91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
27.10.11 Справа № 14/175/2011
Суддя Василенко Т.А., розглянувши матеріали за позовом
Державного підприємства "Одеська залізниця", м. Одеса
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничо-збагачувальна фабрика "Індустрія", м. Луганськ
про стягнення 39 655 грн. 00 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - не прибув;
від відповідача -ОСОБА_1., дов. б/н від 03.10.2011.
Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в сумі 39655 грн. 00 коп. за неправильно зазначену в накладній № 50130202 масу вантажу.
Відповідач за відзивом на позовну заяву від 03.10.2011 № 560 проти позову заперечує та зокрема зазначає, що позивачем не враховані норми природної втрати вантажу та припустимості розбіжності в показаннях ваг на 1%.
Позивач в судове засідання не прибув, явку свого повноважного представника не забезпечив, заперечення на відзив відповідача не надав, але про місце та дату судового засідання був належним чином повідомлен.
Представником відповідача в судовому засіданні 27.10.11 було подано клопотання про зменшення розміру штрафу. В обґрунтування клопотання відповідач посилається на тяжкий фінансовий стан підприємства, та зокрема зазначає, що згідно даних балансу та звіту про фінансові результати за 9 місяців 2011 року збитки підприємства складають 2 558 000 грн. 00 коп. Також відповідач вказує на те, що на цей час у підприємства є заборгованість по виплаті заробітної платі, сплати єдиного соціального внеску, податкових зобов'язань. Скрутне фінансове становище відповідач обґрунтовує наявністю дебіторської заборгованості у сумі 3 269 000 грн. 00 коп. та кредиторської заборгованості у сумі 40 070 000 грн. 00 коп., значним зниженням валового доходу та відсутністю грошових коштів на розрахунковому рахунку.
Отже, відповідач визнає факт своєї вини та керуючись ст.ст.3, 551 ЦК України, ст.223 ГК України, п.3 ст.83 ГПК України та п.6.4 Роз'яснення Президії Вищого Господарського суду України від 26.09.2008 року № 04-5/225 просить суд зменшити суму штрафу до розміру вартості однієї провізної плати за всю відстань перевезення вагону, а саме 7 931 грн. 00 коп.
Розглянувши матеріали справи, суд
24.03.2011 зі станції Ровеньки Донецької залізниці Товариство з обмеженою відповідальністю «Гірничо-збагачувальна фабрика «Індустрія»здійснило відправлення двух вагонів згідно накладної № 50130202 на станцію Сосновка Львівської залізниці, вантажоодержувачу -ВАТ «Львівська вугільна компанія».
Так, у накладній № 50130202 відповідачем вказано, що у вагоні № 67659045 маса нетто вантажу складає 69000 кг.
При прибутті вагона на станцію Знам'янка Одеської залізниці 26.03.2011 було проведено контрольну перевірку маси вантажу за вказаною накладною.
В результаті зважування на тензометричних динамічних вагах було виявлено, що у вагоні № 67659045 фактична маса нетто вантажу складає 61 000 кг, замість 69 000 кг, що на 8 000 кг. менше, ніж визначено у накладній.
В той же час, 27.03.10 при контрольному переважуванні вагона, яке було проведено на станції Знам'янка Одеської залізниці на статичних вагах було встановлено що, фактична маса нетто вантажу у вагоні № 67659045 не відповідає заявленій у накладній та складає 61 000 кг, замість 69 000 кг, що на 8000 кг. менше, ніж визначено у накладній.
Переважування здійснено за участю представників станції і за результатами складено акти загальної форми № 10622, № 528 від 26.03.2011(арк. справи 17-18) та комерційний акт АА №056761/202/01 від 27.03.2011(арк. справи 14).
За вказаним комерційним актом зазначено що, вантаж навантажений навалом на рівні бортів, просипання вантажу відсутнє, на поверхні вантажу заглиблень та признаків крадіжки не виявлено, в вагоні глухі торцеві стінки люка щільно закриті, розмір навантаження відповідно висоти бортів і маркування не зазначено.
Оскільки відповідачем був припущений факт невірного зазначення у накладній маси вантажу, позивач нарахував штраф відповідно до положень ст.ст. 118, 122 Статуту Залізниць у сумі 39 655 грн. 00 коп., який просить стягнути на свою користь.
Відповідач проти позовних вимог заперечив та просить зменшити суму штрафу.
Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Як встановлено ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
В даному випадку, відповідач, за накладною № 50130202 відвантажив зі станції Ровеньки Донецької залізниці два вагони, в тому числі: вагон № 67659045 з вантажем - вугілля кам'яне на адресу вантажоодержувача - ВАТ «Львівська вугільна компанія»на станцію призначення - Сосновка Львівської залізниці.
При контрольному зважуванні на станції Знам'янка Одеської залізниці була встановлена невідповідність фактичної маси вугілля даним, зазначених у накладній.
Так, у вагоні № 67659045 виявлена маса нетто вантажу 61 000 кг, замість - 69 000 кг, що складає різницю у вазі проти накладної в сторону зменшення на 8000 кг.
За вказаним вище фактом складено акти загальної форми № 10622, № 528 від 26.03.2011(арк. справи 17-18) та комерційний акт АА №056761/202/01 від 27.03.2011(арк. справи 14) які відповідач не оскаржив та не оспорив.
Факт невідповідності фактичної маси вантажу даним внесеним в накладну підтверджується і випискою з книги переваження станції Знам'янка Одеської залізниці.
В той же час, за комерційним актом АА №056761/202/01 зазначено, що по прибуттю поїзда та зважуванні вагона виявлено різницю в вазі.
Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі -Статут), накладна -це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Згідно ст. 24 Статуту вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.
Згідно з п.5.5 розділу 5 “Правил оформлення перевізних документів”, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084 якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику. Усі ці документи заповнюються на друкарській машинці або іншим друкованим способом.
Відповідно до ст. 37 Статуту та п. 2.1 Правил № 644 відправником у накладній вказується, поряд з іншими показниками, також графа “маса вантажу в кг, визначена відправником” вказується маса вантажу у кілограмах.
У вирішенні спорів, пов'язаних із збереженням вантажу під час перевезення насипом у вагонах відкритого типу, зокрема, вугілля, необхідно виходити з того, що стаття 111 Статуту звільняє перевізника від відповідальності за втрату та недостачу вантажу, якщо вантаж прибув на станцію призначення у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника за відсутності ознак втрати, псування або пошкодження
вантажу під час перевезення.
Згідно абзацам 1-2 п.9 Правил у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється поставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено.
В той же час, стаття 118 Статуту залізниць України передбачає відповідальність для вантажовідправника не за ту чи іншу кількість вантажу, невідповідність якого виявлено між даними супровідних документів та даними, отриманими при фактичному переважуванні цього вантажу, а лише за сам факт виявлення такої невідповідності.
Разом з цим, статтею 122 Статуту визначено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно накладної № 50130202 від 24.03.2010 - провізна плата по вагону становить 7 931 грн., у зв'язку з чим розмір штрафних санкцій становить 39 655 грн. 00 коп. (7931, 00 х 5).
За таких обставин слід зазначити, що позивачем штрафні санкції нараховані обґрунтовано.
У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Але, відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.550 ЦК України встановлюється загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Так, пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Частина 3 статті 83 ГПК України надає господарському суду право, ухвалюючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
У даному випадку позивачем не доведений суду факт наявності збитків у зв'язку із зазначенням меншої ваги вантажу. Також слід визначити, що відповідач є збитковим підприємством та знаходиться у тяжкому фінансовому стані.
Виходячи з цього, суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи.
З урахування викладеного та приймаючи до уваги доводи відповідача за клопотанням, суд вважає за можливе зменшити розмір штрафу до 7 931 грн. 00 коп. (одна провізна плата вагону).
За таких обставин, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача штраф в сумі 7 931 грн. 00 коп., в решті вимог відмовити.
Відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила вимоги чинного законодавства в повному обсязі.
На підставі викладеного, ст.ст. 118 та 122 Статуту залізниць України, керуючись ч.3 ст. 83 ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничо-збагачувальна фабрика «Індустрія», м. Луганськ, вул. К. Санюка, буд.64 «А» код 32864211, на користь:
- Державного підприємства «Одеська залізниця», м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд.19, код 01071315 штраф в сумі 7 931 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 396 грн. 55 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.
Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 31.10.2011.
Суддя Т.А.Василенко