01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
04.10.2011 № 03/5026/492/2011
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 04.10.2011 року,
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Енергоринок» на рішення господарського суду Черкаської області від 10 травня 2011 року (повний текст рішення складено та підписано 13.05.2011 року) у справі № 03/5026/492/2011 (суддя Єфіменко В.В.)
за позовом Державного підприємства «Енергоринок»
до Відкритого акціонерного товариства «Черкасиобленерго»
про стягнення 23 344 443,21 грн.
Державне підприємство «Енергоринок» звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про стягнення 21 314 467,52 грн. боргу по розрахунках за придбану в липні, серпні, листопаді та грудні 2010 року електричну енергію на підставі договору купівлі-продажу від 15.06.2007 року.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 10.05.2011 року у справі № 03/5026/492/2011 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто 18 417 744,64 грн. основного боргу, 25 500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду Черкаської області, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 10.05.2011 року у справі № 03/5026/492/2011 скасувати та постановити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з невідповідністю висновків суду нормам чинного законодавства України і фактичним обставинам справи, зокрема судом встановлено факт прострочення зобов'язання, однак відмовлено у стягненні заявлених штрафних санкцій, що порушує приписи ст. ст. 526, 625 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2011 року розгляд справи за апеляційною скаргою Державного підприємства «Енергоринок» на рішення господарського суду Черкаської області від 10 травня 2011 року по справі № 03/5026/492/2011 було призначено на розгляд у відкритому судовому засіданні на 12.07.2011 року об 10 год. 00 хв.
24.06.2011 року на адресу Київського апеляційного господарського суду надійшов відзив від відповідача на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення а рішення суду першої інстанції без змін.
У судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про заміну відповідача у справі з ВАТ «Черкасиодленерго» на ПАТ «Черкасиобленерго» у зв'язку із викладенням 15.08.2011 року Статуту товариства в новій редакції. Вказане клопотання задоволено колегією суддів в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду змінити.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
27.04.2007 року між державним підприємством «Енергнгоринок» та Відкритим акціонерним товариством енергопостачальна компанія "Черкасиобленерго", правонаступником якого є відповідач, відповідно до п. 1.2. Статуту Публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго”, затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства “Черкасиобленерго” від 15.08.2011 року, протокол №16 було укладено договір № 4071/02 на постачання електричної енергії.
Пунктом 6.2 Договору передбачено, що платежі за фактично продану електроенергію здійснюються кожного робочого дня розрахункового місяця з урахуванням умов пункту 6.3. і зарховується сторонами як оплата за електричну енергію, куплену ЕК у ДПЕ у цьому місяці з урахуванням умов п.п. 6.4 та 6.5 договору та окремих рішень Кабінету міністрів України.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 755 від 05.05.2000р. “Про утворення державного підприємства “Енергоринок”, Статуту державного підприємства “Енергоринок”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 922 від 05.06.2000р., Державне підприємство “Енергоринок” є правонаступником Національної енергетичної компанії “Укренерго” за вищевказаним Договором.
За договором купівлі-продажу електричної енергії між позивачем та відповідачем виникли відносини, які врегульовані статтею 92 Конституції України, главою 20 Цивільного кодексу Української РСР та Законом України “Про електроенергетику”.
Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу Української РСР (чинного на момент укладання договору), зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що в свою чергу кореспондується зі статтею 161 Цивільного кодексу України (який вступив в дію у періодах, за які позивач просить стягнути заборгованість).
Відповідно до пункту 5 статті 92 Конституції України, засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв'язку визначаються виключно законами України.
Відповідно до ст. 15 Закону України “Про електроенергетику”, купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких більші за граничні показники, а також на вітроелектростанціях, незалежно від величини встановленої потужності чи обсягів відпуску електричної енергії (крім електричної енергії, виробленої на теплоелектроцентралях, які входять до складу енергопостачальників, для споживання на території здійснення ліцензованої діяльності), та весь її оптовий продаж здійснюється на оптовому ринку електричної енергії України. Функціонування інших оптових ринків електричної енергії в Україні забороняється.
Оптовий ринок електричної енергії України створюється на підставі договору.
Умови та правила роботи системи оптового ринку електричної енергії України, права, обов'язки, відповідальність комплексу підприємств, що здійснюють діяльність на енергоринку, врегульовані Договором між членами оптового ринку електричної енергії України від 15.11.1996р.
В силу статті 1 вищезазначеного Закону, учасниками оптового ринку електричної енергії України є суб'єкти підприємницької діяльності, які продають та купують електроенергію на оптовому ринку електричної енергії України на підставі договору.
Укладення договору купівлі-продажу електричної енергії учасників оптового ринку електричної енергії з суб'єктом підприємницької діяльності, який здійснює оптове постачання електричної енергії відповідно до договору, на підставі якого створюється оптовий ринок електричної енергії, є однією з вимог функціонування оптового ринку електричної енергії України, відносини в галузі електроенергетики врегульовано спеціальним законодавством, зокрема, Законом України "Про електроенергетику" та іншими нормативно-правовими актами: Положенням "Про Національну комісію регулювання електроенергетики України", затвердженим Указом Президента України від 21.04.1998 р. №335/98 тощо. Основні питання спільного користування електроенергією на підставах, умовах та в межах, визначених Законом України "Про електроенергетику", врегульовують, зокрема, ДЧОРЕ.
Статтею 15-1 Закону України “Про електроенергетику" встановлено порядок проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії. Цей порядок передбачає, що для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричної енергії України та спожиту електроенергію енергопостачальники, які здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання (до 2002 року - розподільчі рахунки). Такі рахунки призначені для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів, та розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії. Зокрема, перерахування коштів енергогенеруючим компаніям та іншим суб'єктам підприємницької діяльності, які проводять продаж електричної енергії на оптовому ринку, здійснюється уповноваженим банком з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії відповідно до алгоритму (порядку розподілу коштів), встановленого Національною комісією регулювання електроенергетики України. На оптового постачальника електричної енергії покладено обов'язок забезпечити інформування учасників оптового ринку електричної енергії про стан проведення розрахунків.
Виходячи з тлумачення поняття алгоритму та поточного рахунку із спеціальним режимом використання, яке наведено у статті 1 Закону України "Про електроенергетику", алгоритм розподілу коштів, який встановлюється Національною комісією регулювання електроенергетики України, застосовується до всіх без винятку поточних рахунків із спеціальним режимом використання, у тому числі і до таких рахунків ДП "Енергоринок". Таким чином умова про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника ДП "Енергоринок" є не договірною умовою, встановленою Договором між членами оптового ринку електроенергії та додатками до нього, а нормою закону.
Отже, приписи алгоритму впливають на домовленість сторін за договором щодо оплати вартості товару.
Правовідносини, які виникають з виконання зобов'язань між оптовим постачальником електричної енергії, яким є відповідач, та енергогенеруючими компаніями, якою є позивач, особливі і не можуть вирішуватися лише на підставі норм Цивільного кодексу України, оскільки, як було зазначено вище, Законом України "Про електроенергетику" встановлений особливий порядок регулювання даних правовідносин, який полягає у спеціальному здійсненні розрахунків на оптовому ринку електричної енергії.
Спеціальний порядок розрахунків за електричну енергію, встановлений Законом України "Про електроенергетику", не звільняє оптового постачальника електричної енергії від виконання зобов'язань перед енергогенеруючими компаніями, оскільки порядок погашення заборгованості відповідача перед позивачем регулюється Інструкцією про порядок використання коштів оптового ринку електричної енергії України.
В силу пункту 6.8 Інструкції, у разі виявлення коштів понад очікувану вартість електричної енергії, придбаної в розрахунковому періоді, від Оптового постачальника сума таких надходжень зараховується виробником відповідно, як оплата з погашення боргів за придбану електричну енергію з найбільшим терміном їх виникнення. Відтак відповідач не може впливати ані на перерахування коштів та їх обсяг, ані на встановлення алгоритму, оскільки перерахування коштів здійснюється виключно на підставі алгоритму і лише алгоритмом визначається частка коштів, наявних на поточному рахунку із спеціальним режимом використання, яка є власністю не відповідача, а енергогенеруючої компанії.
Дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявленої до стягнення заборгованості у розмірі 18 417 744,64 грн., яка крім того не заперечується відповідачем.
В судовому засіданні представником відповідача подано копію ухвали господарського суду Черкаської області від 14.05.2004 року про порушення провадження у справі № 01/1494 про визнання банкрутом ВАТ «Черкасиобленерго».
Відповідно до положень ст. 6 ЗУ «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом» справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника. Право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор. Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Крім того, ч.4 ст. 12 вказаного закону встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій є безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню, оскільки мораторій діяв у період виникнення заборгованості і знятий не був.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на вищезазначене, та враховуючи, що відповідач знаходиться на стадії визнання його банкрутом, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Черкаської області від 10 травня 2011 року по справі № 03/5026/492/2011 відповідає дійсним обставинам справи, є законним та обґрунтованим. Суд першої інстанції, розглядаючи позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій у мотивувальній частині рішення вірно та обґрунтовано зазначив підставу для відмови, але у резолютивній частині дане питання відображено не було, що є підставою для зміни рішення першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
1. У задоволенні апеляційної скарги Державного підприємства «Енергоринок» на рішення господарського суду Черкаської області від 10 травня 2011 року у справі № 03/5026/492/2011 - відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 10 травня 2011 року у справі № 03/5026/492/2011 - змінити.
3. Викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути 18 417 744,64 грн. боргу з Відкритого акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (18000, м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 285; п/р № 26032333786332 в Центральному відділенні Промінвестбанку в м. Черкаси, МФО 354091, ЄДРПОУ 22800735) на користь Державного підприємства «Енергоринок» (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, буд. 27, п/р 26008302861 у ГОУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 300465, ЄДРПОУ 21515381).
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (18000, м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 285; п/р № 26032333786332 в Центральному відділенні Промінвестбанку в м. Черкаси, МФО 354091, ЄДРПОУ 22800735) на користь Державного підприємства «Енергоринок» (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, буд. 27, п/р 26008302861 у ГОУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 300465, ЄДРПОУ 21515381) 25 500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
3. Видачу наказу доручити господарському суду Черкаської області.
4. Матеріали справи № 03/5026/492/2011 повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді