79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
07.11.11 Справа№ 5015/5592/11
За позовом: Заступника прокурора Львівської області - прокурора міста Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго”, м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівавтокомплектація”, м.Львів
про стягнення 11 419, 72 грн.
Суддя Манюк П.Т.
При секретарі Мільчук І.Л.
Представники:
Прокурор: не з»явився
від позивача: Кіндрат Б.Я. - представник
від відповідача: не з»явився
Розглядається справа за позовом Заступника прокурора Львівської області - прокурора міста Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівавтокомплектація” про стягнення 11 419, 72 грн.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.
Представники прокуратури в судове засідання не з»явився, в попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, хоча був повідомлений про час та місце розгляду справи, позовні вимоги не заперечив, доказів погашення боргу не подав, тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне.
02.11.2007 р. між ЛМКП «Львівтеплоенерго» (позивач) та ТзОВ “Львівавтокомплектація” (відповідач) укладено договір № 4218/Ф на постачання теплової енергії в гарячій воді гуртожитку на вул. Володимира Великого, 16 у м.Львові, відповідно до умов якого позивач (Енергопостачальна організація) зобов'язався поставити відповідачеві (споживачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Відповідно до умов договору, позивачем протягом листопада 2010 року - травня 2011 року поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 41 214, 63 грн.
Свої зобов'язання щодо оплати за поставлену теплову енергію відповідач виконав частково, сплативши за поставлену теплову енергію 30 800, 00 грн, внаслідок чого утворилась заборгованість.
На момент звернення прокурора з позовом до суду сума основного боргу, становить 10 658, 40 грн.
Крім стягнення основного боргу прокурор просить стягнути з відповідача пеню, згідно з п.7.2.3. договору у розмірі 354,84 грн. та відповідно до ст.625 ЦК України інфляційні в розмірі 311,71 грн., 3 % річних в розмірі 94,77 грн.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Судом встановлено, що між сторонами укладено договір на постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивачем протягом листопада 2010 року - травня 2011 року поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 41 214, 63 грн.
За умовами ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 6.3. договору передбачено, що споживач до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує Енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.
Однак, всупереч умовам договору відповідач з листопада 2010 року по травень 2011 року не здійснив в повному обсязі розрахунки за надані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 10 658, 40 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов»язання у строк, встановлений договором.
Відповідач в судове засідання 07.11.2011 року не з'явився, позовні вимоги не заперечив, доказів погашення основного боргу не подав, тому до стягнення підлягає сума заборгованості в розмірі 10 658, 40 грн.
Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.2.3. договору передбачено, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - сплачує Енергопостачальній організації пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення
Щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 354,84 грн., то суд вважає, що розрахована вона відповідно до п.7.2.3 Договору та з врахуванням Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В частині стягнення 3% річних в розмірі 94,77 грн. та інфляційних в розмірі 311,71 грн. суд вважає, що розраховані вони відповідно до ст.625 ЦК України, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 15, 16, 526, 530, 549, 610, 612, 712 ЦК України, ст.ст. 43, 47-1, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,-
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівавтокомплектація” (79026, м.Львів, вул.Стрийська, 45, код ЄДРПОУ 33982081):
- на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79000, м.Львів, вул. Данила Апостола, 1, код ЄДРПОУ 05506460) суму в розмірі 11 419, 72 грн., з них: 10 658, 40 грн. основного боргу; 354, 84 грн. пені; 94,77 грн. 3% річних; 311,71 грн. інфляційних;
- в дохід Державного бюджету України 114, 19 грн. державного мита
- в дохід Державного бюджету України 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
3. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Суддя Манюк П.Т.