а
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: vin.adminsud@meta.ua
27 червня 2008 р. Справа № 2-а-6551/08
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,
При секретарі судового засідання: Подолян Наталії Вікторівні
За участю представників сторін:
позивача : Круць Т.А.
відповідача : Шлапак В.С., Бевз І.А., Мазур С.О., Прищак О.О., Іскра С.М., Кошловська І.О.
розглянувши матеріали справи
за позовом: приватного підприємства "Автоцентр"
до: Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції, управління державного казначейства Ураїни у м. Ладижин, Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області
про: стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.
Приватне підприємство “Автоцентр” звернулось до суду з позовом до Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції, управління Державного казначейства України у м. Ладижин, Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно декларацій з податку на додану вартість за період з жовтня 2006 року по лютий 2007 року різниці між сумами податкових зобов'язань та податкових кредитів склали від'ємне значення.
Тому на підставі п.п. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” позивач скористався своїм правом та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку шляхом подання до Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції податкових декларацій з податку на додану вартість з жовтня 2006 року по лютий 2007 року. Згідно розрахунків, бюджетному відшкодуванню підлягає 187710,00 грн. за жовтень 2006 року, 306513,00 грн. за листопад 2006 року, 529490,00 грн. за грудень 2006 року, 156277,00 грн. за січень 2007 року, 131910,00 грн. за лютий 2007 року.
Документальними перевірками з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, проведеними Тростянецькою об'єднаною державною податковою інспекцією, підтверджено правильність визначення позивачем сум податку на додану вартість, що підлягає поверненню з державного бюджету.
Представник позивача у судовому засіданні уточнив позовні вимоги зазначивши, що він просить здійснити відшкодування ПДВ за деклараціями за жовтень, листопад, грудень 2006 року та січень, лютий 2007 року з врахуванням знятої суми завищеного бюджетного відшкодування. Через канцелярію суду представник позивача за вх. № 5345 від 24.06.2008 р. надав уточнюючі суми бюджетної заборгованості з ПДВ.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та просив суд задовольнити позовні вимоги.
Представники Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції позов не визнали, надавши письмове заперечення, в якому зазначено, що причина виникнення від'ємного значення по податку на додану вартість є імпорт автомобілів з Німеччини, які реалізовуються на території України. Аналіз причин формування від'ємного значення по податку на додану вартість ПП “Автоцентр” не дав чітких підстав для підтвердження відшкодування підприємству ПДВ з бюджету, так як відповіді з представництва Інтерполу не надходило. З метою більш детальної перевірки законності формування податкового кредиту ПП “Автоцентр” відділом податкової міліції до Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції на підставі наказу ДПА України № 350 від 18.06.2005 р. запропоновано тимчасово призупинити відшкодування ПДВ. Також, представники відповідача вважають, що позивачем пропущений річний строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений ст. 99 КАС України.
Представники управління Державного казначейства у місті Ладижині та Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області в судовому засіданні також позов не визнали та зауважили, що відповідно до Положення про управління Державного казначейства у м. Ладижин, Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області та довідки з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, виданої Головним управлінням статистики у Вінницькій області за №1807 від 06.11.2006 р., управління Державного казначейства у місті Ладижин Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області не являється юридичною особою. А відтак, враховуючи приписи діючого цивільного законодавства України управління Державного казначейства України у м. Ладижин Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області не може бути відповідачем по даній справі. Управління Державного казначейства у м. Ладижин ГУДКУ у Вінницькій області не наділено повноваженнями щодо здійснення контролю за нарахуванням та справлянням податків і зборів, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Також, на даний час, до управління Державного казначейства у м. Ладижин ГУДКУ у Вінницькій області не надходило жодного висновку податкового органу щодо відшкодування позивачеві зазначених сум податку на додану вартість, а тому підстав для відшкодування немає.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та вивчивши матеріали справи, оцінивши надані по справі докази, суд встановив наступне.
Приватне підприємство “Автоцентр” 19.08.1998 р. зареєстровано Тростянецькою районною державною адміністрацією. Позивача також зареєстровано як платника ПДВ(свідоцтво № 01625194 від 27.06.1997 р.).
Відповідно до п.п.7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'яти основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Згідно п. п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відповідно до п.п.7.7.6 п.7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
На підставі п.п. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” позивач скористався своїм правом прийняття рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку шляхом подання до Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2006 року, листопад 2006 року, грудень 2006 року, січень 2007 року, лютий 2007 року. Згідно розрахунків, бюджетному відшкодуванню підлягає 187710,00 грн. за жовтень 2006 року, 306513,00 грн. за листопад 2006 року, 529490,00 грн. за грудень 2006 року, 156277,00 грн. за січень 2007 року, 131910,00 грн. за лютий 2007 року.
Відповідно до вимог ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” працівниками Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції проведені перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок приватному підприємству “Автоцентр”. За результатами перевірок складені : довідка №185/23/-30002562 від 28.12.2006 р., якою підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2006 року в сумі 187710 грн., довідка №2/23-30002562 від 22.01.2007 р., якою підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2006 року в сумі 306513 грн., довідка №5/23-30002562 від 19.03.2007 р., якою підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2006 року в сумі 529490 грн., акт №68/23-30002562 від 19.04.2007 р., яким підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2007 року в сумі 156277 грн., акт №103/23-30002562 від 22.05.2007 р., яким підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2007 року в сумі 107210 грн. Вказані довідки та акти підтвердили відсутність фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства приватним підприємством “Автоцентр”, та, відповідно, підтвердили право позивача на відшкодування сум від'ємного значення податку на додану вартість 187710,00 грн. за жовтень 2006 року, 306513,00 грн. за листопад 2006 року, 529490,00 грн. за грудень 2006 року, 156277,00 грн. за січень 2007 року, 107210 грн. за лютий 2007 року.
Представник позивача у судовому засіданні уточнив позовні вимоги зазначивши, що він просить здійснити відшкодування ПДВ за деклараціями за жовтень, листопад, грудень 2006 року та січень, лютий 2007 року з врахуванням знятої суми завищеного бюджетного відшкодування. Через канцелярію суду представник позивача за вх. № 5345 від 24.06.2008 р. надав уточнюючі суми бюджетної заборгованості з ПДВ. Розмір позивних вимог позивач зменшив на 24700 грн., які зняті з бюджетного відшкодування, як завищена сума на підставі податкового повідомлення-рішення Тростянецької ОДПІ № 0000252355/0 від 22.05.2007 р. . Представником відповідача інформація про зменшення суми бюджетного відшкодування на 24700 грн. підтверджена. Таким чином, загальний розмір позовних вимог склав 1287200,00 грн.
Представник Тростянецької ОДПІ в судовому засіданні повідомила, що сума уточнених позивних вимог не відповідає дійсності, оскільки відповідно до податкового повідомлення-рішення Тростянецької ОДПІ № 0000851555/0 від 29.05.2008 р. суму бюджетного відшкодування зменшено на 37,00 грн. і бюджетна заборгованість перед позивачем, згідно облікової картки, складає 1287163,00 грн. Представник позивача проти зменшення суми, що підлягає відшкодуванню не заперечувала, податкове повідомлення-рішення Тростянецької ОДПІ від 29.05.2008 р. № 0000851555/0 визнала правомірним.
На вимогу суду, представником відповідача 27.06.2008 р . через канцелярію за вх. № 5574 наданий зворотній бік облікової картки позивача по податку на додану вартість. Згідно інформації, що відображена в ній, перед позивачем станом на 26.06.2008 р. рахується переплата з ПДВ на загальну суму 1287163,00 грн.
В судовому засіданні встановлено, що позивач фактично сплатив до бюджету 1287163,00 грн. ПДВ, які в установленому порядку хоче відшкодувати. Вказане підтверджено, платіжними документами(аркуші справи 15 -72), довідками та актами податкової служби про результати перевірки(аркуші справи 73 - 142), а також твердженнями представника відповідача, яка у судовому засіданні зазначила, що вказане питання перевірялось і факт сплати позивачем сум ПДВ до бюджету підтверджено.
Також в судовому засіданні досліджено матеріали про результати проведення зустрічних перевірок основних постачальників ПП “Автоцентр” по ланцюгу до виробника та встановлено про наявність підстав для здійснення бюджетного відшкодування позивачу податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2006 року та січень, лютий 2007 року.
Заперечення представників відповідача з приводу не отримання належної відповіді з Інтерполу щодо взаємовідносин між позивачем та фірмою "Реter Derksen” (Німеччина) не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки надані на вимогу суду представником відповідача копії запитів датовані 2004 -жовтнем 2006 року, тобто ще до звернення позивача про відшкодування ПДВ по деклараціях за жовтень 2006 року -лютий 2007 року. Крім того, 23.12.2005 р. з НЦБ Інтерполу Німеччини надійшла інформація про підтвердження існування нерезидента - "Peter Derksen”(Німеччина). Наявність подібних запитів відповідача, відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість” не є підставою для не надання або відмови у наданні висновків до органів казначейства України щодо відшкодування ПДВ, а також не є підставою щодо не відшкодування з бюджету ПДВ. За таких обставин, Тростянецька ОДПІ у визначені законодавством п'ятиденний термін з моменту завершення перевірки зобов'язана була направити до управління Державного казначейства України у м. Ладижині висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На вимогу суду, управлінням Державного казначейства України у м. Ладижині надана довідка, що станом на 25.06.2008 р. висновки Тростянецької ОДПІ щодо відшкодування ПДВ на користь позивача не надходили.
Судом встановлено порушення органами податкової служби строків, визначених п.п.7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” щодо надання висновків та відшкодування ПДВ. У судовому засіданні представником відповідача вказане порушення визнано.
Заперечення відповідачів : управління Державного казначейства України у м. Ладижині та Головного управління Державного казначейства у Вінницькій області суд не приймає до уваги, оскільки в судовому засіданні з'ясовано, що з моменту отримання висновку органів податкової служби про відшкодування ПДВ позивачу подальші дії щодо перерахування сум бюджетного відшкодування повинні бути вчинені саме управлінням Державного казначейства України у м. Ладижині та Головним управлінням Державного казначейства України у Вінницькій області.
Крім того, твердження представників відповідача про пропущення позивачем строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки позивач письмово звертався до органів податкової служби з приводу повернення бюджетної заборгованості(лист № 5 від 24.07.2007 р.), проте відповіді не отримав. Відповідач не інформував позивача про остаточне рішення щодо перерахування бюджетної заборгованості з ПДВ на розрахунковий рахунок чи про відмову у відшкодуванні або про точну дату коли одне з цих рішень буде прийнято. Також, відповідач, не повідомив позивача про підстави призупинення відшкодування ПДВ, а також не інформував позивача чи направлені до органів казначейства висновки про здійснення бюджетного відшкодування. Таким чином, як зазначив у суді позивач, він не був обізнаний чи направлено висновок про відшкодування ПДВ до органів казначейства і з чиєї вини не проведено повернення бюджетної заборгованості. За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач не звертався до суду саме через протиправні дії органів податкової служби, а не з власної вини.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. По даній справі встановлено, що органами податкової служби не дотримано цієї вимоги Конституції України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У даній адміністративній справі відповідачем не надано достатніх доказів щодо правомірності не надання висновків та не проведення відшкодування позивачу з бюджету ПДВ. А тому вимога позивача щодо стягнення на його користь з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість є правомірною.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Оскільки квитанцією №18/1 від 25.04.2008 р. підтверджено розмір судового збору, сплаченого позивачем при подачі позову до суду (в сумі 1700 грн.), тому дана сума підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, -
Позов приватного підприємства "Автоцентр" до Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції, управління Державного казначейства України у м. Ладижин, Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість задовольнити частково.
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Автоцентр" (п/р 26003301276 в Ладижинському відділенні Промінвестбанк, МФО 302485, код ЄДРПОУ 300002562) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 1287163,00 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Автоцентр" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1700 грн.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 02.07.08 р.
Суддя (підпис) Загороднюк Андрій Григорович
З оригіналом згідно
Суддя Секретар