01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"08" листопада 2011 р. Справа № 23/129-11
Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Виробничого кооперативу «Кермет», м. Київ
до 1) Приватного підприємства «Медведь Авто Транс», м. Вишгород
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Медведь Авто», м. Вишгород
про стягнення 4903,78 грн.
секретар судового засідання Бердило І.П.
за участю представників:
від позивача: Зятєв Б.А. (протокол №5 від 9 листопада 2007 року);
від відповідача 1: Тихан І.М. (протокол №2 від 20 квітня 2009 року).
від відповідача 2: не з'явився.
Виробничий кооператив «Кермет»(далі - позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства «Медведь Авто Транс»(далі -відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Медведь Авто»про стягнення 4903,78 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Медведь Авто»умов договору №КМ-0000478 від 29 вересня 2008 року, а саме, відповідач не повністю сплатив грошові кошти за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 4754,12 грн. Крім того, відповідно до угоди про переказ боргу №1011 від 10 листопада 2009 року за неналежне виконання зобов'язання Товариством з обмеженою відповідальністю «Медведь Авто»згідно договору №КМ-0000478 від 29 вересня 2008 року відповідальність за зобов'язанням покладається на нового боржника -Приватне підприємство «Медведь Авто Транс». Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував Приватному підприємству «Медведь Авто Транс»3% річних в розмірі 149,66 грн. та інфляційні втрати в розмірі 75,00 грн.
Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 21 вересня 2011 року та призначено справу до розгляду на 5 жовтня 2011 року.
Одночасно з позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти та на все майно Приватного підприємства «Медведь Авто Транс».
Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.
Згідно п. 3 роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»за №02-5/611 від 23 серпня 1994 року умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Судом відмовлено в задоволені заяви про забезпечення позову, оскільки, заявником не доведено суду наявності підстав для застосування таких заходів.
Під час судового розгляду відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.
Представник Приватного підприємства «Медведь Авто Транс»в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, проти позову заперечував.
8 листопада 2011 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
Між Виробничим кооперативом «Кермет»(за договором -продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медведь Авто»(за договором -покупець) 29 вересня 2008 року укладено договір за №КМ-0000478.
Пунктом 1.1 договору встановлено, що продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар в асортименті, кількості та по цінах по попередній домовленості сторін згідно накладних або рахунків, які є додатками до даного договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах договору на загальну суму 100000,00 грн.
На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними №КМ-00746 від 18 травня 2009 року, №КМ-00753 від 19 травня 2009 року, №КМ-00761 від 20 травня 2009 року, №КМ-00777 від 22 травня 2009 року, №КМ-00778 від 22 травня 2009 року, №КМ-00823 від 1 червня 2009 року, №КМ-00986 від 3 липня 2009 року, №КМ-00861 від 4 червня 2009 року та №КМ-00856 від 4 червня 2009 року, копії яких наявні в матеріалах справи та оригінали яких оглянуто у судовому засіданні, на загальну суму 5696,57 грн. Факт приймання товару за видатковими накладними уповноваженою особою відповідача підтверджується підписом особи, уповноваженої на отримання товару, на видаткових накладних.
Крім того, в матеріалах справи міститься ксерокопія угоди про переказ боргу за №1011 від 10 листопада 2009 року, укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медведь Авто»та Приватним підприємством «Медведь Авто Транс», надана позивачем.
Відповідно до пункту 1 зазначеної угоди переказник передає, а наступник приймає на себе зобов'язання першого і стає боржником за накладними №746 від 18 травня 2009 року, №753 від 19 травня 2009 року, №761 від 20 травня 2009 року, №777 від 22 травня 2009 року, №778 від 22 травня 2009 року, №823 від 1 червня 2009 року, №856 від 4 червня 2009 року та №986 від 3 липня 2009 року між переказником і Виробничим кооперативом «Кермет»на загальну суму 5354,12 грн.
Згідно пункту 2 угоди наступник зобов'язується здійснити зобов'язання переказника: «сплату боргу за накладними: №746 від 18 травня 2009 року, №753 від 19 травня 2009 року, №761 від 20 травня 2009 року, №777 від 22 травня 2009 року, №778 від 22 травня 2009 року, №823 від 1 червня 2009 року, №856 від 4 червня 2009 року та №986 від 3 липня 2009 року на загальну суму 5354,12 грн.».
Представник Приватного підприємства «Медведь Авто Транс»заперечував щодо існування вищезазначеної угоди про переказ боргу від 10 листопада 2009 року за №1011.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представник Приватного підприємства «Медведь Авто Транс»в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, проти позову заперечував.
Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.
Однак, сторонами у справі не подано до суду для огляду оригінал угоди про переказ боргу за №1011 від 10 листопада 2009 року.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ст. 521 Цивільного кодексу України форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Чинним законодавством України не передбачено умов в якій формі має бути виражена згода кредитора на зміну боржника у зобов'язанні.
Слід зазначити, що доказом надання згоди кредитора на зміну боржника у зобов'язані є підписання кредитором договору про переказ боргу (трьохсторонній договір), підтвердження надання згоди листом або повідомленням.
Проте, кредитор -Виробничий кооператив «Кермет»письмової згоди на переведення боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медведь Авто»на Приватне підприємство «Медведь Авто Транс»не надавав. Будь-які докази, що спростовували б наведене, в матеріалах справи відсутні.
У доповненнях до позовної заяви, представник позивача зазначає, що відповідач 1 підтвердив існування угоди про переказ боргу та прийняв на себе зобов'язання щодо оплати заборгованості відповідача 2, що підтверджується здійсненими платежами відповідача 1 на користь позивача у розмірі 600,00 грн.
Проте, як вбачається з банківських виписок з особового рахунку позивача, зазначені проплати здійснювались за автозапчастини згідно угоди №0911 від 9 листопада 2009 року, згідно договору №1011 від 10 листопада 2009 року та згідно угоди №1011 від 10 листопада 2009 року, в той час, коли зобов'язання перед кредитором виникли на підставі договору №КМ-0000478 від 29 вересня 2008 року та на підставі видаткових накладних №КМ-00746 від 18 травня 2009 року, №КМ-00753 від 19 травня 2009 року, №КМ-00761 від 20 травня 2009 року, №КМ-00777 від 22 травня 2009 року, №КМ-00778 від 22 травня 2009 року, №КМ-00823 від 1 червня 2009 року, №КМ-00986 від 3 липня 2009 року, №КМ-00861 від 4 червня 2009 року та №КМ-00856 від 4 червня 2009 року.
Оскільки, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують згоду кредитора на зміну боржника у зобов'язанні, зобов'язаною стороною за договором №КМ-0000478 від 29 вересня 2008 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Медведь Авто».
З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить суд стягнути з Приватного підприємства «Медведь Авто Транс» суму заборгованості, 3% річних та інфляційні втрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 ГПК України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.
Судом встановлено, що позовні вимоги заявлені не до тієї особи, проте, під час судового розгляду позивач у справі наполягав на стягненні грошових коштів саме з відповідача -Приватного підприємства «Медведь Авто Транс».
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки, позивачем не доведено належними та допустимими доказами обов'язку Приватного підприємства «Медведь Авто Транс»щодо відповідальності перед позивачем за зобов'язаннями, що виникли на підставі договору №КМ-0000478 від 29 вересня 2008 року, позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства «Медведь Авто Транс»4754,12 грн. основного боргу, 149,66 грн. 3% річних та 75,00 грн. інфляційних втрат задоволенню не підлягають.
Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В задоволені позовних вимог відмовити повністю.
Суддя
Д.Г. Заєць
Дата підписання рішення -11 листопада 2011 року