Справа № 11/612 2006 р. Головуючий у 1-й інстанції Мілейко М.П.
Категорія: про приведення вироку Доповідач Гончаров М.В.
у відповідність
УХВАЛА іменем України
2006 року вересня 14 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого Ященка В.А.
суддів Гончарова М.В.
Матуса В.В.
з участю прокурора Паливоди Л.В.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну
справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на постанову Роменського
міськрайонного суду від 23 травня 2006 p., якою
ОСОБА_1, раніше судимому і який відбуває покарання у ВК № 56,
відмовлено в приведенні вироку у відповідність з новим кримінальним
законом.
Встановила:
За вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21 травня 2003 року ОСОБА_1 засуджений за ст.289 ч.З КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, за ст. 185 ч.З КК України на 5 років позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України за сукупністю цих злочинів остаточно йому визначено до відбування 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
16 травня 206 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до Роменського міськрайонного суду про приведення відносно нього вироку у відповідність з діючим законодавством, мотивуючи тим, що викладена в новій редакції санкція ст.289 ч.З КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі від 7 років до 15 років, а тому вважає, що і йому потрібно знизити покарання за цим законом до 7 років позбавлення волі.
Постановою суду від 23 травня 2006 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 і при цьому суд зазначив, що законом не передбачено зниження покарання до її мінімальної межі в той час, як верхня межа покарання не змінилася.
В апеляції ОСОБА_1 посилається на необґрунтованість прийнятого судом рішення, вважає, що суд допустив помилку, відмовивши в задоволенні його заяви, а тому просить переглянути справу та задоволити його заяву.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, думку прокурора про залишення постанови без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що задоволенню вона не підлягає.
Судом було встановлено, що ОСОБА_1 засуджений за сукупністю злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.З, 289 ч.З КК України в редакції 2001 року і шляхом поглинання призначених покарань покаранням, призначеним за ст.289 ч.З КК України в редакції 2001 року у виді позбавлення волі на строк 10 років, який був передбачений мінімальною межею санкції вказаного закону.
Санкцією ст.289 ч.З КК України в редакції 2001 року було передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років.
Законом України № 2903-IV від 22 вересня 2005 року, який набрав чинності 13 жовтня 2005 року, до ст.289 КК України були внесені зміни, згідно яких санкція ч.З ст.289 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.
Згідно ч.З ст.74 КК України, якщо призначена засудженому міра покарання перевищує санкцію нового закону, то призначене покарання знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону.
Так як максимальна межа покарання, передбаченого санкцією ст.289 ч.З КК України, у зв'язку з внесеними змінами не змінилася і складає покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років, а за вироком суду ОСОБА_1 засуджений до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років, то суд обґрунтовано, на підставі ч.З ст.74 КК України відмовив ОСОБА_1 в задоволенні його заяви про приведення вироку у відповідність зі зміненим кримінальним законом.
Колегія суддів вважає, що постанова суду є законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст.362, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Постанову Роменського міськрайонного суду від 23 травня 2006 року про відмову ОСОБА_1 в задоволенні його заяви про приведення вироку у відповідність з новою редакцією кримінального закону - залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_1 - без задоволення.