01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
11.10.2011 № 6/50
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Жук Г.А.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін:
прокурор: не з'явилися,
від позивача: не з'явилися,
від відповідача: не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу б/н від 25.08.2011 року Селянського (фермерського) господарства «Мрія», на рішення господарського суду Чернігівської області від 31.05.2011 року
у справі № 6/50 (суддя - Блохіна Ж.В.),
за позовом прокурора Чернігівського району в інтересах держави в особі Чернігівської районної державної адміністрації
до Селянського (фермерського) господарства «Мрія»
про припинення права постійного користування земельною ділянкою та спонукання вчинити певні дії
07.04.2011 року прокурор Чернігівського району звернувся до господарського суду Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської районної державної адміністрації з позовом до селянського (фермерського) господарства «Мрія» про припинення права постійного користування земельною ділянкою СФГ «Мрія» загальною площею 44,2 га, наданої для ведення селянського (фермерського) господарства в межах Петрушинської сільської ради, що посвідчене державним актом серії ЧНЧ № 000055, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння землею за №100 та про повернення земельної ділянки загальною площею 44,2 га до земель державної власності в розпорядження Чернігівської районної державної адміністрації (а.с.2-4).
Під час розгляду справи, прокурор подав заяву про уточнення п.2 позовних вимог, в якій просив зобов'язати селянське (фермерське) господарство «Мрія» повернути до земель державної власності в розпорядження Чернігівської районної державної адміністрації земельну ділянку загальною площею 44,2 га, наданої для ведення селянського (фермерського) господарства в межах Петрушинської сільської ради, що посвідчене державним актом серії ЧНЧ № 000055, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння землею за №100 (а.с.47).
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 31.05.2011 року у справі № 6/50 позов задоволено повністю. Припинено право постійного користування земельною ділянкою СФГ «Мрія» загальною площею 44, 2 га, наданої для ведення селянського (фермерського) господарства в межах Петрушівської сільської ради, що посвідчене державним актом серії ЧНЧ № 000055, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 100. Зобов'язано селянське (фермерське) господарство «Мрія» повернути до земель державної власності в розпорядження Чернігівської районної державної адміністрації земельну ділянку загальною площею 44, 2 га, наданої для ведення селянського (фермерського) господарства в межах Петрушівської сільської ради, що посвідчене державним актом серії ЧНЧ № 000055, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 100. Присуджено до стягнення з Селянського (фермерського) господарства «Мрія» в доход державного бюджету м. Чернігова судові витрати (а.с. 51-56).
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач - Селянське (фермерське) господарство «Мрія», через господарський суд Чернігівської області подав апеляційну скаргу, в якій просить призупинити виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 31.05.2011 року № 6/50, скасувати рішення суду повністю та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення судом неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2011 року апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Мрія» на рішення господарського суду від 31.05.2011 року у справі № 6/50 прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 11.10.2011 року.
Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2011 року № 01-23/3/11 склад колегії змінено.
В судове засідання 11.104.2011року прокурор та сторони не з'явилися, про причини неявки не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 19.11.1992 року розпорядженням представника Президента України в Чернігівському району Чернігівської області № 294 Шихуцькому Л.Г. із земель запасу Петрушинської сільської ради надано земельну ділянку площею 15.7 га в постійне користування для організації селянських (фермерських) господарств (а.с.13).
На підставі вищевказаного розпорядження, 24.02.1997 року Чернігівською районною державною адміністрацією видано Державний акт серії ЧНЧ № 000055 на право постійного користування земельною ділянкою площею 15,7 га (а.с.12).
28.12.1996 року № 592 розпорядженням Чернігівської районної державної адміністрації Шихуцькому Л.Г. надано в постійне користування для розширення селянського (фермерського) господарства земельну ділянку площею 28,5 га ріллі з земель запасу Петрушинської сільської ради (а.с. 14).
На підставі вищевказаного розпорядження, Чернігівською районною державною адміністрацією зроблено відповідний запис до Державного акту серії ЧНЧ № 000055, який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 100 та всього землі Селянського (фермерського) господарства «Мрія» становили 44,2 га.
14.03.2008 року комісією у складі Петрушинського сільського голови ОСОБА_7, фермера ФГ «Надія» ОСОБА_4., директора ПП «Надія» ОСОБА_1, зав. підприємством ТОВ «Агро-Інтер» ОСОБА_2, власника суміжної земельної ділянки ОСОБА_3., депутата сільської ради ОСОБА_8 складено акт (а.с. 16) про порушення користуванням земельними ділянками, в якому, зокрема, зафіксовано, що фермером Шихуцьким Л.Г. на протязі 3 років земельна ділянка використовується не ефективно, з порушенням цільового призначення, не виконанням зобов'язання щодо підвищення родючості землі, не допущення погіршення стану земельної ділянки. Комісією встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_5 заросла бур'янами, насіння яких розноситься на суміжні ділянки; фермером не сплачується земельний податок, що є підставами для припинення користування земельними ділянками.
17.03.2008 року на XI сесії V скликання Петрушинська сільська рада прийняла рішення, яким рекомендувала Чернігівському районному відділу земельних ресурсів припинити право користування земельною ділянкою ФГ «Мрія» ОСОБА_5 та повернути земельну ділянку в землі запасу сільської ради (а.с.15).
24.04.2009 року Держземінспекцією у Чернігівській області складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства фермерським господарством «Мрія» в особі ОСОБА_5 при використанні земельних ділянок загальною площею 44,2 га на території Петрушинської сільської ради, з якого вбачається, що земельні ділянки загальною площею 44,2 га не обробляються, забур'янені, межові знаки не встановлені, що є порушенням ст. 96 Земельного кодексу України (а.с.33).
Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду Чернігівської області від 13.04.2009 року № 4/96б/25 за заявою Чернігівської МДПІ, на підставі ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», порушено провадження у справі про банкрутство Селянського (фермерського) господарства «Мрія», постановою господарського суду Чернігівської області від 23.04.2009 року № 4/96б/25 Селянське (фермерське) господарство «Мрія» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором ініціюючого кредитора - Чернігівську МДПІ.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 14.12.2010 року у справі № 4/96б/25 затверджено звіт ліквідатора та ліквідбаланс, припинено ліквідпроцедуру у зв'язку з погашенням вимог кредиторів (а.с.8).
Як вбачається із пояснень ОСОБА_5 від 01.07.2008 року (а.с.26), останній підтвердив, що з 2002 року перестав обробляти землю у зв'язку з банкрутством та з 2008 року не використовував земельну ділянку за призначенням.
31.09.2010 р. комісією у складі Петрушинського сільського голови ОСОБА_7 та депутатів сільської ради ОСОБА_8, ОСОБА_8, ОСОБА_9 складено акт про те, що фермер ОСОБА_5 на протязі 6 років не використовує земельну ділянку відповідно до цільового призначення; земельна ділянка заросла бур'янами, насіння яких розноситься на суміжні земельні ділянки (а.с.17).
30.04.2011 року комісією у складі Петрушинського сільського голови ОСОБА_7, депутатів сільської ради ОСОБА_8, ОСОБА_8, ОСОБА_9, суміжника ФГ «Володимир» ОСОБА_6 складено акт (а.с. 45) те, що фермер ОСОБА_5 не виконує зобов'язання щодо ефективного використання землі, використання земельної ділянки відповідно до цільового призначення, підвищення родючості землі, не допущення погіршення стану земельної ділянки. Комісією встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_5 заросла бур'янами, насіння яких розноситься на суміжні ділянки; фермером не сплачується земельний податок, що є підставами для припинення користування земельними ділянками.
Прокурор стверджує, що земельні ділянки використовувалися не за цільовим призначенням, що, в силу вимог ст. 143 Земельного кодексу України, є підставою для припинення права постійного користування зазначеними земельними ділянками.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 7 ЗК УРСР у постійне користування (без визначення строку) земля надавалась із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства.
Статтею 9 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» встановлено, що лише після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.
Нормами ст.ст. 22, 23 ЗК УРСР передбачено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право; право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів
Право відповідача на постійне користування земельною ділянкою площею 44,2 га земель сільськогосподарського призначення на території Петрушинської сільської ради посвідчується Державним актом на право постійного користування землею серії ЧНЧ № 000055 від 24.02.1997р., зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №100.
Як правомірно встановлено судом першої інстанції, земельна ділянка площею 44,2 га (сільськогосподарські землі, рілля) на території Петрушинської сільської ради за межами населеного пункту відноситься до земель державної власності, а тому в силу п. 12 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України повноваження щодо розпорядження нею здійснює Чернігівська районна державна адміністрація (позивач у справі).
Згідно ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов'язані: забезпечувати використання землі за цільовим призначенням; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.
Земельним кодексом України визначені підстави припинення права користування земельною ділянкою, серед яких зокрема, є: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати (ст.141 ЗК України).
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»: невжиття заходів щодо боротьби з бур'янами - допущення появи небажаної трав'янистої рослинності, яка негативно впливає на розвиток культурних рослин, призводить до поширення шкідників і хвороб або не дає можливості використовувати землі за призначенням; невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).
Статтею 143 ЗК України встановлено,що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Так, відповідальність, яка визначена ст.ст. 141, 143 ЗК України передбачена саме за нецільове використання земельної ділянки, тобто використання для інших цілей, а ніж передбачено рішенням та державним актом.
Судом першої інстанції правомірно встановлено, що відповідач порушував вимоги законодавства щодо цільового використання земельної ділянки площею 44,2 га сільськогосподарських земель (рілля), використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням.
Твердження апелянта, що фермерським господарством протягом 1992-2004 рр. здійснювався обробіток земельної ділянки по вирощенню с/г культур, а з 2005 року у зв'язку із запланованою рекультивацією земель, з метою підвищення родючості земельні ділянки засіяно багаторічними травами (їжа, тимофіївка, конюшина, донник), які скошуються на сіно, засаджені бульбою, гарбузами, засіяно насінням вівса під насіннєвий матеріал, не підтверджено належними доказами.
Колегія суддів звертає увагу на те, що Селянському (фермерському) господарству «Мрія» виділено земельну ділянку площею 15, 7 га та 28, 5 га ріллі під вирощення с/г культур, яку переведено фермером під сінокоси з 2004 року, що є порушенням цільового використання землі.
З огляду на вищевказане, матеріли справи підтверджують факт використання відповідачем вищевказаної земельної ділянки не за цільовим призначенням, тому є правові підстави для припинення прав на неї відповідача відповідно до вимог ст. ст. 141-143 Земельного кодексу України і земельна ділянка підлягає поверненню органу, до повноважень якого належить право передачі земельних ділянок у користування, яким є Чернігівська районна державна адміністрація.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення господарського суду Чернігівської області від 31.05.2011 року у справі № 6/50 відповідає чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладаються відповідача (апелянта).
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Мрія» на рішення господарського суду Чернігівської області від 31.05.2011 року у справі № 6/50 залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Чернігівської області від 31.05.2011 року у справі № 6/50 залишити без змін.
3.Матеріали справи № 6/50 повернути до господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.
Головуючий суддя
Судді