18 жовтня 2011 року Справа № 18/5026/1719/2011
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді -Васяновича А.В.,
секретар судового засідання -Гень С.Г.,
за участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_1 -представник за довіреністю,
ОСОБА_2 -представник за довіреністю,
від відповідача -представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго” в
особі Уманських енергетичних мереж, м. Умань,
Черкаської області
до комунального підприємства “Уманьводоканал” Уманської міської
ради, м. Умань, Черкаська область
про стягнення 3 751 814 грн. 58 коп.,-
10 серпня 2011 року відкрите акціонерне товариство “Черкасиобленерго” в особі Уманських енергетичних мереж (назва позивача з 18 серпня 2011 року була змінена на публічне акціонерне товариство “Черкасиобленерго”) звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до комунального підприємства “Уманьводоканал” Уманської міської ради про стягнення заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії за № 23 від 12 листопада 2008 року в розмірі 2 855 956 грн. 37 коп., в тому числі: 2 669 311 грн. 50 коп. борг за спожиту електричну енергію, 109 540 грн. 53 коп. пеня, 76 404 грн. 34 коп. інфляційні втрати та 700 грн. 00 коп. 3% річних.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11 серпня 2011 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 25 серпня 2011 року.
Справа розглядається після відкладення.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20 вересня 2011 року було продовжено розгляд спору до 25 жовтня 2011 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Під час розгляду справи в суді позивач збільшив розмір позовних вимог (заява від 16 вересня 2011 року №5849/09-03) та просив суд стягнути з відповідача 3 793 131 грн. 32 коп. боргу за спожиту електричну енергію з яких: 3 443 509 грн. 25 коп. борг за спожиту активну електроенергію, 64 498 грн. 93 коп. борг за реактивну електроенергію, 168 586 грн. 38 коп. пеня, 79 871 грн. 54 коп. інфляційні втрати та 36 665 грн. 22 коп. 3% річних.
В подальшому, позивач звернувся до суду в порядку ст. 22 ГПК України з заявою про зменшення розміру позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 3 443 509 грн. 25 коп. борг за спожиту активну електроенергію, 64 498 грн. 93 коп. борг за реактивну електроенергію, 165 539 грн. 83 коп. пені, 42 150 грн. 67 коп. інфляційних втрат та 36 115 грн. 90 коп. 3% річних, всього -3 751 814 грн. 58 коп.
Вказана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому судом розглядається позов публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго” в особі Уманських енергетичних мереж з урахуванням зменшених позовних вимог.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надіслав телеграму в якій позовні вимоги з урахуванням уточнення не визнав та просив суд відкласти розгляд справи, в зв'язку з хворобою представника.
Зазначене клопотання задоволенню не підлягає.
В пункті 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18 вересня 1997 року, № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).
Відповідач не був позбавлений можливості надати суду відзив на позов, та відповідні письмові докази в спростування доводів позивача, а також забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника.
Оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
В судовому засіданні, яке відбулося 18 жовтня 2011 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/5026/1719/2011.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 12 листопада 2008 року між позивачем в особі Уманських енергетичних мереж (постачальник) та комунальним підприємством “Уманьводоканал” Уманської міської ради (споживач) було укладено договір №23 про постачання електричної енергії.
Згідно п. 9.4. договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2010 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Відповідно до п. 1. договору постачальник зобов'язався продати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 7268 кВт, а споживач - оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.
Як вбачається з розрахунку боргу відповідач використав за листопад 2010 року по сепень 2011 року активної електроенергії на загальну суму 5 667 288 грн. 25 коп. та за вказаний період реактивної електроенергії на суму 64 498 грн. 93 коп..
Відповідач в свою чергу зобов'язання по оплаті спожитої електроенергії виконав частково, сплативши відповідачу 2 223 779 грн. 00 коп. за активну електроенергію, розрахунків за реактивну електроенергію відповідач не здійснював.
Розмір заборгованості відповідачем не заперечується, про що сторонами підписано та засвідчено печатками акти звірки розрахунків станом на 31 серпня 2011 року (а.с. 88-90 т. 1).
Таким чином, позивач просив стягнути з відповідача 3 443 509 грн. 25 коп. боргу за спожиту активну електроенергію та 64 498 грн. 93 коп. боргу за перетоки реактивної електроенергії.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно п. 4 додатку №3 до договору розрахунковим періодом за активну і реактивну електричну енергію та інші платежі вважається період часу з 20 числа минулого місяця по 20 число поточного місяця за який визначається обсяг спожитої електроенергії.
Установи та організації, які фінансуються з державного бюджету відповідного рівня, підприємства житлово - комунального господарства та підприємства, які надають послуги щодо забезпечення комунально -побутових потреб населення, в межах наданих населенню послуг здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії протягом п'яти днів після закінчення розрахункового періоду (п. 5 додатку №3 до договору).
Відповідно до п. 6 додатку №3 до договору плата за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії здійснюється споживачем згідно виставленого рахунку протягом п'яти днів після закінчення розрахункового періоду.
Отже, відповідач повинен був оплатити вартість спожитої активної електроенергії та за перетоки реактивної енергії до 25 листопада 2010 року за спожиту електроенергію в листопаді 2010 року, до 25 грудня 2010 року за спожиту електроенергію в грудні 2010 року, до 25 січня 2011 року за спожиту електроенергію в січні 2011 року, до 25 лютого 2011 року за спожиту електроенергію в лютому 2011 року, до 25 березня 2011 року за спожиту електроенергію в березні 2011 року, до 25 квітня 2011 року за спожиту електроенергію в в квітні 2011 року, до 25 травня 2011 року за спожиту електроенергію в травні 2011 року, до 25 червня 2011 року за спожиту електроенергію в червні 2011 року, до 25 липня 2011 року за спожиту електроенергію в липні 2011 року та до 25 серпня 2011 року за спожиту електроенергію в серпні 2011 року.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем всупереч ст. ст.33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за спожиту електроенергію в повному обсязі
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню в судовому порядку 3 443 509 грн. 25 коп. боргу за спожиту активну електроенергію та 64 498 грн. 93 коп. боргу за перетоки реактивної електроенергії.
Пунктом 7 додатку №3 до договору передбачено, що у разі несвоєчасних розрахунків споживач на момент погашення заборгованості сплачує електропостачальній організації пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення платежу за споживання електроенергії, враховуючи день фактичної оплати. Пеня нараховується електропостачальною організацією, починаючи з першого дня після дати розрахунку, що наведені в пунктах 5 і 6.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 165 539 грн. 83 коп. пені нарахованої на суму боргу за спожиту активну електроенергію:
в листопаді 2010 року за період з 25 листопада 2010 року по 25 травня 2011 року (182 дні прострочки) на суму боргу 327 786 грн. 61 коп., розмір пені складає 25 336 грн. 40 коп.;
в грудні 2010 року за період з 24 грудня 2010 року по 23 червня 2011 року (182 дні прострочки) на суму боргу 51 488 грн. 64 коп., розмір пені складає 3 979 грн. 84 коп.;
в січні 2011 року за період з 25 січня 2011 року по 25 липня 2011 року (182 дні прострочки) на суму боргу 592 891 грн. 29 коп., розмір пені складає 45 827 грн. 77 коп.;
в лютому 2011 року за період з 25 лютого 2011 року по 23 серпня 2011 року (180 днів прострочки) на суму боргу 291 990 грн. 44 коп., розмір пені складає 22 321 грн. 50 коп.;
в березні 2011 року за період з 25 березня 2011 року по 23 серпня 2011 року (152 дні прострочки) на суму боргу 347 274 грн. 97 коп., розмір пені складає 22 418 грн. 13 коп.;
в квітні 2011 року за період з 26 квітня 2011 року по 22 серпня 2011 року (119 днів прострочки) на суму боргу 331 984 грн. 87 коп., розмір пені складає 16 778 грн. 28 коп.;
в травні 2011 року за період з 25 травня 2011 року по 23 серпня 2011 року (91 день прострочки) на суму боргу 438 955 грн. 01 коп., розмір пені складає 16 964 грн. 60 коп.;
в червні 2011 року за період з 25 червня 2011 року по 20 серпня 2011 року (57 днів прострочки) на суму боргу 326 425 грн. 79 коп., розмір пені складає 7 902 грн. 08 коп.;
в липні 2011 року за період з 25 липня 2011 року по 23 серпня 2011 року (30 днів прострочки) на суму боргу 314 828 грн. 81 коп., розмір пені складає 4 011 грн. 23 коп.
Однак позивачем невірно визначено початок нарахування пені (за виключенням квітня місяця 2011 року).
Як зазначалося вище, обов'язок відповідача щодо оплати спожитої електроенергії виникає 25 числа поточного місяця за який визначається обсяг спожитої електроенергії, тобто з 26 числа (з урахуванням ст. 253 ЦК України, згідно якої перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок) починається перебіг прострочення заборгованості.
Таким чином, з урахуванням вимог ст. 253 ЦК України, п. 6 ст. 232 ГК України, а також самостійно визначених позивачем кінцевих дат нарахування пені, розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача складає 164 360 грн. 06 коп., в решті стягненя пені в розмірі 1 179 грн. 77 коп. слід відмовити.
Також, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 42 150 грн. 67 коп. боргу, що виник внаслідок інфляції, а також 36 115 грн. 90 коп. -3 % річних (розрахунок знаходиться в матеріалах справи), нарахованих за час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Слід вказати, що при нарахуванні інфляційних втрат та 3% річних (за виключенням квітня місяця 2011 року) позивачем були допущені аналогічні помилки, що й при нарахуванні пені.
Проте, не зважаючи на допущені помилки у визначенні початку періоду нарахування прострочення боргу, інфляційні втрати нараховані позивачем в меншому розмірі ніж передбачено чинним законодавством, проте позивач самостійно визначив період та суму інфляційних, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
З урахуванням вимог ст. 253 ЦК України, визначених позивачем кінцевих дат нарахування 3% річних, розмір річних, який підлягає стягненню з відповідача складає 35 890 грн. 43 коп., в решті стягненя 3% річних в розмірі 225 грн. 47 коп. слід відмовити.
На прострочену заборгованість зі сплати реактивної енергії, нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних позивач не здійснював.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з комунального підприємства “Уманьводоканал” Уманської міської ради, вул. Залізняка, 16, м. Умань, Черкаської області, ідентифікаційний код 03357174 на користь публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго” в особі Уманських енергетичних мереж, вул. Енергетична,14, м. Умань, Черкаської області, ідентифікаційний код 05434625 -3 443 509 грн. 25 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 64 498 грн. 93 коп. заборгованості за спожиту реактивну електроенергію, 164 360 грн. 06 коп. пені, 42 150 грн. 67 коп. -інфляційних втарт, 35 890 грн. 43 коп. - 3% річних, 25 489 грн. 80 коп. витрат на сплату державного мита та 235 грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.
3. В решті вимог -в позові відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.
Суддя А.В.Васянович
Повний текст судового рішення підписано 21 жовтня 2011 року.