18 жовтня 2011 року м. Київ К-19937/08
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Карася О.В.
Островича С.Е.
Федорова М.О.
Шипуліної Т.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2008 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2008 року
у справі № 2а-2295/08
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросеть ВСК»
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова
про часткове скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2008 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросеть ВСК»(далі -позивач) до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (далі -відповідач) задоволено. Скасовано рішення № 0004252301 від 18 червня 2007 року в частині застосування до ТОВ «Євросеть ВСК»штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Євросеть ВСК»державне мито в розмірі 3,40 грн.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, ДПІ у Київському районі м. Харкова, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове -про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівниками Державної податкової адміністрації у Харківській області проведено перевірку магазину, що належить позивачу, щодо контролю за здісненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої складено акт № 20403906/2310 від 04 червня 2007 року.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0004252301 від 18 червня 2007 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 230,00 грн.
Перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем пункту 9 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі -Закон № 265/95-ВР) у зв'язку з незабезпеченням щоденного друкування на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків (Z-звітів) за 17 листопада 2006 року та 04 травня 2007 року.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Згідно з пунктом 4.9 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки, то після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також у відповідності до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам'яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, після чого слід виконати Z-звіт. При потребі виконується операція «службове внесення»на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.
Пунктом 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614, використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО, передбачає, зокрема, у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги обліку розрахункових операцій.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, роздрукування фіскальних звітних чеків (Z-звітів) за 17 листопада 2006 року та 04 травня 2007 року не було проведено у зв'язку з виходом з ладу реєстратора розрахункових операцій, що підтверджується актами ремонту РРО № 03001 від 18 листопада 2006 року та № 030013 від 05 травня 2007 року.
В свою чергу, позивачем після виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій виконано всі вимоги чинного законодавства, а саме - Z-звіт за 17 листопада 2006 року роздруковано 18 листопада 2006 року о 13 год. 43 хв., а Z-звіт за 04 травня 2007 року -05 травня 2007 року о 08 год. 33 хв., тобто після отримання реєстратора розрахункових операцій з ремонту.
Крім того, як встановлено судами, оскільки, розрахункові операції підчас знаходження реєстратора розрахункових операцій в ремонті не проводились, записи в книзі обліку розрахункових операцій за цей період відсутні, а розрахункова книжка позивачем не використовувалась.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що висновки акту перевірки щодо порушення позивачем пункту 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР є необґрунтованими, у зв'язку з чим рішення № 0004252301 від 18 червня 2007 року в частині застосування до ТОВ «Євросеть ВСК»штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340,00 грн. є неправомірним.
Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а тому вони не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Карась О.В.
Острович С.Е.
Федоров М.О.
Шипуліна Т.М.
Суддя А.О. Рибченко