"28" вересня 2011 р. м. Київ К/9991/5551/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого Конюшка К.В.
суддів: Гончар Л.Я.
Гордійчук М.П.
Сіроша М.В.
Харченка В.В.
при секретарі: Савченку А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Київської області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2010 року
у справі № 2а-4788/10/1070
за позовом Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави, в особі Дніпровського басейного управління водних ресурсів, Головного управління Держкомзему в Київській області та Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Київській області
до Бориспільської районної державної адміністрації
про часткове визнання незаконним та скасування розпорядження
У квітні 2010 року Бориспільський міжрайонний прокурор Київської області в інтересах держави, в особі Дніпровського басейного управління водних ресурсів, Головного управління Держкомзему в Київській області та Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Київській області звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської районної державної адміністрації про часткове визнання незаконним та скасування розпорядження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2010 року у відкритті провадження у адміністративній справі відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2010 року ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2010 року скасовано, а позовну заяву повернуто прокурору.
Не погоджуючись зі вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, заступник прокурора Київської області оскаржив його в касаційному порядку.
У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказане рішення суду апеляційної інстанції з мотивів порушення цим судом норм процесуального права та направити справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд. У судовому засіданні представник Генеральної прокуратури України уточнив вимоги касаційної скарги і просив скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду в частині повернення позовної заяви прокурору та направити позовну заяву до суду першої інстанції для прийняття до розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника Генеральної прокуратури України, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як установлено, суд апеляційної інстанції, повертаючи позовну заяву Бориспільському міжрайонному прокурору Київської області, послався на пункт 3 частини 3 статті 108 КАС України, відповідно до якої позовна заява повертається позивачеві, якщо її подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
Разом із тим такий висновок є помилковим і не обґрунтованим з наступних підстав.
В оскаржуваній ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року зазначено, що Дніпровське басейнове управління водних ресурсів, Головне управління Держкомзему в Київській області та Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель у Київській області не наділені повноваженнями на звернення до суду з приводу оскарження рішень місцевих органів виконавчої влади, тобто не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Проте, відповідно до Положення про Дніпровське басейнове управління водних ресурсів, затверджене наказом Державного комітету України по водному господарству № 194 від 15.09.08, державне управління в галузі водного господарства на водних об'єктах загальнодержавного значення в басейні р. Дніпро покладено на Дніпровське басейнове управління водних ресурсів.
Дніпровське басейнове управління водних ресурсів є державною бюджетною організацією з правом ведення позабюджетної діяльності через підвідомчі йому регіональні управління водних ресурсів.
Пунктом 1 Положення про Головне управління Держкомзему в області, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 123 від 17.06.08, Головне управління Держкомзему в області є територіальним органом Держкомзему. Відповідно до зазначеного Положення одним із основних завдань головних управлінь Держкомзему в області є здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
Згідно зі статтею 6 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належать: а) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.
Відповідно до частини 5 статті 36 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” керівники підприємств, установ та організацій мають право звернутися до органів виконавчої влади вищого рівня або до суду про скасування розпорядження голови місцевої державної адміністрації, що суперечить законодавству в питаннях, що стосуються їх діяльності.
Поза увагою судів як першої, так й апеляційної інстанцій залишилося те, що прокурор має право на звернення до адміністративного суду із позовною заявою про захист інтересів держави і у тих випадках, коли органи виконавчої влади, передусім державного контролю, органи місцевого самоврядування, на які відповідними законодавчими актами покладено обов'язок захищати державні чи громадські інтереси, не вживають для цього передбачених законом заходів. Якщо ж вказані органи не роблять цього, виходячи зі свого відомчого підходу, або їх посадові особи не виконують своїх службових обов'язків щодо захисту зазначених інтересів, до суду може звернутися прокурор, оскільки ці інтереси залишаються незахищеними.
Виходячи з зазначених обставин та вимог чинного законодавства, колегія суддів вважає, що позовну заяву в даному випадку подано прокурором в інтересах держави від імені осіб, які мають адміністративну процесуальну дієздатність, а тому в даному випадку були відсутні правові підстави для повернення позовної заяви.
Згідно до ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень першої та (або) апеляційної інстанцій направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню по справі.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
Касаційну скаргу заступника прокурора Київської області задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2010 року в даній справі скасувати у частині повернення позовної заяви Бориспільському міжрайонному прокурору Київської області.
Справу повернути до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 -2391 КАС України.