Справа № 2-а-1212/2009
30 жовтня 2009 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Гуменній Ю., П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання дій неправомірними та забов'язання провести перерахунок пенсії, -
У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що він є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС І категорії, інвалідом II групи захворювання, яке пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, зі значним обмеженням життєдіяльності, що підтверджується довідкою Київської обласної МСЕК. Для нього, як інваліда II групи захворювання, причинний зв'язок якого встановлено і пов'язано з аварією на Чорнобильській АЕС, згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», державна пенсія не може бути нижчою 8 мінімальних пенсій за віком.
Також ОСОБА_1 зазначав, що відповідно до ст. 50 даного Закону України йому щомісячно, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, повинна призначатися додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Позивач стверджував, що відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991року, якою визначено, що у випадку збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, визначеного Законом, піднімається розмір пенсії відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, в тому числі віднесеним до категорії І, перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Після вступу в дію даного Закону відповідач повинен був самостійно зробити перерахунок його пенсії як інваліду 2-ої групи з втратою 70-ти % працездатності, але цього зроблено не було.
У відповідності з ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 p., № 523 «Про затвердження нового порядку перерахування пенсії по інвалідності, яка наступила внаслідок каліцтва або захворювання, і пенсій в зв'язку з втратою годувальника, в результаті Чорнобильської катастрофи», з наступними доповненнями і змінами, у всіх випадках розміри пенсії для інвалідів, відносно яких встановлений зв'язок з Чорнобильською катастрофою, по 2 групі інвалідності не може бути нижче 8 мінімальних пенсій за віком.
В вересні місяці 2009 року ОСОБА_1 звернувся в УПФУ в Києво-Святошинському районі Київської області з проханням призначити йому вид пенсії, виходячи з 8 мінімальних пенсій за віком згідно ч. 4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи», на що отримав відмову.
Посилаючись на зазначене, ОСОБА_1 просив визнати дії посадових осіб Управління Пенсійного Фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області по нарахуванню та виплаті пенсії незаконними, провести йому виплату та перерахунок розміру державної пенсії як особі, віднесеної до І категорії, інваліду II групи, виходячи з того, що розмір державної пенсії має становити 8 мінімальних пенсій за віком, а додаткової - 75 % мінімальної пенсії за віком, зобов'язати відповідача здійснювати йому виплату пенсії у вказаному розмірі.
У судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі в запереченнях не визнав адміністративний позов ОСОБА_1 та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, інвалідом II групи із встановленим причинно-наслідковим зв'язком між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, та втратою працездатності.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року, пенсії особам, віднесеним до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії встановлюються у вигляді державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ч. 4 ст. 54 цього Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року пенсії, що визначаються інвалідам II групи, які отримали інвалідність внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими за 8 мінімальних пенсій за віком, а відповідно до ст. 50 вказаного Закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам II групи, віднесеним до І категорії, виплачується у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
П. 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесено зміни до вищенаведених статей Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року та передбачено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по II групі інвалідності - 200 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а особам, віднесеним до І категорії, інвалідам II групи здійснюються виплати додаткової пенсії у розмірі 20 % прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних осіб.
Проте рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 року від 22.05.2008 року вищенаведені положення Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року визнані неконституційними, тому згідно п. 5 резолютивної частини цього рішення вони втрачають чинність з дня його ухвалення Конституційним Судом України.
Судом встановлено, що при виплаті ОСОБА_1 пенсії Управління ПФУ в Києво-Святошинському районі керувалось нормами постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 та постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654, відповідно до норм яких, особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах інвалідам II групи - 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими 1090, 00 грн.
Проте суд вважає вказані дії відповідача неправомірними з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у його рішенні від 20.03.2002 року №5-рп/2002, право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.
Ч. 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
П. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» № 9 від 01.11.1996 року визначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
У відповідності до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року основні державні соціальні гарантії, до яких відноситься, зокрема і мінімальний розмір пенсії за віком, встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.
Виходячи із встановленого чинним законодавством України розміру мінімальної пенсії за віком та прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, гарантований особі, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, інвалідом II групи ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року перевищує розмір пенсій зазначеній категорії осіб, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 та постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654.
Таким чином, виходячи з вище наведеного та загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, при вирішенні даного спору застосуванню підлягатимуть саме положення ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року, які передбачають, що пенсії, які визначаються інвалідам II групи, які отримали інвалідність внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими за 8 мінімальних пенсій за віком, а відповідно до ст.50 вказаного Закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам II групи, віднесеним до І категорії, виплачується у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, а не норми постанов Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 та від 16.07.2008 року № 654.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати Управління ПФУ в Києво-Святошинському районі здійснити ОСОБА_1 перерахунок розміру державної пенсії як особі, віднесеної до І категорії, інваліду II групи, виходячи з того, що розмір державної пенсії повинен становити 8 мінімальних пенсій за віком, встановленої на момент виплати, а додаткової - 75 % мінімальної пенсії за віком, встановленої на момент виплати, зобов'язати відповідача здійснювати їй виплату пенсії у зазначеному розмірі, починаючи з 14 вересня 2009 року.
Зважаючи на вищевикладене, відповідно до ст. ст. 8, 22, 151 Конституції України, ст. ст. 9, 10, 11, 48, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року, ст. 59 розділу І, п. 28 розділу II, Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 29.12.2007 року, ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року, постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530, постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008 року № 654, рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 року від 22.05.2008 року, рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 року №5-рп/2002, постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» № 9 від 01.11.1996 року та, керуючись ст. ст. 4, 8, 9-12, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок розміру державної пенсії як особі, віднесеної до І категорії, інваліду II групи, виходячи з того, що розмір державної пенсії повинен становити 8 мінімальних пенсій за віком, встановленої на момент виплати, а додаткової-75 % мінімальної пенсії за віком, встановленої на момент виплати, зобов'язати відповідача здійснювати ОСОБА_1 виплату пенсії у зазначеному розмірі, починаючи з 14 вересня 2009 року, з подальшим перерахунком на підставі вимог ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та вимог ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Києво-Святошинський районний суд протягом десяти днів з дня її" проголошення. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.