79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.10.11 справа№ 5015/5131/11
за позовом Львівське міське комунальне підприємство “Львівводоканал”
до відповідача комунальне підприємство “Львіврембудпостач”
про стягнення заборгованості
ціна позову: 5718,77грн.
суддя Фартушок Т.Б.
секретар Сорочик В.Ю.
Представники:
від Позивача - ОСОБА_1 представник (довіреність в матеріалах справи);
ОСОБА_2- представник (довіреність в матеріалах справи).
від Відповідача - не з”явився.
Суть спору:
Львівське міське комунальне підприємство “Львівводоканал” звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Комунального підприємства “Львіврембудпостач” про стягнення заборгованості; ціна позову: 5718,77грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області №5015/5131/11 від 09.09.2011р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено в судовому засіданні на 15год. 30хв. 27.09.2011р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав зазначених в ухвалі суду по даній справі від 27.09.2011р.
Представникам Позивача оголошено права та обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського процесуального кодексу України, які скеровані, в тому числі, Відповідачу (підтвердженням чого є в тому числі наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень), зазначалось, що права та обов'язки Сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.
Заяв про відвід судді не надійшло.
Представники Позивача в судове засідання з'явились, позовні вимоги підтримали повністю.
Протягом розгляду спору представниками Позивача подано наступні документи: копії довіреностей на право здійснення представництва; довідку з Головного управління статистики у Львівській області про включення Відповідача в ЄДРПОУ; копію виписки з ЄДР на Позивача; акт звірки взаємних розрахунків, та докази надіслання Відповідачу; копії квитанції про суми, нараховані до сплати за договором №303456.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив; вимог ухвал господарського суду Львівської області по даній справі, в тому числі щодо подання відзиву на позовну заяву, не виконав, про причини невиконання не повідомив; був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень від 16.09.2011р. №9001406382454 та від 04.10.2011р. №7901406465546, які, як вбачається з повідомлень, отримані Відповідачем заздалегідь до судових засідань.
Крім того, суд зазначає, що згідно довідки Головного управління статистики у Львівській області від 07.10.2011р. №20-09/1790, адресою місцезнаходження Відповідача є м.Львів, вул.Вулецька, 28. За цією адресою Відповідачу скеровано ухвали господарського суду Львівської області по даній справі, які, відповідно до ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України, вважаються належним чином скеровані Відповідачу.
Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.
Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
В судовому засіданні суд оглянув оригінали копій документів, долучених до матеріалів справи.
Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Щодо стягнення 4910,82грн. основного боргу.
17.11.2004р. між Позивачем (Львівводоканал) та Відповідачем (Абонент) укладено Договір №303456 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі (далі -Договір), відповідно до п.п.1.1, якого Львівводоканал надає послуги у забезпеченні питною водою та прийманні стічних вод, а Абонент користується послугами і сплачує їх вартість на умовах, визначених Договором та чинним законодавством України.
Відповідно до п.3.5 Договору оплата за послуги водопостачання та водовідведення ( в межах встановлених лімітів водоспоживання і якісних та кількісних показників стічних вод) проводиться Абонентом відповідно до діючих тарифів шляхом перерахування на рахунок Львівводоканалу коштів до 25 числа поточного місяця; при цьому в першу чергу, погашається заборгованість Абонента, однак оплата не проводиться.
Згідно п.п.5.1, 5.2 Договору, договір укладається терміном на 1 рік; Договір вважається переукладеним на новий термін на тих самих умовах, якщо за один місяць до його припинення жодна із сторін не заявить про закінчення його дії.
В матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази заяв Сторін про припинення дії Договору.
Договір підписано та скріплено відбитками печаток Сторін.
В матеріалах справи наявний акт про вводів Відповідачу згідно Договору.
Відповідно до розрахунку Позивача, та наданого Позивачем підписаного ним примірника акту звірки взаємних розрахунків, борг Відповідача за період з листопада 2009р. по липень 2011р. за Договором перед Позивачем становить 4910,82грн.
Наведені розрахунки основного боргу відповідають також даних квитанцій до оплати за зазначений період.
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності до вимог ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено , що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 Цивільного кодексу України ). Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи вищенаведене, та те, що в матеріалах справи відсутні та Сторонами не наведені доводи та не подані докази погашення повністю чи частково боргу в розмірі 4910,82грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача боргу в розмірі 4910,82 грн. підлягають до задоволення.
Щодо стягнення 122,74грн. 3% річних, 390,77грн. інфляційних нарахувань та 296,44грн. пені.
Позивачем до позовної заяви додано розрахунок 3% річних (за період з 01.12.2009р по 01.07.2011р).; інфляційних нарахувань (за період з 12.2009р. по 07.2011р.); пені ( за період лютий 2011р. по липень 2011р.), проведений виходячи з величини подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за відповідний період.
Відповідно до п.4.2 Договору у разі повної або часткової несплати вартості наданих послуг, Абоненту на несплачену суму, починаючи з 1 числа наступного за звітним місяця, за кожен день протермінування нараховується пеня в розмірі 0,1%.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи вищенаведене, перевіривши правильність проведених розрахунків, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 3% річних в розмірі 122,74грн., інфляційних нарахувань -390,77грн. та пені 296,44грн. підлягають до задоволення.
Відповідно до вимог ст.4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.
Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
11.10.2011року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 17.10.2011року.
На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 43, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з комунального підприємства “Львіврембудпостач” (79066, м.Львів, вул.Вулецька, 28, ідентифікаційний код 22416646) на користь Львівського міського комунального підприємства “Львівводоканал” (79017, м.Львів, вул.Зелена, 64, ідентифікаційний код 03348471) 4910,82грн. основного боргу, 122,74грн. 3% річних, 390,77грн. інфляційних нарахувань, 296,44грн. пені, 102грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.
Суддя Фартушок Т.Б.