01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"14" листопада 2011 р. Справа № 19/074-11
За позовом Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області,
с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області;
до Вишгородського районного споживчого товариства, смт. Димер;
про визнання укладеним договору оренди землі
Суддя Т.П. Карпечкін
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 23.08.2011 р. № 1114);
від відповідача: ОСОБА_2. (довіреність від 07.11.2011 р. № 362).
Новопетрівська сільська рада Вишгородського району Київської області (надалі -позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Вишгородського районного споживчого товариства про визнання укладеним договору оренди землі
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду Вишгородському районному споживчому товариству»№ 99.4-VІ-VІ від 15.04.2011 р. відповідачу в оренду надано земельну ділянку загальною площею 0,0225 га, кадастровий номер 3221886001:03:247:0152, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, села Нові Петрівці, вул. Ватутіна, 17, оскільки на ній розміщена нежитлова будівля, що належить відповідачу на праві власності, на підставі Свідоцтва про право власності від 15 червня 2000 р. Проте, всупереч нормам Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі»та Господарського кодексу України, відповідач відмовляється укласти договір оренди землі, у зв'язку з чим позивач звернувся за захистом порушених прав до суду та просить визнати укладеним договір оренди землі № 7 земельної ділянки загальною площею 0,0225 га, кадастровий номер 3221886001:03:247:0152, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, села Нові Петрівці, вул. Ватутіна, 17 між Новопетрівською сільською радою Вишгородського району Київської області та Вишгородським районним споживчим товариством (РайСТ) у редакції, яка підписана Новопетрівською сільською радою Вишгородського району Київської області, а земельну ділянку такою, що передана на умовах, визначених цим договором.
Ухвалою господарського суду Київської області від 03.10.2011 р. порушено провадження у справі № 19/074-11 та призначено судове засідання на 24.10.2011 р.
Присутній у судовому засіданні 24.10.2011 р. представник позивача надав витребувані судом документи, а також, в порядку ст. 22 ГПК України, подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить: визнати укладеним договір оренди землі № 7 земельної ділянки загальною площею 0,0225 га, кадастровий номер 3221886001:03:247:0152, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, села Нові Петрівці, вул. Ватутіна, 17, між Новопетрівською сільською радою Вишгородського району Київської області та Вишгородським районним споживчим товариством (РайСТ) в редакції, наведеній у прохальній частині даної заяви, та визнати укладеним Акт приймання-передачі земельної ділянки за договором оренди № 7 від 7 червня 2011 року в редакції, викладеній позивачем.
Ухвалою від 24.10.2011 р. суд відклав розгляд справи на 07.11.2011 р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних судом документів.
Присутній у судовому засіданні 07.11.2011 р. представник позивача надав додаткове обґрунтування позовних вимог та підтримав позовні вимоги у повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 24.10.2011 р.
Представник відповідача надав витребувані судом документи, а також відзив на позов, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що між сторонами не досягнута згода з усіх істотних умов договору оренди землі. Крім того, відповідач зазначає про те, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушених прав.
На підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України, в засіданні суду була оголошена перерва до 14.11.2011 р.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 ГПК України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-
15 квітня 2011 року Новопетрівською сільською радою Вишгородського району Київської області, керуючись ст.ст. 12, 93, 124, 126, 201 та розділом Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», було прийнято рішення «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду Вишгородському районному споживчому товариству»№ 99.4-VІ-VІ, згідно з яким Новопетрівська сільська рада, розглянувши звернення Вишгородського районного споживчого товариства від 11 березня 2011 року за вих. № 93 щодо затвердження Технічної документації із землеустрою, щодо складання договору оренди терміном на 10 років під розміщення об'єктів, розташованих на території с. Нові Петрівці, затвердила Технічну документацію із землеустрою щодо надання земельної ділянки площею 0,0225 га Вишгородському районному споживчому товариству в оренду, терміном на 10 років земельну ділянку під розміщення існуючого магазину «Продукти»№ 33 по вулиці Ватутіна, 17, села Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, і встановила річний розмір орендної плати за земельну ділянку у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки.
Пунктом 4 вказаного рішення, сільському голові було доручено укласти договір оренди землі з Вишгородським районним споживчим товариством.
На день розгляду справи, рішення Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду Вишгородському районному споживчому товариству» № 99.4-VІ-VІ від 15.04.2011 р. є чинним та ніким не оскаржувалось.
8 червня 2011 року позивач листом за вих. № 729 надіслав на адресу відповідача проект договору № 7 оренди землі на зазначену вище земельну ділянку. Проте відповідач надісланий позивачем проект договору оренди землі не підписав.
При цьому, листом за вих. № 211 від 20 червня 2011 року відповідач фактично відмовився від укладання договору оренди землі, проект якого був надісланий позивачем листом за № 729 від 8 червня 2011 року, у зв'язку з незгодою з розміром орендної плати, що встановлений рішенням Новопетрівської сільської ради «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду Вишгородському районному споживчому товариству»№ 99.4-VI-VI від 15.04.2011 р.
8 липня 2011 року Новопетрівська сільська рада, розглянувши лист відповідача № 211 від 20 червня 2011 року та з метою забезпечення надходжень до бюджету села, прийняла рішення «Про укладення договорів оренди землі»№ 119-VII-VI, згідно з яким було вирішено звернутися до суду з позовом до Вишгородського районного споживчого товариства про визнання укладеними договорів оренди землі, зокрема, також і на вищезазначену земельну ділянку.
Окрім цього, позивач просить визнати укладеним Акт приймання-передачі земельної ділянки за договором оренди № 7 від 7 червня 2011 року, оскільки ця вимога має похідний характер від вимоги про визнання договору укладеним. Позивач посилається на те, що Акт приймання-передачі земельної ділянки за договором оренди № 7 від 7 червня 2011 року є невід'ємною частиною договору оренди землі № 7 від 7 червня 2011 року та з підписанням якого у сторін виникають права та обов'язки, а отже він по своїй природі є правочином і надсилався відповідачу разом з договором оренди землі листом за вих. № 729 від 08.06.2011 р.
Оскільки відповідач відмовляється від укладення договору оренди земельної ділянки в запропонованій позивачем редакції, тому позивач звернувся з позовом до господарського суду, з вимогою вважати укладеним договір оренди землі від 7 червня 2011 року № 7 на вищевказану земельну ділянку між ним та Вишгородським районним споживчим товариством.
Відповідно до ст.ст. 13, 14 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлені Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі», в ст. 1 якого визначено, що оренда землі -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
За змістом ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України та ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі», укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
Відповідно до ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України, укладання господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо, зокрема, існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом (ч. 1 ст. 649 Цивільного кодексу України).
Приписами статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового інтересу. Так, зокрема, частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України встановлені наступні способи захисту прав та інтересів: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Однак, вимога заявлена позивачем «про визнання укладеним договору оренди землі»не відповідає визначеним законодавством способам захисту цивільних прав та інтересів.
Як передбачено ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.
Аналіз чинного законодавства, а також положення ч. 4 ст. 84 ГПК України свідчать про наявність іншого способу захисту порушеного права, який може бути застосовано в даному випадку -про спонукання укласти договір.
Також, виходячи з наведених вище норм, суд вважає за необхідне зазначити, що акт приймання-передачі не відповідає поняттю «договір», наведеному у ст.ст. 626, 628 Цивільного кодексу України. При цьому, предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання акту приймання-передачі земельної ділянки, оскільки такий акт може лише підтверджувати наявність або відсутність певного юридичного факту, який входить до підстав позову.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому задоволенню не підлягають.
Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Т.П. Карпечкін