01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"09" листопада 2011 р. Справа № 23/124-11
Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Дніпро», Київська область, Васильківський район, с. Кодаки
про стягнення 8719,85 грн.
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Дніпро», Київська область, Васильківський район, с. Кодаки
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро», м. Київ
про визнання угоди недійсною
секретар судового засідання Бердило І.П.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 (свідоцтво НОМЕР_2);
від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність б/н від 1 липня 2011 року);
від третьої особи: не з'явився.
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Дніпро»(далі - відповідач) про стягнення 8719,85 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов договору №1-ТА про зміну кредитора у зобов'язанні від 20 січня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»відступило позивачу право вимоги виконання зобов'язання, набутого первісним кредитором на підставі договору купівлі-продажу № КФ94ТР/Н від 28 березня 2008 року, а саме, право стягнути з відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро» 4996,80 грн. пені, 802,88 грн. 3% річних та 2920,17 грн. інфляційних втрат.
Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 9 вересня 2011 року та призначено справу до розгляду на 27 вересня 2011 року.
Під час судового розгляду відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.
26 вересня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро»звернулось до господарського суду Київської області з зустрічним позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про визнання угоди недійсною.
Ухвалою суду від 30 вересня 2011 року зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро»прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.
Ухвалою суду від 25 жовтня 2011 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро».
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро»в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, проти позову заперечував.
Позивач в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву, проти зустрічного позову заперечував.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився.
9 листопада 2011 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -
28 березня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро»укладено договір купівлі-продажу № КФ94ТР/Н (далі - Договір), предметом якого є купівля-продаж насіння (товару).
Відповідно до пункту 2.1 договору асортимент товару, його кількість, ціна визначаються в додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід'ємною частиною договору. У випадку розбіжності даних у додатках щодо найменування, кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній, перевагу має видаткова накладна.
Згідно пункту 2.2 договору, всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід'ємною частиною.
На підставі даного договору позивачем згідно довіреності ЯНП №379094 від 30 квітня 2008 року було поставлено відповідачу товар на загальну суму 32239,20 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-КФ00199 від 30 квітня 2008 року підписаною представниками сторін.
Пунктом 5.3 договору встановлено, що оплата товару проводиться наступним чином: 50% від вартості товару оплачується відповідачем (покупцем) в строк до 25 травня 2008 року; 80% від вартості товару оплачується відповідачем (покупцем) в строк до 1 жовтня 2008 року.
Згідно пункту 8.1 договору за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.
Відповідно до пункту 8.2 договору за прострочення виконання зобов'язання відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.
Пунктом 8.3 договору сторони визначили, що відповідно до ст. 259 ЦК України строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором. Крім цього, сторони, відповідно до п.6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним Договором здійснюється без обмеження строку.
Відповідно до пункту 11.1 договору, договір діє з моменту його підписання обома сторонами до повного виконання сторонами обов'язків по договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням господарського суду Київської області від 30 листопада 2009 року у справі №17/143-09 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро»задоволено та присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро» 25392,75 грн. - основного боргу, 1000,00 грн. -пені, 847,32 грн. -3% річних, 3 808,91 грн. -інфляційних, 500,00 грн. -штрафу, а також судові витрати: держмито у розмірі 410,41 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 4 лютого 2010 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 15 квітня 2010 року, вказане рішення скасовано частково, зобов'язано стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»25392,75 грн. - основного боргу, 1000,00 грн. -пені, 847,32 грн. 3 % річних, 500,00 грн. -штрафу, а також судові витрати: державне мито у розмірі 410,41 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, зобов'язано стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро»19,05 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.
3 березня 2010 року на виконання постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 4 лютого 2010 року господарським судом Київської області видано накази.
7 квітня 2010 року Відділом державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції винесено постанову №578/5 про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу господарського суду Київської області від 3 березня 2010 року у справі №17/143-09.
Платіжним дорученням №U2069123 від 3 грудня 2010 року (призначення платежу: борг з ТОВ «Агро Дніпро», розпорядження 578/5) відповідач сплатив заборгованість у розмірі 28386,48 грн.
20 січня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Триденнта Агро»(за угодою -первісний кредитор) та Фізичною особою підприємцем -ОСОБА_1 (за угодою -новий кредитор) укладено угоду про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги) за №1-ТА.
Відповідно до пункту 1.1 угоди первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро», що іменується надалі -Боржник, зобов'язання, набутого первісним кредитором на підставі договору №КФ94ТР/Н купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 28 березня 2008 року, а новий кредитор компенсує вартість переданого зобов'язання відповідно до умов даної угоди.
Пунктом 1.2 угоди встановлено, що за цією угодою новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в розмірі, визначеному у пункті 2.1 цієї угоди.
Згідно пункту 2.1 угоди вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 8719,85 грн.
Відповідно до пункту 2.2 угоди первісний кредитор повідомляє, а новий кредитор погоджує те, що сума, вказана у пункті 2.1, що відступається згідно договору №КФ94ТР/Н купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 28 березня 2008 року, є загальною сумою (розміром) штрафних санкцій (пені, 3% річних, інфляційних витрат), які нараховані Товариству з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»відповідно до умов та норм чинного законодавства України.
16 серпня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»надіслало на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро»повідомлення про зміну кредитора у зобов'язані, а також угоду про зміну кредитора у зобов'язанні та акт приймання-передачі документів від 20 січня 2011 року.
Відповідач зобов'язання щодо виконання умов договору №КФ94ТР/Н від 28 березня 2008 року в частині повного розрахунку за отриманий товар та виконання рішення суду по справі №17/143-09 своєчасно не виконав, чим порушив погоджені сторонами умови договору, визначені розділом 8. У зв'язку з цим позивач, відповідно до пунктів 8.2 та 8.3 договору №КФ94ТР/Н від 28 березня 2008 року, за прострочення виконання зобов'язання нарахував пеню в сумі 4996,80 за період з 11 листопада 2009 року по 2 грудня 2010 року.
На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 3 % річних в сумі 802,88 грн. за період з 11 листопада 2009 року по 2 грудня 2010 року та 2920,17 грн. інфляційних втрат за період з листопада 2009 року по листопад 2010 року.
Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно пункту 8.2 договору за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.
Відповідно до пункту 8.3 договору сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором. Крім цього, сторони, відповідно до ч. 6 ст.232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним Договором, здійснюється без обмеження строку.
У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Стягнення 3% річних та збитків від інфляції є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань, що може реалізуватись шляхом подання окремого позову, не пов'язаного з позовом про стягнення боргу.
У зв'язку з тим, що в країні відбулись інфляційні процеси, кредитор має право на збереження реальної величини грошей, присуджених до стягнення рішенням суду, але не виплачених у зв'язку з його невиконанням.
При заявлені окремого позову щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат визначальним є строк погашення боргу, що припиняє їх нарахування (в даному випадку 3 грудня 2010 року).
Також, суд зазначає, що після прийняття судом рішення про стягнення коштів, грошове зобов'язання боржника не припинилось, оскільки кредитор грошові кошти реально не отримав. Відтак, встановлені ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.
З огляду на наведене, суд вважає, що позовні вимоги Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро»про стягнення 4996,80 грн. пені, 802,88 грн. 3% річних та 2920,17 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо розгляду позовних вимог за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро»до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про визнання угоди недійсною, то суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з наступних підстав.
Предметом оскаржуваної угоди про зміну кредитора у зобов'язанні від 20 січня 2011 року за №1-ТА є відступлення права вимоги виконання грошового зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оглянутий судом договір №КФ94ТР/Н від 28 березня 2008 року не містить жодних застережень щодо надання згоди боржника на зміну кредитора у зобов'язанні.
Відповідно до частини 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Таким чином, судом не встановлено порушення законних прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро»у зв'язку з укладанням угоди про заміну кредитора у зобов'язанні.
Щодо посилань третьої особи -Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро», стосовно того, що оскаржувана угода не укладалась Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро», суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Ухвалою суду від 25 жовтня 2011 року зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»подати до суду оригінал договору про заміну кредитора у зобов'язанні №1-ТА від 20 січня 2011 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, письмові пояснення з приводу укладання договору про заміну кредитора у зобов'язанні №1-ТА від 20 січня 2011 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1.
Проте, станом на момент прийняття рішення у справі, зазначені документи до суду подані не були, отже, твердження третьої особи суд вважає не доведеними та не підтвердженими належними та допустимими доказами.
Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро»(08645, Київська область, Васильківський район, с. Кодаки, площа Леніна, 1, код 30662397) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) -4996 (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 80 коп. пені, 802 (вісімсот дві) грн. 88 коп. 3% річних, 2920 (дві тисячі дев'ятсот двадцять) грн. 17 коп. інфляційних втрат та судові витрати: 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволені зустрічного позову відмовити повністю.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СуддяД.Г. Заєць