Справа № 2-а-2418/11
21.04.2011 року м. Дніпропетровськ
Суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Некрасов О.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання дій незаконними та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену соціальну допомогу дитині війни, -
Позивачка 16 березня 2011 року звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, яким просила поновити пропущений строк для звернення з позовом до суду, визнати діяння відповідача щодо нарахування і виплати несплаченої державної соціальної допомоги як дитині війни з 01 січня 2006 року по теперішній час незаконними та зобов'язати відповідача протягом п'яти календарних днів з дня набрання судовим рішенням чинності нарахувати та виплатити у повному обсязі недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, яка передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»починаючи з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2010 року загальною сумою 6819 грн. 10 коп., а також нараховувати і виплачувати 30% надбавку до пенсії у повному розмірі в подальшому, судові витрати стягнути з відповідача. В обґрунтування своїх вимог позивачка вказала на те, що вона згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі. Відповідно до ст.6 цього закону з 1 січня 2006 року їй щомісячно повинна виплачуватися як дитині війни соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак дана соціальна допомога відповідачем не нараховувалась і не сплачувалась і у її виплаті було відмовлено. Проте 09.07.2007 року Рішенням Конституційного Суду України визнано неконституційним пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію вказаної норми закону. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року було визнано неконституційним п. 2 ст. 41 другого розділу Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, якими були зменшені розміри щомісячної надбавки до пенсії, тобто поновлено дію Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. За ч. 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативними актами. Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Розмір соціальної допомоги, відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” становить 30% мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Просить вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 29.03.2011 року адміністративний позов в частині позовних вимог про встановлення надбавки до пенсії за віком, перерахунку пенсії та стягнення щомісячно не нарахованої та не сплаченої соціальної допомоги за період з 01 січня 2006 року по 15 вересня 2010 року включно було залишено без розгляду, а в частині позовних вимог за період з 16 вересня 2010 року було відкрито скорочене провадження.
Відповідач, письмові заперечення, у строк встановлений судом не надав.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, вважаю, що позовні вимоги з 16 вересня 2010 року підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до абз.1, 2 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років; державна соціальна гарантія - встановлений цим Законом мінімальний розмір державної соціальної допомоги, а також пільги з метою надання соціальної підтримки дітям війни.
Судом встановлено, що позивачка має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в її пенсійному посвідченні. Згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18.11.2004 року, яка набрала чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Доводи відповідача про відсутність належного фінансування підвищення до пенсії, зупинення дії законів про виплату підвищення законами України «Про бюджет»та на регулювання цього питання постановою Кабінету міністрів України є безпідставними, оскільки вони не відповідають змісту ст.22 Конституції України, за приписами якої при прийнятті інших або нових законів, внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, про що зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнанні неконституційними також внесені зміни до ч.1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»згідно Закону України від 28.12.2007 року № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
У рішенні № 15-рп/2000 від 14 грудня 2000 року «справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України»зазначено, що рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Обов'язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України (частина друга статті 150).
Європейський Суд з прав людини у справі «Кечко проти України»констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 року №2154-VI, в редакції від 23.09.2010 року, встановлені розміри у 2010 році прожиткового мінімуму для осіб соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 21 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»встановлені розміри у 2011 році прожиткового мінімуму для осіб соціальних і демографічних груп населення.
З урахуванням наведеного, вимог ч.2 ст.11 КАС України, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивачки суд вважає необхідним задовольнити позов в частині позовних вимог про визнання противоправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачці ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 16 вересня 2010 року, а також зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 16 вересня 2010 року з урахуванням положень ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням виплачених коштів у цей період та в подальшому.
Нарахування суми допомоги, яка повинна бути виплачена позивачу, не відноситься до компетенції суду, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача конкретної суми не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з бюджету України.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено державне мито в розмірі 3 грн. 40 коп., які необхідно стягнути з бюджету м. Дніпропетровська на користь ОСОБА_1.
Керуючись ст. 19, 46, 150 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(із змінами і доповненнями), Законом України "Про державний бюджет України на 2010 рік”, Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік», Законом України «Про Конституційний Суд України», ст. ст. 2, 6, 18, 94, 99, 104, 105, 106, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання дій незаконними та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену соціальну допомогу дитині війни за період з 16 вересня 2010 року -задовольнити частково.
Визнати незаконними дії Управління Пенсійного Фонду України у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська щодо нарахування та виплаті ОСОБА_1 згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»підвищення до пенсії у нижчому розмірі 10% з 16 вересня 2010 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію підвищену на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 16 вересня 2010 року розрахованої відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, зарахувавши здійснені виплати у розмірі 10 % у відповідний період.
Стягнути з бюджету м. Дніпропетровська на користь ОСОБА_1 понесені по справі судові витрати в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
В задоволенні решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя О. О. Некрасов