"16" вересня 2011 р. м. Київ К-16199/09
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г., Стародуба О.П., Рибченко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради Донецької області про зобов'язання виплатити недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради Донецької області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2009 року,
У листопаді 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що є матір'ю малолітньої дитини, застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, тому відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом. Проте управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради Донецької області проводило нарахування та виплату вказаної допомоги в меншому розмірі, тому позивач просила визнати незаконними дії відповідача щодо виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 23 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб; зобов'язати відповідача виплатити допомогу за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 2234,49 грн..
Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 15 січня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2009 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 15 січня 2009 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради Донецької області щодо виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 11 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі меншому, ніж передбачено статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 11 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 565,60 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з місцевого бюджету на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 5,66 грн.
Вказуючи на допущені, на думку управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради Донецької області, судом неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Під час розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю малолітньої дитини та є застрахованою особою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», тому має право на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до положень статті 42 Закону України від «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину.
Згідно зі статтею 43 зазначеного Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
При нарахуванні та виплаті позивачу цього виду державної допомоги у 2007 році відповідач керувався статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою передбачено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а також пунктом 7 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію, зокрема, статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 зміни, внесені пунктом 7 статті 71 «Про Державний бюджет України на 2007 рік», визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, в період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позивач, звернувшись до суду 11 листопада 2008 року, пропустила річний строк для звернення до адміністративного суду, встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за період до 11 листопада 2007 року, тому позовні вимоги про виплату допомоги по догляду за дитиною підлягають задоволенню лише з 11 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Проте суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, помилково застосував до зазначених правовідносин статтю 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», згідно з якою право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має незастрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною, а її розмір дорівнює встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, замість статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»
Оскільки статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць у розмірі з 1 жовтня -532 гривень, а прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлений у розмірі з 1 жовтня -470 гривень, то суд апеляційної інстанції неправильно визначив розмір допомоги, який підлягає стягненню з відповідача.
Крім цього, апеляційний суд, правильно встановивши обставини справи, ухвалив рішення, у якому обчислив та визначив конкретний розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, належний до виплати позивачу, чим фактично виконав повноваження, покладені на управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради Донецької області, чого робити був не вправі.
Статтею 225 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради Донецької області задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2009 року змінити.
В абзаці 5 резолютивної частини постанови замість слів «статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»зазначити слова «статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Абзац 6 резолютивної частини постанови викласти в такій редакції: «Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»в розмірі прожиткового мінімуму, встановленому статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»з 1 жовтня -532 гривень, за період з 11 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року».
В решті постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2009 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий Юрченко В.В.
Судді Амєлін С.Є.
Кобилянський М.Г.
Стародуб О.П.
Рибченко А.О.