а
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: vin.adminsud@meta.ua
10 липня 2008 р. Справа № 2-а-5752/08
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Сауляка Юрія Васильовича,
При секретарі судового засідання: Тварковського А.А.
За участю представників сторін:
позивача : Синчак І.М.
відповідача : Порхун Л.М., Борсолюка В.М.
розглянувши матеріали справи
за позовом: Управління праці та соціального захисту населення Барської районної державної адміністрації у Вінницькій області
до: Контрольно-ревізійного відділу у Барському районі Вінницької області, Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області
про: визнання нечинним акту
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов Управління праці та соціального захисту населення Барської районної державної адміністрації у Вінницькій області до Контрольно-ревізійного відділу у Барському районі Вінницької області про визнання нечинним акту Контрольно-ревізійного відділу у Барському районі Вінницької області від 18.09.2007р. в частині ревізії використання виділених з державного бюджету місцевим бюджетам субвенцій на придбання пільг населенню (працівникам бюджетних установ) на придбання твердого та рідкого пічного та побутового палива і скрапленого газу; надання пільг з послуг зв'язку та інших передбачених законодавством пільг.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Барським контрольно-ревізійним відділом в Управлінні праці та соціального захисту населення Барської районної державної адміністрації у Вінницькій області з 22.08.2007р. по 18.09.2007р. було проведено ревізію використання виділених з державного бюджету місцевим бюджетам субвенцій на виплату допомог, надання пільг, житлових субсидій та компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
За результатами ревізії було складено акт від 18.09.2007р. “Про наслідки ревізії законності та цільового використання коштів виділених з державного бюджету місцевим бюджетам субвенцій на виплату пільг”, згідно із яким виявлено ряд порушень, зокрема, завдано матеріальної шкоди на суму 27,38 тис. грн., безпідставно нарахованих по оплаті пільг використання субвенцій на надання пільг на забезпечення працівників бюджетних установ (закладів) безплатним користуванням житлом з опаленням та на суму 12,25 тис. грн. за безпідставне надання пільг по твердому паливу і послугах з енергопостачання.
Крім того, Контрольно-ревізійним відділому Барському районі позивачеві було направлено лист-вимогу від 25.09.2007 №01-18/850 “Про усунення виявлених порушень законодавства з фінансових питань”
Управління праці та соціального захисту населення не погоджується із прийнятим вищезазначеним актом від 18.09.2007 року і вважає його неправомірним та таким, що не відповідає нормам діючого законодавства, оскільки, Управління під час забезпечення працівників бюджетних установ (закладів) району безоплатним користуванням житлом з опаленням і освітленням, надання пільг по твердому паливу та надання послуг з енергопостачання медичним та фармацевтичним працівникам діяло в межах діючого на той час правового поля та нормативно-правової бази.
За урахуванням викладеного, позивач змушений був звернутися до суду з вищезазначеними позовними вимогами.
Під час попереднього судового засідання для всебічного і об'єктивного розгляду справи у адміністративній справі було залучено в якості співвідповідача Контрольно-ревізійне управління у Вінницькій області.
В судовому засіданні представник позивача неодноразово змінювала та доповнювала заявлені позовні вимоги. В своїх остаточних доповненнях до позову, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просила суд визнати незаконним акт КРВ Барського району від 18.09.2007р. в частині неправомірного використання виділених з державного бюджету місцевим бюджетам субвенцій на надання пільг населенню (працівникам бюджетних установ) на придбання твердого та рідкого пічного та побутового палива і скрапленого газу, надання пільг з послуг зв'язку та інших передбачених законодавством пільг; в частині неправомірної виплати Управлінням праці та соціального захисту населення Барської районної державної адміністрації пільг на забезпечення твердим паливом та пільг на житлово-комунальні послуги пенсіонерам, медикам та фармацевтам у 2006 році та І півріччя 2007 року, які проживають в смт. Копайгород та визнати нечинним і зупинити дію листа-вимоги КРВ у Барськоу районі направленого до УПСЗН Барської райдержадміністрації від 25.09.2007р. №01-18/850.
Натомість, представники відповідачів проти позову заперечували, посилаючись на акт ревізії Контрольно-ревізійного відділу Барського району від 18.09.2007р., суду пояснили, що внаслідок порушення вимог ст. 42 Закону України “Про державний бюджету України на 2005 рік”та п.п. 6.5.1. п. 6.5 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”Управлінням неправомірно надані пільги педагогічним, медичним, фармацевтичним працівникам та працівникам культури на тверде паливо в сумі 27,11 тис. грн. та на послуги з електропостачання на суму 0,27 тис. грн. Крім того, у порушення вимог п. “ї” частини першої ст. 77 "Основ законодавства України про охорону здоров'я" із змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до ст. 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я”від 02.06.2005 року №2624-ІУ пенсіонерам, які раніше працювали медичними та фармацевтичними працівниками і проживають на території смт. Копайгород, безпідставно надано пільги на загальну суму 12,25 тис. грн. Таким чином, представник відповідача вважає, що вказані бюджетні кошти були використані неправомірно і підлягають поверненню, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши та дослідивши надані в обґрунтування позову докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, в тому числі із Акту ревізії від 18.09.2007 року “Про наслідки ревізії законності та цільового використання коштів виділених з державного бюджету місцевим бюджетам субвенцій на виплату пільг”, винесеного Контрольно ревізійним відділом в Барському районі, позивачем у справі -Управлінням праці та соціального захисту населення Барської районної державної адміністрації вчинено ряд правопорушень, так зокрема, у порушення вимог ст. 42 Закону України “Про державний бюджету України на 2005 рік”та п.п. 6.5.1. п. 6.5 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”Управлінням неправомірно надані пільги педагогічним, медичним, фармацевтичним працівникам та працівникам культури на тверде паливо в сумі 27,11 тис. грн. та на послуги з електропостачання на суму 0,27 тис. грн. Також, у порушення вимог п. “ї”частини першої ст. 77 "Основ законодавства України про охорону здоров'я" із змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до ст. 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я”від 02.06.2005 року №2624-ІУ пенсіонерам, які раніше працювали медичними та фармацевтичними працівниками і проживають на території смт. Копайгород, безпідставно надано пільги на загальну суму 12,25 тис. грн.
На підставі Акту перевірки від 18.09.2007 року Контрольно-ревізійним управлінням в Барському районі позивачеві направлявся лист-вимога від 25.09.2007 №01-18/850 “Про усунення виявлених порушень законодавства з фінансових питань”, згідно із яким Управлінню було пред'явлено ряд вимог щодо вжиття заходів для ліквідації виявлених правопорушень фінансової дисципліни та недопущення їх в подальшому.
Задовольняючи позов частково суд виходить з того, що надання пільг педагогічним, медичним та фармацевтичним працівникам і працівникам культури передбачено п. “ї”ч. 1 ст. 77 “Основ законодавства України про охорону здоров'я”, ч. 2 ст. 29 “Основ законодавства України про культуру”, абз. 1 ч. 4 ст. 57 Закону України “Про освіту”. Цими нормативно-правовими актами встановлено, що пільги протягом 2005 року надавалися на підставі списків наданих сільськими та селищними радами. Однак, при наданні пільги педагогічним, медичним та фармацевтичним працівникам і працівникам культури протягом 2005 року не було враховано вимог ст. 42 Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік”в частині надання пільги вищевказаній пільговій категорії населення при умові, якщо зазначені працівники мають право на податкову пільгу.
Відповідно до підпункту 6.5.1 пункту 6.5 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”дохід, який дає право на податкову соціальну пільгу у 2005 році становив 630 гривень. Проте, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, зокрема, з Акту КРВ у Барському районі від 18.09.2007р., ревізією встановлено 80 випадків, коли дохід працівників перевищував 630 грн., тобто працівники не мали права на податкову соціальну пільгу, однак згідно із списками, поданими сільськими радами протягом 2005 року, отримали пільги на тверде паливо та на послуги з електропостачання.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивач, виплачуючи вищезгадані пільги, в даному випадку діяв у порушення вимог вищенаведених нормативно-правових актів, зокрема, також у порушення вимог вимог нижченаведених нормативно-правових актів.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Згідно зі ст. 22 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про Державний бюджет України чи рішенні про місцевий бюджет.
Статтею 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом.
Крім того, жодних обмежень та зупинення дії ст. 42 Закону України “Про державний бюджет на 2005 рік”іншими нормативно-правовими актами у 2005 році не було передбачено.
Таким чином, позовні вимоги щодо визнання нечинним Акту Контрольно-ревізійного відділу в Барському районі від 18.09.2007р в частині неправомірної виплати пільг за 2005 рік на тверде паливо та послуги з електропостачання задоволенню не підлягають.
Що стосується виплати Управлінням праці та соціального захисту населення Барської районної державної адміністрації пільг на забезпечення твердим паливом та пільг на житлово-комунальні послуги пенсіонерам, медикам та фармацевтам у 2006 році та І півріччя 2007 року, які проживають в смт. Копайгород, суд виходить з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні з пояснень представника відповідача, дані пільги виплачені позивачем у порушення вимог п. “ї”ч. 1 ст. 77 “Основ законодавства України про охорону здоров'я”, оскільки, надання пільг медичним та фармацевтичним працівникам, які проживають у селах міського типу вищезазначеним нормативно-правовим актом на момент їх виплат не було передбачено.
У відповідності до п. “ї”ч. 1 ст. 77 “Основ законодавства України про охорону здоров'я”в редакції, яка діяла на момент виплати пільг, передбачено, що пільги на безоплатне користування квартирою з освітленням і опаленням надано тим, хто проживає і працює в селах та селищах, а також пенсіонерам, які раніше працювали медичними та фармацевтичними працівниками і проживають у цих населених пунктах.
На думку суду, позивач правомірно здійснив виплату пільг громадянам які проживають в селищі міського типу Копайгород, оскільки, в законодавстві не було чіткого визначення поняття “селище міського типу”. Крім того, в Конституції України такої адміністративно-територіальної одиниці як “селище міського типу”взагалі не передбачено, а натомість, відповідно до ч. 1 ст. 133 систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. Тому, під час виплати пільг громадянам, позивачем населений пункт Копайгород правомірно у відповідності до норм Конституції розцінювався фактично як “селище”.
В подальшому це спірне питання було врегульовано Законом України “Про внесення змін до ст. 77 “Основ Законодавства України про охорону здоров'я”від 08.02.2007 року №657-V, так п. “ї”викладено в наступній редакції: безоплатне користування житлом з освітленням і опаленням надається тим, хто проживає і працює у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали медичними та фармацевтичними працівниками і проживають у цих населених пунктах, надання пільг щодо сплати земельного податку, кредитування, обзаведення господарством і будівництва приватного житла, придбання автомототранспорту.
Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення Барської районної державної адміністрації при виплаті пільг на забезпечення твердим паливом та пільг на житлово-комунальні послуги пенсіонерам, медикам та фармацевтам у 2006 році та І півріччі 2007 року, які проживають в смт. Копайгород діяло діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинними на час проведення виплат законами України.
А тому, Акт Контрольно-ревізійного відділу в Барському районі від 18.09.2007 в частині визнання неправомірними вищевказаних виплат є протиправним.
Наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення відповідача вимогам чинного законодавства є визначення такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в певній частині.
В даному випадку, суд вважає, за доцільне визнати протиправним вищезгаданий Акт в частині визнання неправомірними виплати позивачем пільг на забезпечення твердим паливом та пільг на житлово-комунальні послуги пенсіонерам, медикам та фармацевтам у 2006 році та І півріччя 2007 року, які проживають в смт. Копайгород, оскільки цю частину акту можна ідентифікувати та без неї вказаний Акт в іншій частині не втрачає свою цілісністю, значення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень.
Крім того, суд вважає, що підлягає скасуванню, винесений Контрольно-ревізійним управлінням в Барському районі відносно позивача, лист-вимога від 25.09.2007 №01-18/850 “Про усунення виявлених порушень законодавства з фінансових питань”з наступних підстав.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
З аналізу положень цієї статті випливає, що за результатами проведення ревізій територіальними органами Контрольно-ревізійної служби в України ними виносяться відповідні листи-вимоги про усунення виявлених під час перевірок правопорушень. Ці листи-вимоги фактично є рішеннями територальних органів Контрольно-ревізійної служби в України за результатами виявлених під час перевірок правопорушень. Тобто, Контрольно-ревізійний відділ в Барському районі після проведення перевірки від 18.09.2007 року виніс своє Рішення - лист-вимогу від 25.09.2007 №01-18/850 “Про усунення виявлених порушень законодавства з фінансових питань”. Це Рішення, на думку суду, підлягає скасуванню, оскільки, воно прийнято на підставі Акту ревізії від 18.09.2007 року, який, як встановлено судом, є протиправним в частині визнання неправомірними виплати позивачем пільг на забезпечення твердим паливом та пільг на житлово-комунальні послуги пенсіонерам, медикам та фармацевтам у 2006 році та І півріччя 2007 року, котрі проживають в смт. Копайгород.
Вищезазначене не позбавляє відповідача Контрольно-ревізійний відділ в Барському районі Вінницької області можливості відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 10 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”від 26 січня 1993 року та п.п. 2.2.2., п.п 3.1.9. "Типового положення про Контрольно-ревізійний відділ у районі, місті, районі в місті та міжрайонний контрольно-ревізійний відділ без статусу юридичної особи", затвердженого Наказом Голови Головного контрольно-ревізійного управління України №11 від 07.02.2001 року, винести відносно Управління праці та соціального захисту населення Барської районної державної адміністрації у Вінницькій області ще один лист-вимогу за виключенням тих частин Акту від 18.09.2007 року, в яких він визнаний судом протиправним.
Таким чином, суд приходить до висновку позов задовольнити частково.
Згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, -
1. Позов Управління праці та соціального захисту населення Барської районної державної адміністрації у Вінницькій області задовольнити частково.
2. Визнати протиправним Акт Контрольно-ревізійного відділу в Барському районі Вінницької області від 18.09.2007 року в частині встановлення факту порушення Управлінням праці та соціального захисту населення Барської районної державної адміністрації законодавства шляхом виплати пільг на забезпечення твердим паливом та пільг на житлово-комунальні послуги пенсіонерам, медикам та фармацевтам у 2006 році та І півріччя 2007 року, які проживають в смт. Копайгород.
3. Визнати протиправним та скасувати винесений Контрольно-ревізійним управлінням в Барському районі відносно позивача лист-вимогу від 25.09.2007 №01-18/850 “Про усунення виявлених порушень законодавства з фінансових питань”.
4. В решті позову відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 11.07.08
Суддя Сауляк Юрій Васильович