. Харківці, Переяслав-Хмельницький район, Київська область
про визнання права власності на земельну ділянку та зобов'язання вчинити певні дії
суддя Т. П. Карпечкін
від позивача - ОСОБА_1. (довіреність № 199 від 16.05.2011 року);
ОСОБА_2 (довіреність № 198 від 16.05.2011 року);
від відповідача 1 - Щербань Т.С. (ліцензія серії АВ № 499179 від 02.02.2010 року);
від відповідача 2 - не з'явився;
від третьої особи - не з'явився.
обставини справи:
Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь»(далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Гаян» (далі -відповідач 1), Відділу Держкомзему у місті Переяслав-Хмельницький Київської області (далі -відповідач 2), третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Л.Д.9»про визнання права власності на земельну ділянку та зобов'язання вчинити певні дії.
Провадження у справі було порушене відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 6 жовтня 2011 року, призначено справу до розгляду на 18 жовтня 2011 року та допущено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів товариство з обмеженою відповідальністю «Л.Д.9».
За наслідками судового засідання яке відбулось 18 жовтня 2011 року розгляд справи було відкладено на 1 листопада 2011 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України про, що господарським судом Київської області винесено ухвалу від 18 жовтня 2011 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 6 жовтня 2011 року було внесено виправлення в ухвалі господарського суду Київської області від 6 жовтня 2011 року, а саме в тексті вказаної ухвали назву відповідача 2 читати як «Відділ Держкомзему у місті Переяслав-Хмельницький Київської області».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним на підставі свідоцтва № 982 від 30 квітня 2010 року про придбання публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» згідно статті 40 Закону України «Про іпотеку» набуто право власності на цілісний майновий комплекс (необоротні активи «основні засоби»), загальною площею 14597,6 кв.м., що розташований за адресою: Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, 32. Право власності на цілісний майновий комплекс (необоротні активи «основні засоби»), загальною площею 14597,6 кв.м., що розташований за адресою: Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, 32 перейшло до публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь»від товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Гаян». Цілісний майновий комплекс (необоротні активи «основні засоби»), загальною площею 14597,6 кв.м., що розташований за адресою: Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, 32 розміщений на земельній ділянці кадастровий номер 3211000000:01:059:0019, загальною площею 1,82 га, що належала відповідачу 1 на підставі Державного акту серії ЯД № 687331 від 7 лютого 2007 року. Позивач на підставі норм чинного законодавства України звернувся до Відділу Держкомзему у місті Переяслав-Хмельницький Київської області з заявою про проведення реєстрації та видачі Державного акта на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3211000000:01:059:0019, загальною площею 1,82 га на якій розташований цілісний майновий комплекс. Відповідач 2 листом № 1476 від 25 серпня 2011 відмовив позивачу у реєстрації права власності на земельну ділянку мотивуючи відмову тим, що позивачем не надано для реєстрації правовстановлюючих документів передбачених частиною першою статті 126 Земельного кодексу України. Також відповідач 2 у вказаному листі зазначив, що право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3211000000:01:059:0019, загальною площею 1,82 га зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю «Л.Д.9», що підтверджено Державним актом серії ЯЗ № 442683 від 31 жовтня 2008 року. Позивач зазначає, що право власності на спірну земельну ділянку за товариством з обмеженою відповідальністю «Л.Д.9»було зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю «Алкінанор3»та товариством з обмеженою відповідальністю «Л.Д.9», який визнано недійсним рішенням господарського суду Київської області від 13 вересня 2010 року у справі № 13/307-08/22/13. З врахуванням зазначеного та чинного законодавства України позивач вважає, що на даний час право власності на спірну земельну ділянку не законно зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю «Л.Д.9»та просить суд визнати за ним право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3211000000:01:059:0019, загальною площею 1,82 та зобов'язати відповідача 2 зареєструвати право власності за позивачем на спірну земельну ділянку.
Представником позивача 27 жовтня 2011 року подано до суду заяву про збільшення позовних вимог в якій позивач фактично висунув додаткові позовні вимоги та просить суд крім позовних вимог вказаних в позовній заяві скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 442683 зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землею та право користування землею, договорів оренди землі за № 020833200006 та зобов'язати відповідача 2 провести дії щодо скасування реєстрації вказаного акту.
Судом на підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України прийнято до розгляду заяву від 27 жовтня 2011 року про збільшення позовних вимог, оскільки вказану заяву було подано до суду до початку розгляду справи по суті.
Відповідач 1 в усних та письмових поясненнях викладених в відзиві від 18 жовтня 2011 року на позовну заяву позовні вимоги визнає повністю з підстав викладених в відзиві.
Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, але до суду надано письмовий відзив № 1716 від 27 жовтня 2011 року на позовну заяву в якому відповідач 2 зазначає, що проти позову заперечує. Заперечення мотивовані тим, що позивачем не було подано правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку перелік яких встановлений нормами чинного законодавства України для реєстрації права власності. Відтак відповідач 2 вважає дії по відмові у реєстрації права власності за позивачем на спірну земельну ділянку правомірними. Також відповідач 2 просить розглянути справу без участі його представника за наявними матеріалами.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, витребувані судом документи та письмовий відзив не надав.
У зв'язку з вищезазначеним суд вважає за можливе відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглянути справу без участі представника відповідача 2 та представника третьої особи за наявними в ній матеріалами.
Судом оглянуті оригінали документів залучених до матеріалів справи.
1 листопада 2011 року відповідно до частини другої статті 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.
Рішенням господарського суду Київської області від 24 грудня 2009 року у справі № 9/438-08/9 встановлено, що між публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь»та товариством з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Гаян» 18 серпня 2004 року укладено кредитний договір № 16443-20/4-1 відповідно до якого публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь»відкрило товариству з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Гаян»кредитну лінію з лімітом 6000000,00 грн. станом з 18 серпня 2004 року по 18 серпня 2006 року із сплатою 23% річних.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 16443-20/4-1 від 18 серпня 2004 року, між публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь»та товариством з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Гаян»21 серпня 2004 року укладено договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі за № 2334 та посвідчений державним нотаріусом Переяслав-Хмельницької міської державної нотаріальної контори Ткаченко О.А.
На виконання умов договору іпотеки від 21 серпня 2004 року товариство з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Гаян»передало, а публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь»прийняло в іпотеку майно, а саме цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, 32, яке належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Гаян»на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Переяслав-Хмельницькою міською радою 15 грудня 1999 року та зареєстрованого в Переяслав-Хмельницькому бюро технічної інвентаризації за № 320 у книзі № 1.
Цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, 32 складається з наступних будівель: виробничо-адміністративний корпус, зазначений на плані під № 1; вентиляційні будівлі, зазначені на плані під № 2; ремонтно-механічні майстерні, зазначені на плані під № 3; склад тканин, зазначений на плані під № 4; труба котельні, зазначена на плані під № 5; котельня, зазначена на плані під № 6; склад господарського інвентарю, зазначений на плані під № 7; велосипедна стоянка (під навіс), зазначена на плані під № 8; матеріальний склад, зазначений на плані під № 9; фідерний пункт, зазначений на плані під № 10; склади технічні, зазначені на плані під № 11; крамниця, зазначена на плані під № 12; пожежне водоймище, зазначене на плані під № 13.
Обтяження на вищезазначене майно зареєстроване в Державному реєстрі іпотек 7 грудня 2004 року за № 1524305.
У зв'язку з посвідченням договору іпотеки на цілісний майновий комплекс накладено заборону відчуження, яка зареєстрована в Державному реєстрі заборон за № 28.
Також в зазначеному рішенні встановлено, що на момент передачі в іпотеку цілісного майнового комплексу відповідач 1 не був власником земельної ділянки на якій розташований цілісний майновий комплекс, а тому сторони були позбавлені можливості оформити земельну ділянку в іпотеку належним чином відповідно до вимог Закону.
Рішення господарського суду Київської області від 24 грудня 2009 року у справі № 9/438-08/9 було переглянуто в порядку апеляційного провадження.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12 травня 2010 року у справі № 9/438-08/9 залишено без змін рішення господарського суду Київської області від 24 грудня 2009 року у справі № 9/438-08/9.
Отже рішення господарського суду Київської області від 24 грудня 2009 року у справі № 9/438-08/9 набрало законної сили.
Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони (частина друга статті 35 господарського процесуального кодексу України).
У разі передачі в іпотеку будівлі (споруди) іпотека також поширюється на належну іпотекодавцю на праві власності земельну ділянку або її частину, на якій розташована відповідна будівля (споруда) і яка необхідна для використання цієї будівлі (споруди) за цільовим призначенням. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі і була передана іпотеко державцю в оренду (користування), після звернення стягнення на предмет іпотеки його новий власник набуває права і обов'язків іпотекодавця за правочином, яким встановлено умови оренди (користування) (частина четверта статті 6 Закону України «Про іпотеку» в редакції від 5 червня 2003 року, що діяла на момент укладання вказаного договору іпотеки цілісного майнового комплексу).
Якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі та була передана
іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на будівлі (споруди) їх новий власник набуває права і обов'язки, які мав іпотекодавець за правочином, яким встановлено умови оренди цієї земельної ділянки (користування нею. Якщо в іпотеку передається земельна ділянка, на якій розташовані будівлі (споруди), які належать іпотекодавцю на праві власності, така земельна ділянка підлягає передачі в іпотеку разом з будівлями (спорудами), на якій вони розташовані. Після звернення стягнення на передану в іпотеку земельну ділянку, на якій розташовані будівлі (споруди), що належать іншій, ніж іпотекодавець, особі, новий власник земельної ділянки зобов'язаний надати власнику будівлі (споруди) такі ж умови користування земельною ділянкою, які мав іпотекодавець (частина четверта та частина п'ята статті 6 Закону України «Про іпотеку»в редакції чинній на даний час).
За товариством з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Гаян» 7 лютого 2007 року зареєстровано право власності на земельну ділянку загальною площею 2,8200 га, кадастровий номер 3211000000:01:059:0019, що розташована за адресою: Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, 32, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 687331 від 7 лютого 2007 року.
Враховуючи норми вищезазначеного законодавства України після оформлення права власності на спірну земельну ділянку відповідач 1 повинен був вчинити відповідні дії для забезпечення передачі спірної земельної ділянки позивачу на виконання умов договору іпотеки, але відповідач 1 такі дії не вчинив.
Натомість на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, відповідач 1 відчужив спірну земельну ділянку на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Галина».
Вказаний договір купівлі-продажу було визнано недійсним рішенням господарського суду Київської області від 24 грудня 2009 року у справі № 9/438-08/9 залишеним без змін Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12 травня 2010 року у справі № 9/438-08/9.
З витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 31925480 від 24 червня 2011 року вбачається, що на спірну земельну ділянку 18 серпня 2008 року накладено обтяження у вигляді арешту, заборони відчуження.
В матеріалах справи наявний Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ЯЗ № 442683 від 31 жовтня 2008 року яким посвідчено право власності на спірну земельну ділянку за товариством з обмеженою відповідальністю «Л.Д.9»на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Рішенням господарського суду Київської області від 13 вересня 2010 року у справі № 13/307-08/22/13, яке набрало законної сили, визнано недійсними договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Швіейна фабрика «Галина»та товариством з обмеженою відповідальністю «Алкінанор3»та договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Алкінанор3»та товариство з обмеженою відповідальністю «Л.Д.9».
Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом. (частина п'ята статі 24 Конституції України, частина друга статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України (частина перша статті 4-5 Господарського процесуального кодексу України).
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (частина перша статті 216 Цивільного кодексу України).
Таким чином на даний час за товариством з обмеженою відповідальністю «Л.Д.9»незаконно оформлено право власності на спірну земельну ділянку.
Якщо інше не встановлено законом чи іпотечним договором, іпотекодавець зобов'язаний вживати за власний кошт всі необхідні заходи для належного збереження предмета іпотеки, включаючи своєчасне проведення поточного ремонту, відновлення незначних пошкоджень, раціональну експлуатацію та захист предмета іпотеки від незаконних посягань та вимог інших осіб. Іпотекодавець повинен своєчасно повідомляти іпотекодержателя про будь-яку загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета іпотеки, а також про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на права іпотекодержателя за іпотечним договором стаття 19 Закону України «Про іпотеку»).
До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (частина перша статті 181 Цивільного кодексу України).
Складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню (стаття 187 Цивільного кодексу України).
Якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ). Правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо інше не встановлено договором (стаття 188 Цивільного кодексу України).
Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його при належностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором ( частина четверта статті 5 Закону України «Про іпотеку»).
До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) (частина перша статті 377 Цивільного кодексу України).
У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення (частина перша статті 120 Земельного кодексу України).
Вказаними нормами статей передбачено нерозривність права власності на будівлю з правом власності на земельну ділянку на якій вона розташована.
Свідоцтвом № 982 від 30 квітня 2010 року підтверджено придбання публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» у товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Гаян»згідно статті 40 Закону України «Про іпотеку»цілісного майнового комплексу (необоротні активи «основні засоби»), загальною площею 14597,6 кв.м., що розташований за адресою: Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, 32.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 Цивільного кодексу України).
Отже з врахуванням норм вищезазначеного законодавства України та фактичних обставин справи є правомірним визнання права власності на спірну земельну ділянку за публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», а відмова Відділу Держкомзему у місті Переяслав-Хмельницький Київської області реєструвати право власності є безпідставною.
Враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню повність.
Судові витрати відповідно до статті 44, статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача 1.
Керуючись статтями 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати право власності за публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь»(04071, м. Київ, вул. Хорива, 11-А, код 24214088) на земельну ділянку, кадастровий номер 3211000000:01:059:0019, загальною площею 1,82 га, що розташована за адресою: Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, 32.
3. Зобов'язати Відділ Держкомзему у місті Переяслав-Хмельницький Київської області (08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Шевченка, 3, код 24221390) зареєструвати право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3211000000:01:059:0019, загальною площею 1,82 га, що розташована за адресою: Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, 32 за публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь»(040, м. Київ, вул. Хорива, 11-А, код 24214088).
4. Скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 442683, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землею та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020833200006 та зобов'язати Відділ Держкомзему у місті Переяслав-Хмельницький Київської області (08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Шевченка, 3, код 24221390) провести дії щодо скасування реєстрації Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 442683 від 31 жовтня 2008 року на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3211000000:01:059:0019, загальною площею 1,82 га, що розташована за адресою: Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, 32.
5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Гаян»(08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, 32, код 05502769) на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь»(040, м. Київ, вул. Хорива, 11-А, код 24214088) - судові витрати: 12500 (дванадцять тисяч п'ятсот) грн. 12 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 13 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Т.П. Карпечкін
Повне рішення складено 07.11.2011 р.