18 жовтня 2011 року м. Київ К/9991/6014/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Карася О.В.
Островича С.Е.
Федорова М.О.
Шипуліної Т.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5
на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2010 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року
у справі № 2а-5970/09/2370
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5
до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області
про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій , -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області (далі -відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень № 0001562308 від 21 серпня 2009 року та № 0001792308 від 23 листопада 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, позивач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2010 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року та прийняття нового рішення -про задоволення позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівниками Державної податкової адміністрації в Черкаській області проведено перевірку господарської одиниці -магазину, що належить позивачу, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 001430 від 07 серпня 2009 року.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0001562308 від 21 серпня 2009 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 55 433, 30 грн.
За результатами адміністративного оскарження, зазначене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій залишено без змін, а також додатково прийнято рішення № 0001792308 від 23 листопада 2009 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 680,00 грн.
Перевіркою встановлено порушення пунктів 1, 2, 9, 12 статті 3, статті 6 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі -Закон № 265/95-ВР), оскільки, в період з 01 січня 2009 року по 06 серпня 2009 року позивачем проведено розрахункові операції на загальну суму 10 354,00 грн. з видачею розрахункового чека, в якому відсутній обов'язковий реквізит: назва господарської одиниці.
Крім того, встановлено невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків за 08 травня 2009 року, 20 червня 2009 року, 23 липня 2009 року, а також неоприбуткування товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 1 661,20 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до пунктів 1, 2, 9, 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Згідно з підпунктом 3.2 пункту 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614, (далі -Положення) одним з обов'язкових реквізитів касового чека для суб'єктів підприємницької діяльності є назва господарської одиниці.
Пунктом 1 Положення визначено, що господарська одиниця - стаціонарний або пересувний об'єкт, у т. ч. транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції; «назва господарської одиниці»- назва, яка зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності або користування господарською одиницею).
Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Положення встановлені в ньому вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.
Як встановлено судами, згідно з дозволом № 64, виданим сільським головою Параскевичем Л.М. на підставі рішення виконавчого комітету Макіївської сільської ради Смілянського району Черкаської області № 23 від 24 червня 2008 року, позивачу дозволяється роздрібна торгівля горілчаними та тютюновими виробами в «магазині», що знаходиться по вул. Леніна, 11.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що, оскільки, в касових чеках за період з 01 січня 2009 року по 06 серпня 2009 року відсутня назва господарської одиниці позивача (магазин), то вони, згідно вимог Положення, не можуть вважатись розрахунковими документами.
Крім того, відповідно до статті 6 Закону № 265/95-ВР облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Як встановлено судами, факт неоприбуткування товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 1 661,20 грн. підтверджується відомістю від 07 серпня 2009 року, в якій зазначено назву товару його кількість та вартість. Зазначена відомість підписана як перевіряючими так і продавцем ОСОБА_7
Крім того, колегія суддів погоджується з доводами судів першої та апеляційної інстанцій про те, що збільшення застосованих штрафних (фінансових) санкцій до позивача на суму 680,00 грн. здійснено ДПА в Черкаській області правомірно.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 відхилити, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Карась О.В.
Острович С.Е.
Федоров М.О.
Шипуліна Т.М.
Суддя А.О. Рибченко