01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"18" жовтня 2011 р. Справа № 8/121-11
Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Радянська, 21, в інтересах держави в особі Бориспільської міської ради Київської області, ідентифікаційний код: 04054903, місцезнаходження: 08300, м.Бориспіль, вул.Київський Шлях, 72,
до відповідача: житловий кооператив «Супутник», ідентифікаційний код: 22208698, місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 1,
про внесення змін до договору оренди земельної ділянки та виключення пунктів з договору
за участю представників сторін:
прокурор: прокурор відділу прокуратури Київської області Дутчин І.М., особа якого встановлена за допомогою посвідчення від 30.06.2011 року за №97;
від позивача: ОСОБА_1., яка діє на підставі довіреності від 24.03.2011 року за № 14-20-1376, та ОСОБА_2., який діє на підставі довіреності від 24.11.2010 року за №14-20-5304;
від відповідача: не з'явився,-
Бориспільський міжрайонний прокурор (далі за текстом: Прокурор) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Бориспільської міської ради Київської області (далі за текстом: Позивач) до житлового кооперативу «Супутник» (далі за текстом: Відповідач або ЖК «Супутник») про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 13.02.2006 року.
Свої вимоги Прокурор обґрунтовує тим, що Відповідачу направлялось Позивачем повідомлення про потребу внести зміни до договору оренди землі з метою приведення його у відповідність із законом, на яке Відповідач не відреагував, внаслідок чого зміни до договору оренди землі не внесенні, в зв'язку з чим останній не відповідає вимогам закону.
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.08.2011 року було порушено провадження у даній справі та призначено останню до розгляду на 13.09.2011 року.
13.09.2011 року Прокурор та Відповідач в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили будучи повідомленими про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 22.08.2011 року не виконали. В судове засідання з'явився Позивач, який виконав вимоги ухвали суду від 22.08.2011 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Ухвалою суду від 13.09.2011 року розгляд справи відкладено на 27.09.2011 року.
27.09.2011 року Прокурор та Відповідач в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили будучи повідомленими про день та час розгляду справи, вимоги ухвал суду від 22.08.2011 року та від 13.09.2011 року не виконали. В судове засідання з'явився Позивач, який дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Ухвалою суду від 27.09.2011 року розгляд справи відкладено на 18.10.2011 року.
18.10.2011 року в судове засідання з'явився Прокурор, який виконав вимоги ухвал суду від 22.08.2011 року, від 13.09.2011 року та від 27.09.2011 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі. Позивач та Відповідач в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили будучи повідомленими про день та час розгляду справи. У зв'язку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Прокурора та Позивача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 18.10.2011 року.
Відповідно до положень Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»від 15.03.2010 року № 01-08/140, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Аналогічні положення також зазначені у п.п. 3.6 п. 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 року № 02-5/289.
Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач належним чином повідомлений про подання до суду позову, дату та час розгляду справи і враховуючи те, що кореспонденція суду також направлена на адресу Відповідача, суд дійшов висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Оскільки Відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, доказів, на які він посилався, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши Прокурора та представника Позивача, дослідивши подані докази, суд -
Бориспільською міжрайонною прокуратурою проведено перевірку відповідності чинному законодавству України договорів оренди землі, укладених Бориспільською міською радою із суб'єктами господарювання Бориспільського району, в тому числі з житловим кооперативом «Супутник», за наслідками якої встановлено наступне.
Згідно вимог ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до вимог ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 12 Земельного кодексу України, п. 12 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, до повноважень Бориспільської міської ради в галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальної громади в межах м. Бориспіль, зокрема надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, ч.2 ст.16 Закону України «Про оренду землі»(в редакції, чинній станом на 2006 рік), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
В ході проведеної перевірки з'ясовано, що на підставі рішення Бориспільської міської ради Київської області від 01.03.2005 року за № 1451-ХХІV та від 03.11.2005 року за №2851-ХХХ-ІV, 13.02.2006 року між Бориспільською міською радою Київської області та ЖК «Супутник»укладено договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Дідок В.В., який зареєстровано у реєстрі за №1-218 та у Бориспільському міському відділенні Київської регіональної філії ДП «ЦДЗК» за № 040633700026 (далі за текстом: Договір).
Відповідно до п. 1 Договору, орендодавець - Бориспільська міська рада Київської області передає, а орендар - ЖК «Супутник»приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною, площею 0,3 га, під існуючу житлову забудову, що знаходиться в м. Борисполі по вул. Шевченка, 1, кадастровий номер: 3210500000:10:006:0025.
Договір укладено на 10 (десять) років (п. 5 Договору).
Відповідно до п. 6 Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 0,03 (нуль цілих трьох сотих) відсотка від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.
Пункт 7 даного Договору визначає, що розмір річної орендної плати становить 149,52 грн. (сто сорок дев'ять гривень 52 коп.). Орендна плата сплачується щомісячно в розмірі 12,46 грн. (дванадцять гривень 46 коп.). Обчислення розміру орендної плати на землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
У п. 8 Договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем до 28 (двадцять восьмого) числа місяця наступного за звітним на розрахунковий рахунок орендодавця: № 33217812500004, УДК у Київській області м. Київ, МФО 821018, код 13050200, ЗКПО 23570059, «Місцевий бюджет»м. Бориспіль.
Згідно п. 9 розмір орендної плати переглядається один раз на 2 (два) роки у разі:
- зміни умов господарювання, передбачених договором;
- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;
- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;
- в інших випадках, передбачених законом.
В ході розгляду справи суд прийшов до висновку, що Бориспільська міжрайонна прокуратура за наслідками вищевказаної перевірки дійшла вірного висновку про те, що пункти 6-8 Договору не відповідають вимогам чинного законодавства та потребують змін з огляду на наступне.
Суд погоджується з позицією Прокурора, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним, Податковим та Цивільними кодексами України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст.6 Цивільного кодексу України).
Відповідно до змісту ст.ст. 759 та 762 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.
Відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про оренду землі», розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Згідно вимог ст. 15 Закону України «Про оренду землі», орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.
Пунктом 9 Договору оренди земельної ділянки, передбачені підстави для зміни розміру орендної плати, в тому числі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у т.ч. внаслідок інфляції.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року було внесено зміни до частини 4 статті 21 Закону України «Про оренду землі», які набули чинності з 01.01.2008 року, а саме зазначено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:
- для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»;
- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».
Вищевказані зміни діяли до 01.01.2011 року.
01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до ст. 288 якого:
288.1. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
288.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
288.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
288.5.1. не може бути меншою:
- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;
- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;
288.5.2. не може перевищувати:
а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;
б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Враховуючи вищевикладені обставини, у відповідності із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008 року та вищезазначеними вимогами Податкового кодексу України з 04.06.2008 року розмір річної орендної плати за земельну ділянку, надану в оренду, не може бути меншим трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України, а спірний договір в цій частині є таким, що суперечить чинному законодавству.
Згідно з вимогами ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Згідно приписів ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, внаслідок чого у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку (п. 2.19 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»№ 6 від 17.05.2011 року).
Згідно вимог ст. 30 Закону України «Про оренду землі»та п. 28 Договору, зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди та інші спори вирішуються у судовому порядку.
Суд приходить до висновку, що оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, то внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватись з дотриманням порядку, визначеного цією статтею Господарського кодексу України.
Таким чином, суд погоджується з позицією прокурора, що у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.11 № 01-06/249 та п. 2.19 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» № 6 від 17.05.2011 року).
Судом береться до уваги, що згідно листа Вищого господарського суду України «Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами»від 01.01.2010 року, установивши, що законодавчо змінено розмір орендної плати за землю, про що орендар був повідомлений, але ухилявся від вчинення дій, спрямованих на внесення відповідних змін до договору оренди землі, суди повинні враховувати вказані нормативні акти при вирішенні спорів про внесення змін до договорів у частині зміни орендних ставок.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 Цивільного кодексу України).
Частиною 3 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку (ст. 30 Закону України «Про оренду землі»).
З метою приведення раніше укладених Позивачем договорів оренди земельних ділянок у відповідність до діючого законодавства 06.03.2008 року Бориспільська міська рада прийняла рішення № 3370-30-V «Про затвердження відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок для встановлення розмірів орендної плати в межах м. Бориспіль»із змінами від 06.12.2008 року та рішення № 4102-35-V «Про зміну відсотків орендної плати від нормативно грошової оцінки земельної ділянки в договорах оренди землі, укладених до 06.03.08 року»від 12.06.2008 року, якими встановлювались відсоткові ставки по договорах оренди землі в залежності від мети використання земельної ділянки.
Згідно з вказаними рішеннями розмір орендної плати Відповідача за орендовану ним земельну ділянку повинен складати 3% від нормативної грошової оцінки.
Вищевказані рішення Бориспільської міської ради до теперішнього часу не оскаржені і є чинними.
З метою приведення умов договору оренди земельної ділянки у відповідність до чинного законодавства Позивач направляв Відповідачу з цього приводу письмові вимоги (№12-31-1378 від 27.03.2007 року, №12-31-4688 від 09.07.2008 року, №12-31-643 від 29.01.2009 року, №12-29-505 від 20.01.2010 року, №12-20-4289 від 22.09.2010 року), які Відповідачем залишені без розгляду та реагування.
Відповідно до ч. 3 ст. 173 Господарського кодексу України, сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання.
За статтею 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Згідно рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 року, положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи), а не юридичної особи.
Господарський кодекс України у ст. 5 передбачає, що правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб'єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів, виходячи з конституційної вимоги відповідальності держави перед людиною за свою діяльність та визначення України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави. Конституційні основи правового господарського порядку в Україні становлять: право власності Українського народу на землю, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, що здійснюється від імені Українського народу органами державної влади і органами місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України; право кожного громадянина користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону; забезпечення державою захисту прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальної спрямованості економіки, недопущення використання власності на шкоду людині і суспільству; право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; визнання усіх суб'єктів права власності рівними перед законом, непорушності права приватної власності, недопущення протиправного позбавлення власності; економічна багатоманітність, право кожного на підприємницьку діяльність, не заборонену законом, визначення виключно законом правових засад і гарантій підприємництва; забезпечення державою захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, недопущення зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції, визначення правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання виключно законом; забезпечення державою екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території України; забезпечення державою належних, безпечних і здорових умов праці, захист прав споживачів; взаємовигідне співробітництво з іншими країнами; визнання і дія в Україні принципу верховенства права. Суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Враховуючи викладені обставини суд погоджується з позицією Прокурора, що згідно вимог ст.ст. 68, 144 Конституції України, ст.ст. 6, 632, 651, 652, 653, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 5, 173, 188 Господарського кодексу України, ст. 288 Податкового кодексу України, ст.ст. 1, 16, 15, 21, 30 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 12, 124 Земельного кодексу України, передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.
Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 06.12.2010 року по справі № 2-1/10068-2008, від 27.12.2010 року у справі № .27/15-10, Вищого господарського суду України в постановах: № 11/14-ПД-10 від 28.09.2010 року, № 1/125пд від 15.11.2010 року, № 19/132пд від 17.11.2010 року, № 54/91-10 від 25.11.2010 року, № 11/171-10 від 23.12.2010 року.
Статтею 111-28 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.
Оскільки, сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що встановивши підстави для зміни розміру орендної плати у договорі через його невідповідність встановленому законом розміру, Бориспільська міська рада вправі була вимагати від орендаря приведення цього договору у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін, зокрема шляхом звернення з позовною заявою до суду.
Виходячи із змісту рішення Конституційного Суду України у справі N3-рп/99 від 08.04.1999 року, прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. При цьому, інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Державну політику у сфері оренди, спрямовану на підвищення ефективності використання державного та комунального майна, щодо майна, яке перебуває в комунальній власності здійснюють органи місцевого самоврядування.
Органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції щодо управління комунальним майном територіальної громади м. Бориспіль, до складу якого входить земельна ділянка, розташована по вул. Шевченка, 1 в м. Борисполі, з кадастровим номером 3210500000:10:006:0025, є Бориспільська міська рада.
В ході розгляду справи встановлено, що Прокурором за наслідками проведеної перевірки вірно визначено те, що інтереси держави порушуються у зв'язку із тим, що ненадходження коштів до бюджету від оренди даного об'єкту нерухомості призводить до неможливості фінансування запланованих органами місцевого самоврядування заходів, направлених на забезпечення виконання функцій по державному управлінню та соціальному захисту громадян.
За таких обставин суд приходить до висновку щодо обґрунтованості та доведеності позиції Прокурора та Позивача щодо потреби внесення змін до п. 6 Договору внаслідок невідповідності п. 6 Договору вимогам вищевказаних норм Цивільного та Господарського кодексів України і Закону України «Про оренду землі»та виключення внаслідок таких змін із Договору п.п.7, 8 Договору, в зв'язку чим вимоги Прокурора і Позивача про внесення змін до п. 6 Договору і виключення п.п.7, 8 Договору підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом внесення змін до п. 6 Договору, виклавши останній в наступній редакції: «Річна орендна плата вноситься «орендарем»виключно в грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі на підставі витягу (або довідки) з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаного управлінням Держкомзему у м. Бориспіль Київської області на рахунок відділення держказначейства у м. Бориспіль № 33211812700004 УДК у Київській області МФО 821018, код 13050200, ЗКПО 23570059 «Місцевий бюджет», щомісячно протягом 30-ти календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного (податкового місяця)», та виключення п.п. 7, 8 Договору із Договору.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру», прокурор або його заступник у межах своєї компетенції при виявленні порушень закону має право звертатись до суду із заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
У судовому засіданні, надані Прокурором та Позивачем докази, спростовані не були та Відповідачем по суду не заперечувались.
На момент судового засідання Відповідачем не подано належних і допустимих письмових доказів, які підтверджують усунення ним вищевказаних порушень Цивільного та Господарського кодексів України і Закону України «Про оренду землі»шляхом внесення в добровільному порядку змін у Договір.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги Прокурора та Позивача доведені належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з чим є обґрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що додані до позову копії документів та копії документів, які надавались суду Прокурором та Позивачем можуть вважатися належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмета спору.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: - при задоволенні позову - на відповідача; - при відмові в позові - на позивача.
Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у вигляді державного мита в сумі 85,00 грн. (вісімдесят п'ять гривень 00 коп.) та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов Бориспільського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Бориспільської міської ради Київської області до житлового кооперативу «Супутник»про внесення змін до договору оренди земельної ділянки та виключення пунктів з договору, - задовольнити повністю.
2. Внести зміни до пункту 6 Договору оренди земельної ділянки від 13.02.2006 року, укладеного між Бориспільською міською радою, ідентифікаційний код: 04054903, місцезнаходження: 08300, м.Бориспіль, вул.Київський Шлях, 72, та житловим кооперативом «Супутник», ідентифікаційний код: 22208698, місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 1, посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Дідок В.В., який 17.02.2006 року зареєстрований у Бориспільському міському відділенні Київської регіональної філії ДП «ЦДЗК»за № 040633700026, виклавши його в наступній редакції: «Річна орендна плата вноситься «орендарем»виключно в грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі на підставі витягу (або довідки) з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаного управлінням Держкомзему у м. Бориспіль Київської області на рахунок відділення держказначейства у м. Бориспіль № 33211812700004 УДК у Київській області МФО 821018, код 13050200, ЗКПО 23570059 «Місцевий бюджет», щомісячно протягом 30-ти календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного (податкового місяця)».
3. Виключити пункти 7 та 8 Договору оренди земельної ділянки від 13.02.2006 року, укладеного між Бориспільською міською радою, ідентифікаційний код: 04054903, місцезнаходження: 08300, м.Бориспіль, вул.Київський Шлях, 72, та житловим кооперативом «Супутник», ідентифікаційний код: 22208698, місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 1, посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Дідок В.В., який 17.02.2006 року зареєстрований у Бориспільському міському відділенні Київської регіональної філії ДП «ЦДЗК»за № 040633700026.
4. Стягнути з житлового кооперативу «Супутник», ідентифікаційний код: 22208698, місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 1, в доход державного бюджету України державне мито у сумі 85,00 грн. (вісімдесят п'ять гривень 00 коп.) та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя П.Ф. Скутельник
Рішення підписано 18.10.2011 року