03 листопада 2011 року Справа № 07/5026/1965/2011
За позовом Золотоніського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державного комітету лісового господарства України, який представляє державне підприємство “Золотоніське лісове господарство”
до приватного підприємства “Еліт К”
третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - нотаріус Канівського міського нотаріального округу ОСОБА_1
про визнання недійсними договору, нотаріальних дій та зобов'язання повернути лісову ділянку
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Сиволовська О.І.
Представники сторін:
від позивача: не з'явилися;
від відповідача: ОСОБА_2 -за довіреністю від 01.07.2010р.;
від третьої особи: не з'явилися.
За участю прокурора відділу прокуратури Черкаської області - Зубенка В.С.
Золотоніський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Державного комітету лісового господарства України, який представляє державне підприємство “Золотоніське лісове господарство”, звернувся до господарського суду з позовом до приватного підприємства“Еліт К” про:
визнання на підставі ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України недійсним укладеного між державним підприємством “Золотоніське лісове господарство” та приватним підприємством “Еліт К” договору на право довгострокового тимчасового користування лісами від 27.03.2010р.;
визнання недійсними нотаріальних дій вчинених нотаріусом Канівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 щодо нотаріального посвідчення спірного договору;
зобов'язання приватного підприємства “Еліт К” повернути до державної власності лісову ділянку площею 3,7 га, надану йому в користування за спірним договором.
В обґрунтування позову прокурор вказав на відсутність у приватного підприємства “Еліт К” на час укладання спірного договору спеціального дозволу- лісового квитка для використання корисних властивостей лісу у культурно-оздоровчих цілях.
У засіданні суду прокурор позов підтримав з викладених у ньому підстав.
Відповідач проти позову заперечив, зазначивши при цьому, що спірний договір укладений строком на 49 років, що у розумінні ст. 18 Лісового кодексу України означає про довгостроковість такого тимчасового користування лісами. Ні Лісовим кодексом України ні Порядком видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007р. №761, не передбачено отримання спеціального дозволу - лісового квитка у разі укладення договору довгострокового тимчасового користування лісами.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову.
Позивач та третя особа були належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання суду, проте їх представники в судове засідання не з'явилися і про причини нез'явлення суд не повідомили.
Нез'явлення представників позивача, відповідача і третьої особи у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення прокурора, господарський суд
20 березня 2010р. перший заступник Черкаської обласної державної адміністрації видав розпорядження №61 “Про виділення в довгострокове тимчасове користування лісових ділянок”.
Цим розпорядженням приватному підприємству “Еліт К” виділено у платне довгострокове тимчасове користування (без вилучення) лісову ділянку площею 3,7 га, що знаходиться в постійному користування державного підприємства “Золотоніське лісове господарство” в адміністративних межах Ліплявської сільської ради Канівського району за межами населеного пункту для використання в культурно -оздоровчих цілях терміном на 49 років та доручено державному підприємству “Золотоніське лісове господарство” укласти договір на довгострокове тимчасове користування цією лісовою ділянкою, забезпечити його нотаріальне посвідчення, реєстрацію в Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства.
27 березня 2010р. державне підприємство “Золотоніське лісове господарство”, як постійний лісокористувач, і приватне підприємство “Еліт К”, як тимчасовий лісокористувач, уклали договір на право довгострокового тимчасового користування лісами, згідно з яким постійний лісокористувач на підставі розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації від 20.03.2010р. №61 виділяє тимчасовому лісокористувачу, а останній приймає в строкове платне користування лісову ділянку загальною площею 3,7 га, розташовану за межами населеного пункту в адміністративних межах Ліплявської сільської ради Канівського району Черкаської області згідно з картосхемою, для використання в культурно -оздоровчих цілях.
Того ж дня -27.09.2010р. цей договір був посвідчений приватним нотаріусом Канівського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за №2102, а 29.03.2010р. зареєстрований у Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства за №25.
Згідно з п. 6 договору на право довгострокового тимчасового користування лісами від 27.03.2010р. його укладено на 49 років.
Відповідно до ст. 18 Лісового кодексу України об'єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності. Тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим - терміном від одного до п'ятдесяти років і короткостроковим - терміном до одного року. Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт. Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства. Короткострокове тимчасове користування лісами для заготівлі другорядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань та інших потреб, передбачених цим Кодексом, здійснюється без вилучення земельних ділянок у власника лісів, постійного лісокористувача на підставі спеціального дозволу, що видається власником лісів, постійним лісокористувачем підприємствам, установам, організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам.
Стаття 20 Лісового кодексу України передбачає право тимчасових лісокористувачів на умовах довгострокового користування здійснювати господарську діяльність у лісах з дотриманням умов договору, а ст. 21 цього ж Кодексу -право тимчасових лісокористувачів на умовах короткострокового користування здійснювати використання лісових ресурсів з додержанням вимог спеціального дозволу.
У ст. 69 Лісового кодексу України зазначено, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007р. №761 лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсі.
Згідно з п. 8 та п. 9 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007р. №761, лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем для: заготівлі другорядних лісових матеріалів; здійснення побічних лісових користувань; використання корисних властивостей лісів на умовах короткострокового тимчасового користування. Лісовий квиток видається щороку на підставі лімітів використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань (у межах території та об'єктів природно-заповідного фонду - за погодженням з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальних органів Мінприроди).
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Частина 1 ст. 203 Цивільного кодексу України в редакції, яка була чинною на день укладення спірного договору, передбачала, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно із ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд прийшов до таких висновків.
Лісовий кодекс України, Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007р. №761, інше законодавство України не вимагають від тимчасового лісокористувача на умовах довгострокового користування отримувати спеціальний дозвіл -лісовий квиток для спеціального використання лісових ресурсів.
Відтак укладення сторонами спірного договору на право довгострокового тимчасового користування лісами від 27.03.2010р. на підставі розпорядження першого заступника Черкаської обласної державної адміністрації від 20.03.2010р. №61 “Про виділення в довгострокове тимчасове користування лісових ділянок” без отримання відповідачем лісового квитка не суперечить актам цивільного законодвства, тому позов з вказаних у ньому підстав у частині вимог про визнання договору недійсним і про зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку до державної власності задоволенню не підлягає.
Справи у спорах про визнання недійсними нотаріальних дій зідно з ст. 12 Господарського процесуального кодексу України не підвідомчі господарським судам України, тому вимога прокурора про визнання недійсними нотаріальних дій вчинених нотаріусом Канівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 щодо нотаріального посвідчення спірного договору не підлягає розгляду в господарських судах України.
Відповідно до п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позову Золотоніського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державного комітету лісового господарства України, який представляє державне підприємство “Золотоніське лісове господарство”, до приватного підприємства “Еліт К” за вимогами про визнання недійсним договору на право довгострокового тимчасового користування лісами від 27.03.2010р. та про зобов'язання повернути лісову ділянку площею 3,7 га відмовити повністю.
Провадження у справі за позовом Золотоніського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державного комітету лісового господарства України, який представляє державне підприємство “Золотоніське лісове господарство”, до приватного підприємства “Еліт К” в частині вимоги про визнання недійсними нотаріальних дій припинити.
Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
СУДДЯ М.В. Дорошенко
Повне рішення складено і підписано 03.11.2011р.