18 жовтня 2011 року м. Київ К-59423/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Карася О.В.
Островича С.Е.
Федорова М.О.
Шипуліної Т.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2009 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2009 року
у справі № 2-а-15435/08/2070
за позовом ОСОБА_5
до Управління Пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області
про зобов'язання вчинити певні дії, -
В жовтні 2008 року ОСОБА_5 (далі -позивач) звернулась до суду з позовною заявою про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області (далі -відповідач) нарахувати на її користь як дитині війни недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в розмірі 2 733,30 грн.
ОСОБА_5 зазначила, що вона має статус дитини війни, а тому відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не виплачувалось, просила зобов'язати відповідача здійснити відповідні виплати.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2009 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області щодо невиконання з 09 липня 2007 року приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав позивача в 2007 році на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_5 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 витрати із сплати судового збору в розмірі 1,70 грн.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Отже, відповідно до положень вказаного Закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновками судів, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Таким чином, враховуючи приписи частини 2 статті 152 Конституції України, суди дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає оскаржувані судові рішення такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Карась О.В.
Острович С.Е.
Федоров М.О.
Шипуліна Т.М.
Суддя А.О. Рибченко