01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
13.10.2011 № 44/107
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів:
при секретарі:
за участю представників
сторін
позивача - ОСОБА_1;
відповідача 1 - не з'явилися;
відповідача 2 - ОСОБА_2;
відповідача 3 - не з'явилися
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
на рішення господарського суду м. Києва від 23.08.2011
у справі № 44/107 (суддя - Чеберяк П.П.)
за позовом Приватного підприємства «Мак»
до 1. Фонду приватизації комунального майна Дарницького району міста Києва;
2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3;
3. Дарницької районної у м. Києві ради в особі Ліквідаційної комісії
про визнання приватизації недійсною та визнання договору купівлі - продажу недійсним
Приватне підприємство «Мак» звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою до Фонду приватизації комунального майна Дарницького району міста Києва та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання недійсною проведену, Фондом приватизації комунального майна Дарницького району міста Києва, приватизацію нежилих приміщень з № 1 по № 5, вітрина (групи приміщень № 68), (в літ. А), загальною площею 61,62 кв. м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2; визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення № 278/П від 18 червня 2010 року, посвідченого державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори Шапченко Марією Іванівною 18 червня 2010 року, реєстраційний номер 2-1669, який укладений між Фондом приватизації комунального майна Дарницького району міста Києва та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3; застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу нежилого приміщення № 278/П від 18 червня 2010 року, посвідченого державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори Шапченко Марією Іванівною 18 червня 2010 року, реєстраційний номер 2-1669, який укладений між Фондом приватизації комунального майна Дарницького району міста Києва та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 у вигляді двосторонньої реституції; скасування державної реєстрації права власності Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на нежилі приміщення з № 1 по № 5, вітрина (групи приміщень № 68), (в літ. А), загальною площею 61,62 кв. м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.01.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 44/107.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.03.2011 задоволено клопотання відповідача-2 та залучено до участі у справі у якості співвідповідачів Київську міську раду та Головне управління комунальної власності Київської міської державної адміністрації.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.06.2011 задоволено клопотання відповідача та залучено до участі у справі в якості відповідача-3 Дарницьку районну у м. Києві раду в особі Ліквідаційної комісії.
Рішенням господарського суду м. Києва від 23.08.2011 у справі № 44/107 позов задоволено частково, визнано недійсною, проведену Фондом приватизації комунального майна Дарницького району міста Києва, приватизацію нежилих приміщень з № 1 по № 5, вітрина (групи приміщень № 68), (в літ. А), загальною площею 61,62 кв. м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2; визнано недійсним договір купівлі-продажу нежилого приміщення № 278/П від 18 червня 2010 року, посвідчений державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори Шапченко Марією Іванівною 18 червня 2010 року, реєстраційний номер 2-1669, який укладений між Фондом приватизації комунального майна Дарницького району міста Києва та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3; застосовано наслідки недійсності договору купівлі - продажу нежилого приміщення № 278/П від 18 червня 2010 років, посвідченого державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори Шапченко Марією Іванівною 18 червня 2010 років, реєстраційний номер 2-1669, який укладений між Фондом приватизації комунального майна Дарницького району міста Києва та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 у вигляді двосторонньої реституції. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 23.08.2011 відповідач-2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким повністю відмовити в задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, наслідком чого є безпідставне задоволення частини позовних вимог.
Представники відповідача-1 та відповідача-3 в судове засідання не з'явилися та не повідомили суд про причини неявки, хоча належним чином були повідомлені про час і місце судового розгляду, поважних причин відсутності суду не надано.
Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, суд встановив:
Між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду» Дарницького району у м. Києві (орендодавець) та Приватним підприємством «Мак» (далі - позивач, орендар) 01.03.2008 був укладений договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва) № 5, відповідно до якого орендодавець передає, а позивач приймає в оренду нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
З матеріалів справи вбачається, що нежитлові приміщення з № 1 по № 5, вітрина (групи приміщень № 68), (в літ. А), загальною площею 61,62 кв. м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 на праві комунальної власності належать територіальній громаді Дарницького району міста Києва, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 30.07.2006.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до Закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Приватизація комунального майна, зокрема нежитлових приміщень, належних до комунальної власності, відбувається у відповідності до вимог Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».
Згідно ст. 7 зазначеного Закону Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у загальнодержавній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом.
Відповідно до ст. 4 вказаного Закону продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у загальнодержавній та комунальній власності, є відповідно Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва; органи приватизації, створені місцевими Радами.
Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у загальнодержавній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом; викупу. Включення вищезазначених об'єктів малої приватизації до переліків, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації чи з ініціативи відповідних органів приватизації або покупців.
Згідно ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Відповідно до п. 6 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» місцеві ради затверджують переліки об'єктів, які перебувають, зокрема, у комунальній власності і підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, шляхом викупу.
Рішенням Дарницької районної у місті Києві ради від 30.09.2009 № 15 «Про приватизацію об'єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва» було внесено зміни до переліку об'єктів комунальної власності, дозволених до приватизації у 2009 році, з визначенням способу їх приватизації. До вказаного переліку було внесено і нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.
Результати проведення конкурсу оформлено протоколом № 3 засідання конкурсної комісії з продажу нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 від 14.06.2010 відповідно до якого, переможцем конкурсу визначено Фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 (відповідача-2).
В подальшому, 18.06.2010 між відповідачем-1 (продавець) та відповідачем-2 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 278/П, який посвідчений державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори Шапченко Марією Іванівною, відповідно до умов якого продавець передає, а покупець приймає у власність нежилі приміщення з № 1 по № 5, вітрина (групи приміщень № 68), (в літ. А), загальною площею 61,62 кв. м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.
Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, він за своєю правовою природою є договором купівлі - продажу (ст. 655 ЦК України), за умовами якого одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Спір між сторонами виник у зв'язку з тим, що, на думку позивача, останній не був повідомлений про включення, орендованих ним, нежитлових приміщень до переліку об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації, а тому не мав можливості реалізувати своє переважне право на їх придбання, а отже наявні підстави для визнання проведеної Фондом приватизації комунального майна Дарницького району міста Києва приватизації нежилих приміщень з № 1 по № 5, а також договору купівлі - продажу № 278/П від 18.06.2010 недійсними.
Частиною 2 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» передбачено, що орган приватизації зобов'язаний повідомити адміністрацію підприємства про включення даного підприємства або його структурного підрозділу до одного із зазначених переліків у місячний строк з дня прийняття відповідного рішення.
На думку відповідача-2, Фонд приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва направив повідомлення позивачу про включення нежитлового приміщення до переліку об'єктів, які підлягають приватизації із визначенням його способу - конкурсу з направленням повідомлення, що підтверджується поштовим чеком на відправлення кореспонденції та випискою з журналу вихідної кореспонденції.
Проте, суд першої інстанції правомірно не визнав їх належним доказом відправлення повідомлення Позивачу, оскільки вони не відображають власне факту його надсилання та взагалі не дозволяють ідентифікувати, що саме надсилалося. У даному випадку належним доказом надсилання повідомлення може бути лише опис вкладення відправленої кореспонденції згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. № 1155 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку».
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» інформація про об'єкти, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, повинна містити такі відомості: назву об'єкта приватизації, його місцезнаходження; обсяг та основну номенклатуру продукції (робіт, послуг), у тому числі експортної; кількість та склад робочих місць; баланс активів і пасивів, рентабельність за останні три роки; відомості про будівлі (споруди, приміщення) та земельну ділянку, на якій розташований об'єкт, умови користування ними; обсяги викидів та скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, утворення і розміщення відходів, стан земельної ділянки, стан природоохоронного обладнання та споруд, сплату екологічних зборів та платежів (у разі їх наявності), інші екологічні відомості; початкову вартість продажу, умови продажу та експлуатації об'єкта; суму грошових коштів, що має вноситися покупцями, у розмірі 10 відсотків початкової вартості продажу об'єкта; назву банку, адресу та номер рахунку, відкритого для розрахунків за придбані об'єкти приватизації; кінцевий термін прийняття заяви на участь в аукціоні, конкурсі; час та місце особистого ознайомлення з об'єктом; час та місце проведення аукціону, конкурсу; адресу, номер телефону, час роботи служби по організації аукціону, конкурсу; іншу інформацію, яку визначає орган приватизації.
Зазначена інформація публікується не пізніш як за 30 календарних днів до дати проведення аукціону, конкурсу в інформаційних бюлетенях органів приватизації, місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації.
Аналіз вказаної норми Закону дає підстави для висновку, що метою публікації інформації, перелік якої визначено у ст. 15 «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», є інформування якомога ширшого кола осіб для створення рівних умов для кожної особи, яка має намір стати учасників процедури приватизації та реалізувати свої законні права у даній сфері.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного майна» приватизація здійснюється на основі принципів рівності прав участі громадян України у процесі приватизації та повного, своєчасного та достовірного інформування громадян про порядок приватизації та відомості про об'єкти приватизації.
Відповідно до п. 3 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, яка затверджена Законом України «Про Державну програму приватизації» від 18 травня 2000 року № 1723-ІП та діє до сьогоднішнього дня, одним із пріоритетів та основним завданням приватизації є забезпечення інформаційної відкритості процесу приватизації.
Вбачається, що інформація про продаж на конкурсі нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 була розміщена в газеті «Девіденти - Інформ» № 3 (844) від 16.04.2010.
За інформацією Головного управління статистики у м. Києві, розміщеною на його офіційному сайті, середня кількість населення Дарницького району м. Києва, в якому розташоване приватизоване майно, за січень-квітень 2010 р. (до уваги береться даний період, оскільки інформація про продаж на конкурсі нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, була опублікована 16 квітня 2010 р.) складала 309188 чоловік, а в Києві в цілому - 2785762. За вказаних обставин дана інформація, яка була опублікована в газеті «Дивіденди - інформ» № 3 (844) від 16.04.2010 з тиражем лише в 1000 примірників, навіть при умові, що всі примірники газети були розкуплені, не може забезпечити інформування широкого кола населення.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем-1 порушено вимоги ст. 15 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», оскільки інформація про проведення конкурсу розміщена в газеті, яка не є бюлетенем органу приватизації, крім того, газета випускається загальним тиражем 1000 примірників, а отже не може забезпечити інформування широкого кола осіб.
Стаття 203 ЦК України встановлює умови чинності правочинів, а саме: законність змісту правочину, наявність у сторін необхідного обсягу цивільної дієздатності, наявність об'єктивно вираженого волевиявлення учасника правочину, його адекватність внутрішній волі, відповідність форми вчиненого правочину вимогам закону, спрямованість волі учасників правочину на реальне досягнення обумовленого ним юридичного результату.
Підставою недійсності правочину у відповідності до ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч.1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Вимогами статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Статтею 20 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» передбачено перелік підстав, з якими закон пов'язує можливість визнання недійсною угоди, укладеної на аукціоні конкурсі, зокрема: не виконано вимог щодо змісту інформації, передбаченої статтею 15 цього Закону, та терміну її опублікування; об'єкт включено до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації, з порушенням чинного законодавства; покупець не визнається як такий згідно з законодавством про приватизацію; істотно порушувались інші правила оголошення та проведення аукціону, конкурсу, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 29 Закону України «Про приватизацію державного майна» порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством України.
Відповідно до ст. 53 Закону України «Про Державну програму приватизації» у разі якщо державний орган приватизації звертається до орендаря з пропозицією приватизувати орендоване майно, а орендар не погоджується на викуп такого майна, державний орган приватизації може запропонувати зазначене майно для продажу на конкурентних засадах.
Колегія вважає, що не повідомивши позивача про приватизацію майна та не звернувшись до нього з відповідною пропозицією, орган приватизації порушив переважне право орендаря на приватизацію орендованого ним майна, яке передбачене у ч. 2 ст. 777 ЦК України. Фактично це є порушенням прав потенційного покупця, що відповідно до ч. 6 ст. 29 Закону України «Про приватизацію державного майна» є підставою для визнання недійсним договору купівлі - продажу об'єкта приватизації. Укладення договору купівлі - продажу майна з порушенням вказаних норм також є підставою для визнання правочину недійсним відповідно до ч. 1 ст. 215 та ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.
Позивачем доведено обставини, наявність яких відповідно до положень чинного законодавства, є підставою для визнання договору купівлі - продажу товарів № 278/П від 18.06.2010 недійсним, що відповідачами в свою чергу не спростовано.
Також, позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на спірні нежилі приміщення судом першої інстанції була обґрунтовано не задоволена через її неправомірність
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання недійсною приватизації спірних нежилих приміщень, оскільки даний висновок не ґрунтується на нормах чинного законодавства,зокрема, відсутністю в нормах чинного законодавства підстав для визнання в цілому недійсною малої приватизації без конкретизації окремих її етапів
За наведених обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення про часткове задоволення позовних вимог були неправильно застосовані норми матеріального права, а за таких обставин, рішення суду першої інстанції від 23.08.2011 підлягає скасуванню в частині визнання недійсною приватизації нежилих приміщень з № 1 по № 5, вітрина (групи приміщень № 68), (в літ. А), загальною площею 61,62 кв. м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині, та розподілу судових витрат відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 23.08.2011 по справі № 44/107 частково скасувати, прийняти нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежилого приміщення № 278/П від 18 червня 2010 року, посвідчений державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори Шапченко Марією Іванівною 18 червня 2010 року, реєстраційний номер 2-1669, який укладений між Фондом приватизації комунального майна Дарницького району міста Києва та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (02091, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1).
Застосувати наслідки недійсності договору купівлі-продажу нежилого приміщення № 278/П від 18 червня 2010 року, посвідченого державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори Шапченко Марією Іванівною 18 червня 2010 року, реєстраційний номер 2-1669, який укладений між Фондом приватизації комунального майна Дарницького району міста Києва та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (02091, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) у вигляді двосторонньої реституції.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (02091, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Мак» (02099, м. Київ, вул. Санаторна, 12, ідентифікаційний код юридичної особи 21682720) 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
3. Стягнути з Приватного підприємства «Мак» (02099, м. Київ, вул. Санаторна, 12, ідентифікаційний код юридичної особи 21682720) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (02091, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита за подачу апеляційної скарги.
4. Доручити господарському суду м. Києва видати накази на виконання даної постанови суду.
5. Матеріали справи № 44/107 повернути до господарського суду м. Києва.
6. Копію постанови надіслати сторонам.
Головуючий суддя
Судді