31 жовтня 2011 року №5026/2412/2011
Суддя господарського суду Черкаської області Хабазня Ю.А., розглянувши матеріали за заявою публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції до приватного підприємця ОСОБА_2 про визнання банкрутом, -
Ініціюючим кредитором повторно подано заяву про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, однак, порушень, вказаних в ухвалі суду від 11.07.2011 не усунено.
Зокрема, частиною третьою ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
В даний час розмір мінімальної заробітної плати в Україні становить 960 грн., а мінімальний для порушення провадження у справі про банкрутство розмір безспірних вимог - 288000, 00 грн. відповідно.
Згідно із ст. 1 вказаного Закону безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
У заяві до суду про порушення провадження у справі про банкрутство боржника ініціюючий кредитор зазначив загальну суму грошових вимог до боржника 303722,60 грн.
Однак, з вказаної суми лише 231584,50 грн. є безспірними за визначенням ст. 1 Закону (підтвердженими рішенням господарського суду та наказом на його виконання). При цьому кредитор не подав до заяви відомостей про стан виконання наказу суду у справі №16/766.
До загальної суми вимог до боржника кредитор зарахував нараховану пеню в розмірі 74,94 грн., яка, згідно з ст. 1 Закону не зараховується до складу грошового зобов'язання при порушенні провадження у справі про банкрутство.
Решта заявлених кредитором вимог не є безспірними, оскільки не підтверджені відповідними документами, зокрема, виконавчими.
Згідно з п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" за змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність.
Таким чином, відсутні докази безспірності вимог до боржника на суму не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.
У заяві відсутній і до заяви не додано розрахунок суми нарахованих ініціюючим кредитором процентів, що є підставою повернення заяви відповідно до п.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі -Закон) неплатоспроможність -це «неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами».
Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство повинна містити: «виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням… реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання». Відповідно до ч.8 ст.7 цього Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи: «копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів».
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо: у заяві не вказано повне найменування сторін, їх поштову адресу та інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону;
У поданій заяві, відповідно до абз.6 ч.1 і абз.3 ч.8 ст.7 Закону не вказано реквізитів і до заяви не додано копію (копії) неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, який був би доказом неспроможності боржника виконати грошові зобов'язання перед кредиторами.
Інші засоби доказування цієї обставини не можуть бути прийняті відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України, оскільки якщо боржник ухиляєтся від добровільної сплати боргу, від виконання рішення суду про стягнення боргу, або якщо державний виконавець неналежним чином виконує чи виконав рішення суду про стягнення боргу. такий неоплачений розрахунковий документ є єдиним належним доказом відсутності у боржника коштів і його неплатоспроможності.
Довідки на повернення витрат на оплату державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачених платіжними дорученнями від 07.07.2011 №3804 та №3803, не видаються у зв'язку з їх видачею при поверненні заяви з доданими документами ухвалою суду від 11.07.2011
Оскільки установлені підстави як для повернення заяви без розгляду, так і для відмови у її прийнятті, суд застосовує підстави для відмови.
Враховуючи викладене, керуючись частиною 2 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",-
Відмовити у прийнятті заяви до розгляду та повернути її з доданими документами ініціюючому кредитору.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.
Суддя Хабазня Ю.А.