Справа № 2-а-1050/2009
16 жовтня 2009 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Гуменній Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,
У серпні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року вона є дитиною війни. Згідно ст. 6 зазначеного закону з 01.01.2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Але у 2006 - 2007 роках така соціальна допомога їй не виплачувалась, а у 2008 році виплачувалась не в повному обсязі.
Таким чином, відповідач зобов'язаний був здійснювати виплату належної їй допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 2006 року.
Верховна Рада України Законом України № 3235 IV від 20.20.05 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік», ст.77 та ст. 110 і Законом України № 489 V від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007рік», ст. 71 п. 12 призупинила дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Однак Конституційний Суд України своїм рішенням № 6 рп / 2007 від 9 липня 2007 року та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнав Закони України, що призупиняли та обмежували дію п. 6 Закону України «Про соціальний захист громадян» такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до ч. 2 ст. З Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Згідно ст. 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті інших або нових законів або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
З метою відновлення своїх прав та інтересів вона звернулася із відповідною письмовою заявою до Управління ПФУ в Києво-Святошинському районі з вимогою здійснити нарахування належної їй, як дитині війни, соціальної державної допомоги у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком за 2006-2008 роки та забезпечити її виплату.
Конституція України, як закон прямої дії, має вищу юридичну силу, а Рішення Конституційного Суду є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржено. Відповідач, як орган владних повноважень, відмовив їй у її гарантованому Конституцією України та ст. 6 Закону праві.
Позивачка вважає відмову Управління пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі у здійсненні перерахунку та виплаті їй соціальної державної допомоги, як дитині війни, протиправною і такою, що суперечить Конституції.
Посилаючись на зазначене, ОСОБА_1 просила визнати відмову відповідача щодо виплати їй щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - протиправною, зобов'язати відповідача здійснити нарахування на її користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки в сумі 4471 грн. 20 коп.
У судове засідання позивач ОСОБА_1, не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність.
Представник відповідача Управління пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі в запереченнях не визнав адміністративний позов ОСОБА_1 та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі, отримує пенсію за віком та є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, встановлюється підвищення у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», зупинено дію статті статі 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зазначена норми не була предметом конституційного подання, відповідно, рішення Конституційного Суду України щодо цієї норми не ухвалювалося, і діяло на протязі 2006 року.
Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії виплачується особам, які є інвалідами (крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Оскільки 21.02.1995 року позивачка написала заяву про надання надбавки як учаснику війни, то підвищення провадилося за її вибором згідно з одним із законів.
Відповідно до абз. 4 п.1 ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ОСОБА_1 є особою, на яку поширюється дія цього Закону.
Відповідно до ч. ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - пільги Учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що дітям війни пенсії, або щомісячне довічне грошове утримання, або соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % від мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - особам, які мають право на пільги відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"» ; пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених законів.
Відтак відсутні підстави щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області провести перерахунок-пенсії.
Тому суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 14, 23, 86, 94, 99, 100, 158 - 162 КАС України, Законом України „Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року №2195-1У ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п. 7 ст. 9 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Києво-Святошинський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.