01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"08" листопада 2011 р. Справа № 10/158-11
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Марценюк О.М.
розглянувши справу № 10/158-11
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Пак»,
м. Жидачів
до товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика санітарно-гігієнічних виробів», м. Боярка
про стягнення 20000,00 грн.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1. - довіреність № 1 від 04.01.2011 р.;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Пак»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика санітарно-гігієнічних виробів»(далі-відповідач) про стягнення з останнього 20000,00 грн. заборгованості, яка утворилась у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки № 170510 від 17.05.2010 р. в частині несвоєчасної оплати отриманого товару.
Ухвалою суду від 20.10.2011 р. порушено провадження у справі № 10/158-11 та призначено її до розгляду.
В судовому засіданні 08.11.2011 р. представником позивача надані документи, витребувані судом, та підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача в судове засідання 08.11.2011 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча останній належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення відповідачу рекомендованого поштового відправлення щодо ухвали суду від 20.10.2011 р.; вимоги ухвали суду від 20.10.2011 р. відповідач не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, до суду не надіслав.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -
17.05.2010 р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки № 170510, відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2 якого продавець взяв на себе обов'язок передати у власність покупця товар, а саме: картонну гільзу та кутник, найменування, ціна, кількість та якість якого визначаються у специфікаціях, рахунках-фактурах та накладних, які є невід'ємними частинами зазначеного договору, а покупець в свою чергу взяв на себе обов'язок прийняти такий товар та оплатити його вартість.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до умов п. 4.1 договору, поставка товару здійснюється за рахунок покупця на умовах СРТ-склад покупця (Житомирська обл., м. Малин, вул. Нєманіхіна, 2) відповідно до ІНКОТЕРМС (офіційних тлумачень торговельних термінів Міжнародної торгової палати у редакції 2000 р.).
Так, на виконання умов Договору № 170510 від 17.05.2010 р. позивачем передано, а відповідачем прийнято товар, всього на загальну суму 63619,20 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія видаткової накладної № ІР-1006291 від 29.06.2010 р.
Також, в якості доказу передання відповідачеві продукції позивачем надано податкову накладну № 1006291 від 29.06.2010 р., яка підтверджує сплату позивачем податку на додану вартість, згідно з вищезазначеної накладної.
Згідно з нормами Закону України «Про податок на додану вартість», продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.
Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Для отримання товару відповідачем видана довіреність на отримання товарно-метеріальних цінностей серії ААВ № 016664/478 від 29.06.2010 р. на ім'я ОСОБА_2.
Умовами п. 3.1 договору передбачено, що оплата товару здійснюється покупцем за кожну поставлену партію протягом 15 календарних днів з моменту передачі продавцем такої партії товару покупцю, на підставі виставленого продавцем рахунку, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця.
Для здійснення оплати переданого товару позивачем виставлений відповідачу рахунок-фактура № 2-290610 від 29.06.2010 р. на суму 63619,20 грн., копія якого наявна в матеріалах справи.
Проте, в порушення умов договору та взятих на себе зобов'язань, вартість товару сплачена відповідачем лише частково - в сумі 43619,20 грн., про що свідчать додані до матеріалів справи копії банківських виписок з особистого рахунку позивача, вартість товару в сумі 20000,00 грн. залишена відповідачем не сплаченою.
30.08.2011 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 115/49, надіслання якої підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції № 116105, в якій просить відповідача здійснити оплату заборгованості в сумі 20000,00 грн.
Проте, вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач в судове засідання 08.11.2011 р. не з'явився, письмових пояснень чи доказів оплати товару в сумі 20000,00 грн. не надав, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.
Оскільки заборгованість відповідача щодо оплати поставленого позивачем на підставі Договору № 170510 від 17.05.2010 р. згідно з видатковою накладною № ІР-1006291 від 29.06.2010 р. товару, на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 20000,00 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при повному задоволенні позову покладаються відповідача.
Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика санітарно-гігієнічних виробів»(08150, Київська область, м. Боярка, вул. Київська, 66-В; код 31722493) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Пак»(81700, Львівська область, м. Жидачів, вул. Д. Галицького, 74-А; код 35056392) 20000,00 грн. заборгованості, а також судові витрати: 200,00 грн. витрат зі сплати державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.І. Привалов
Повне рішення складено - 14.11.2011 р.