"16" вересня 2011 р. м. Київ К-7692/08
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г., Стародуба О.П., Рибченка А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного письмового провадження за наявними у справі матеріалами за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області про стягнення недоотриманої суми щорічної разової грошової допомоги за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2008 року,
У грудні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що він є інвалідом війни І групи, тому відповідно до положень частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»йому щорічно до 5 травня повинна виплачуватися разова грошова допомога в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком як інваліду війни І групи. Проте всупереч вимогам зазначеного Закону грошова допомога, призначена йому в 2007 році, була виплачена не в повному розмірі. Просив визнати неправомірною відмову управління праці та соціального захисту населення Макіївської міської ради Донецької області у виплаті щорічної разової грошової допомоги інваліду війни у розмірі, встановленому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; стягнути з відповідача недоотриману суму щорічної разової грошової допомоги інваліду війни за 2007 рік в розмірі 3610,00 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 6 лютого 2008 року позов ОСОБА_1 було задоволено.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2008 року апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Макіївської міської ради Донецької області було залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 6 лютого 2008 року -без змін.
Вказуючи на допущені, на думку управління праці та соціального захисту населення Макіївської міської ради Донецької області, судом неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, відповідач просить скасувати постановлене судом апеляційної інстанції рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом війни І групи.
Частиною 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) встановлено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни І групи виплачується разова грошова допомога у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.
Статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»виплата зазначеної разової грошової допомоги у 2007 році інвалідам війни І групи була встановлена у сумі 450 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 положення статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»визнано неконституційними.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій у 2007 році позивач отримав щорічну разову грошову допомогу у розмірі 450 грн. з врахуванням обмежень, встановлених статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, задовольняючи позов про стягнення недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги за 2007 рік, виходив з того, що оскільки рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 положення статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»визнано неконституційними, тому відповідач повинен компенсувати різницю між сумами фактично виплаченої позивачу щорічної разової грошової допомоги за 2007 рік, та належної йому відповідно до положень частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Проте з такими висновками судів обох інстанцій можна погодитись лише частково.
Відповідач у своїх апеляційній та касаційній скаргах стверджує, що визначена статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»грошова сума була виплачена позивачу до Дня Перемоги (9 травня), тобто під час дії зазначеної норми Закону, а тому його дії відповідали вимогам чинного на той час законодавства.
Положення статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України зазначеного рішення, яке не має зворотної дії в часі, тому у суб'єкта владних повноважень після його прийняття не виникло додаткових зобов'язань щодо перерахунку раніше виплаченої позивачу щорічної разової грошової допомоги.
Суди першої та апеляційної інстанцій зазначених обставин не перевірили, дату фактичної виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги не встановили, а тому прийшли до передчасного висновку щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги за 2007 рік.
Відповідно до положень статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Оскільки зазначені порушення норм процесуального права, допущені судами першої та апеляційної інстанції унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Макіївської міської ради Донецької області задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 6 лютого 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2008 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий Юрченко В.В.
Судді Амєлін С.Є.
Кобилянський М.Г.
Стародуб О.П.
Рибченко А.О.