01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
17.10.2011 № 1/112
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Нєсвєтову Н.М.
суддів:
при секретарі:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
третьої особи: не з'явився
розглянувши апеляційні скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області та Львівської виправної колонії №48 управління з питань виконання покарань у Львівській області
на рішення Господарського суду м. Києва від 30.05.2011р.
у справі №1/112 (суддя - Мельник В.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс - Арк»
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Львівська виправна колонія №48 управління з питань виконання покарань у Львівській області
про визнання незаконними дій
Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.05.2011р. у справі №1/112 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс - Арк» задоволено повністю. Припинено дії Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Львівській області, спрямовані на відмову у прийняті та розгляді заяви позивача про включення об'єкта оренди до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, зобов'язано Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Львівській області прийняти та розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс - Арк» про включення об'єкта оренди до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, стягнуто з Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс - Арк» судові витрати.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач та третя особа звернулися з апеляційними скаргами до Київського апеляційного господарського суду, в яких просять рішення Господарського суду м.Києва від 30.05.2011р. у справі №1/112 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Так, відповідач зазначає, що судом при вирішенні даного спору не враховано вимоги Наказу Фонду державного майна України від 03.10.2006 №1523 «Про затвердження Порядку надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна» та ст. 778 Цивільного кодексу України, а також не надано аналізу умовам договору оренди від 31.08.2002р., укладеного між позивачем та третьою особою.
Також, судом не застосовано вимоги ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств» (малу приватизацію) та Порядку подання та розгляду заяви про включення об'єкта до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, та заяви про приватизацію об'єктів групи А, Д та Ж.
Крім того, посилання суду на лист від 06.04.2011 №1765 як на підтвердження того, що предмет договору оренди не є частиною цілісного майнового комплексу Львівської виправної колонії №48 Управління виконання покарань у Львівській області, а отже до орендованого майна не може бути застосовано вимоги ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» є необгрунтованим.
Як зазначає відповідач, з даного листа вбачається лише тимчасове невикористання орендодавцем нерухомого майна, що є предметом договору оренди, та не вбачається відсутність намірів його використання в майбутньому.
В своїй апеляційній скарзі третя особа вказує на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що проведення позивачем невіддільних поліпшень орендованого майна та проведення робіт капітального, поточного ремонту та благоустрою території АЗС та інших приміщень на суму 100 000, 00 грн. спростовується наявними у справі доказами.
Також, третя особа зазначає, що у журналі обліку вихідних документів Львівської виправної колонії №48 відсутній лист - згода орендодавця здійснити орендарю за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди.
У відзиві позивач проти доводів апеляційної скарги відповідача заперечує, на апеляційну скаргу третьої особи позивач до суду не надав.
Ухвалами від 18.08.2011р. та 25.08.2011р. апеляційні скарги прийняті до провадження, розгляд справи призначено на 21.09.2011р.
Розгляд справи неодноразово відкладався.
В судове засідання 17.10.2011р. представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Учасники спору вважаються повідомленими про час і місце його розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (абз. 3 п. 3.6 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., №01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року» вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Поштові відправлення з ухвалами Київського апеляційного суду по справі №1/112 були направлені сторонам за адресами, вказаними у позовній заяві та апеляційних скаргах.
Підтвердженням надсилання сторонам названих ухвал суду є відповідні відмітки на зворотньому боці цих ухвал.
Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи №1/112 учасники судового процесу були повідомлені своєчасно та належним чином.
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання по розгляду апеляційної скарги, явка представників сторін у засіданні суду апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою, судова колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2011р. за наявними у справі матеріалами без участі учасників судового процесу.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів встановила наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс - Арк» подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області та Фонду державного майна України; третя особа Львівська виправна колонія №48 управління з питань виконання покарань у Львівській області про визнання незаконними дій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем - 1 безпідставно відмовлено у прийнятті та розгляді заяви про включення об'єкта оренди до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.
Судом виключено з числа відповідачів Фонд державного майна України, оскільки відносно відповідача - 2 позивачем не заявлені позовні вимоги, а ухвала господарського суду Львівської області від 22.02.2011 №5015/295/11 про передачу даної справи до Господарського суду міста Києва сторонами не оскаржена і у встановленому порядку не скасована.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, виходячи з наступного.
Між ТОВ «Альянс - Арк» (Орендар) та Львівською виправною колонією №48 Управління виконання покарань у Львівській області (Орендодавець) було укладено договір оренди автозаправної станції та майна з прилеглими нежитловими приміщеннями № б/н від 31.08.2002 (далі - договір), загальна площа яких 31,4кв.м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка 2, яка знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 4610136800:08:001:0013 згідно із довідкою Львівського міського центру державного земельного кадастру від 15.12.2003 року при присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці.
Відповідно до п.3.6 договору - об'єкт, що орендується, вважається переданим в оренду з моменту підписання акту здачі-приймання.
Акт прийому - передачі №1 автозаправної станції з прилеглими нежитловими приміщеннями до договору оренди, укладеного між третьою особою та позивачем, було підписано 01.09.2003 року.
У відповідності до п.4.1 договору термін оренди спірного майна складає 49 років з моменту прийняття об'єкту, що орендується за актом здачі-приймання.
Поряд з цим, враховуючи незадовільний стан об'єкта оренди під час його передачі згідно акту, п.2 акту №1 від 01.09.2003 року встановлено, що майно буде використовуватись для експлуатації АЗС після її реконструкції та відповідно до п.3 акту «орендар» зобов'язується за власний рахунок провести роботи по реконструкції АЗС згідно п.1.1 договору.
Згідно із звітом про оцінку нежитлових приміщень від 01.08.2002 року, вартість майна переданого в оренду позивачу, складає 9 874,00 грн.
Відповідно до п. 7.4 договору оренди, Орендар має право з дозволу Оредодавця вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію та капітальний ремонт.
Предметом даного Договору є майно, що перебуває у державній власності та знаходиться на балансі Орендодавця.
Наказом Фонду державного майна України від 03.10.2006 №1523 «Про затвердження Порядку надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна» визначено процедуру надання орендарю згоди орендодавця (державного органу приватизації) державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна.
Відповідно до зазначеного Наказу, процедура надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна включає такі етапи:
-подання заяви і пакета документів орендарем;
-розгляд заяви і документації орендаря;
-прийняття відповідного рішення.
Згода на здійснення поліпшень надається у формі листа орендодавця орендарю, у якому містяться погодження на поліпшення орендованого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 778 ЦК України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.
В матеріалах справи відсутнє звернення орендаря у відповідності до вищенаведених норм законодавства на адресу орендодавця для отримання дозволу на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна, та відсутні докази про надання такої згоди.
В оскаржуваному рішенні суд необгрунтовано дійшов висновку, що така згода не є необхідною, посилаючись на лист регіонального відділення від 13.08.2007 № 3/11-5849.
З даного листа вбачається, що в даному випадку не передбачено надання згоди на здійснення невід'ємних поліпшень органом приватизації, оскільки така повинна бути надана орендодавцем за договором - Львівською виправною колонією № 48 Управління виконання покарань у Львівській області.
Отже, судом при вирішенні даного спору не враховано вимоги Наказу Фонду державного майна України від 03.10.2006 №1523 «Про затвердження Порядку надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна» та ст. 778 Цивільного кодексу України, а також не надано аналізу умовам договору оренди від 31.08.2002р., укладеного між позивачем та третьою особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності АРК та комунальній власності і підлягають: - продажу на аукціоні; - за конкурсом; - викупу.
Згідно з ч. 5 ст. 7 цього Закону орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у частині першій цієї статті. Результати розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі.
Відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли: особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем підприємства згідно з цим Законом; є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства; не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті.
Так, Державним органом приватизації не приймалось рішення про включення орендованих позивачем приміщень до затвердженого переліку об'єктів, які підлягають приватизації певним способом (аукціон, викуп чи конкурс), що свідчить про наявність передбаченої абзацом 4 п. 2 ч. 5 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств» підстав для відмови у приватизації орендованого позивачем майна.
Крім того, зазначеної правової позиції також дотримується Верховний Суд України при перегляді в касаційному порядку рішень у справах зі спорів, що виникають з приватизаційних правовідносин (постанови від 04.02.2003 у справі №17-6-3/02-1980 та від 01.06.2004 у справі №11/68-03), вказуючи, зокрема, про обов'язковість прийняття компетентними органами, а саме державним органом приватизації (ФДМ України) або місцевими радами, але не судами, рішень про затвердження переліків об'єктів групи «А», які підлягають приватизації певним способом (аукціон, конкурс, викуп), а також про те, що статтею 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств» конкретно визначено випадки, коли в орендаря виникає право викупу майна, стосовно якого є рішення про приватизацію.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач листом від 14.10.2010 №11-04-06191 за результатами розгляду заяви ТОВ «Альянс-АРК», повідомив позивача про неможливість реєстрації поданої заяви у зв'язку з тим, що відповідно до п.10 Порядку продажу об'єктів, що підлягають приватизації, разом із земельними ділянками державної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 №689, продаж об'єктів державної власності групи «А» разом із земельними ділянками державної власності здійснюється на аукціоні.
Отже, суд необгрунтовано дійшов висновку, що Регіональне відділення відмовило заявнику у прийнятті поданої заяви, дане спростовується відміткою організаційно - господарського відділу регіонального відділення на 2 - му аркуші поданої заяви, Регіональне відділення листом від 14.10.2010р. №11-04-06191 відмовило у її реєстрації за результатами розгляду у відповідності до вимог чинного законодавства.
Відповідно до рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2000р. №14-рп/2000, пропозиція покупця щодо способу приватизації підлягає розгляду у визначений законом строк, але вона не є обов'язковою для органів, які визначають або затверджують переліки об'єктів малої приватизації, за винятком випадків, передбачених статтею 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та іншими законами.
Орган приватизації при розгляді заяви на участь в аукціоні керується нормами Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та Порядком подання та розгляду заяви про включення об'єкта до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, та заяви про приватизацію об'єктів групи А, Д та Ж, затвердженого наказом ФДМУ від 17.04.1998 №772 (у редакції наказу ФДМУ від 27.04.2004 №848).
Пунктом 3.2 Порядку подання та розгляду заяви про включення об'єкта до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, та заяви про приватизацію об'єктів групи А, Д та Ж, затвердженого наказом ФДМУ від 17.04.1998 № 772 (у редакції наказу ФДМУ від 27.04.2004 №848) передбачено право органу приватизації відмовляти заявнику в реєстрації поданої ним заяви.
Таким чином, судом не застосовано вимоги ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств» (малу приватизацію) та Порядку подання та розгляду заяви про включення об'єкта до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, та заяви про приватизацію об'єктів групи А, Д та Ж.
Також, слід зазначити, що Львівська виправна колонія №48, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Хуторівка, 2 є установою Державної кримінально - виконавчої служби України.
Приміщення автозаправки ЛВК № 48 за вищевказаною адресою є в повному господарському віданні Державної кримінально - виконавчої служби України, а саме ЛВК №48.
Згідно ст. 26 Закону України «Державну кримінально - виконавчу службу України», майно Державної кримінально - виконавчої служби України перебуває в державній власності та використовується виключно для забезпечення виконання її завдань.
Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення.
Загальнодержавне значення мають, об'єкти визначені ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», а саме, об'єкти, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому, зокрема майно Державної кримінально-виконавчої служби України.
Тому посилання суду на лист від 06.04.2011 № 1765 як на підтвердження того, що предмет договору оренди не є частиною цілісного майнового комплексу Львівської виправної колонії №48 Управління виконання покарань у Львівській області, а отже до орендованого майна не може бути застосовано вимоги ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» є передчасними та не підтверджуються матеріалами справи, оскільки з даного листа вбачається лише тимчасове невикористання орендодавцем нерухомого майна, що є предметом договору оренди, та не вбачається відсутність намірів його використання в майбутньому.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і відповідача, який мав довести з посиланням на конкретні докази, що ним було виконано зобов'язання в повному обсязі та вчасно.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч. 2 ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2011 року у справі №47/153 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в позові, оскільки висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи.
Апеляційні скарги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 України ГПК України при відмові в позові судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційні скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області та Львівської виправної колонії №48 управління з питань виконання покарань у Львівській області на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2011р. у справі №1/112 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2011р. у справі №1/112 скасувати та відмовити в позові повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс - Арк» (79031, м.Львів, вул.Хуторівка, 2, код ЄДРПОУ 32127308) на користь Львівської виправної колонії №48 управління з питань виконання покарань у Львівській області (79031, м. Львів, вул. Хуторівка, 2 код ЄДРПОУ 08680477) 42, 50 грн. (сорок дві) грн. 50 коп. - державне мито за подання апеляційної скарги.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс - Арк» (79031, м.Львів, вул.Хуторівка, 2, код ЄДРПОУ 32127308) в дохід державного бюджету 42, 50 грн. (сорок дві) грн. 50 коп. - державне мито за подання апеляційної скарги.
Видати наказ.
Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
3. Матеріали справи №1/112 повернути до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді