Рішення від 02.11.2011 по справі 2-328/11

Справа № 2-328/11р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2011 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Луста С.А.,

при секретарі Дячук А.А.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Яцук Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства «Хлібороб»про розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

09 серпня 2011 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду Миколаївської області з позовом до відповідача про розірвання договору оренди землі.

В позові зазначив, що 04 грудня 2009 року між ним та відповідачем було укладено договір оренди землі, що належить йому на праві власності, площею 8,08 гектари, строком на 10 років. В даний час він бажає розірвати зазначений договір через невиконання відповідачем п.8 договору стосовно оранки городу. В добровільному порядку відповідач відмовляється розірвати договір, тому він вимушений звернутися до суду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснив, що відповідач не виконує вимоги договору оренди землі, а саме відмовляється орати городи, тому він бажає розірвати укладений договір. Орендну плату за передану в користування земельну ділянку він отримав. Крім того пояснив, що не звертався до відповідача за оранкою городу.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечувала, пояснила, що підстави для розірвання договору оренди землі відсутні, відповідач в повному обсязі сплатив позивачу орендну плату, передбачену договором, а за оранкою городу він до нього не звертався. Крім того пояснила, що підприємство виплачує по 50,00 грн. всім орендодавцям, які самостійно зорали городи.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач є власником земельної ділянки, площею 6,79 гектари в межах території Березнегуватської селищної ради Миколаївської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії МК № 013122, виданого Березнегуватською райдержадміністрацією 20 вересня 2004 року (а.с.7).

04 грудня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки, строком на 10 років з орендною платою 1 770,00 грн. на рік, але не менше 3% від вартості земельної ділянки, з оранкою городу. Даний договір зареєстровано в Березнегуватському районному центрі Миколаївської філії ДЗК 02 липня 2010 року за № 041048700714 та між сторонами підписано акт приймання передачі (а.с.5-6).

В 2011 році позивач отримав від відповідача орендну плату, передбачену договором оренди землі, в повному обсязі. За оранкою городу до відповідача не звертався.

Згідно довідки, виданої ПСП «Хлібороб» 31 жовтня 2011 року, позивачу за самостійну оранку городу буде повернено 50,00 грн. (а.с.11).

Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, що виникли з цивільно-правового зобов'язання за договором оренди землі та правовідносини, щодо його розірвання на вимогу однієї із сторін.

Відповідно до ч.1 ст.792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Частина 2 даної статті передбачає, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ч.3 ст.31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Частина 1 ст.32 цього Закону передбачає випадки, в яких достроково можливо розірвати договір оренди земельної ділянки. Ними є: невиконання сторонами своїх обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 Закону та умовами договору, випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки. Інших випадків, Закон не передбачає.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач розрахувався з позивачем за користування його земельною ділянкою, позивач за оранкою городу до нього не звертався, будь-яких вимог Закону України «Про оренду землі»та умов договору оренди відповідачем порушено не було, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212 -215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства «Хлібороб»про розірвання договору оренди землі, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів, з дня його проголошення.

Суддя С. А. Луста