ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 48/40926.10.11
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ізі-Лізинг"
доПриватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс"
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні
відповідача1. Дочірнє підприємство "Надра-Сервіс"
2. Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра"
пророзірвання договору, зобов'язання повернути майно та стягнення 23 809,95 грн.
Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
від позивача:не з'явився
від відповідача:не з'явився
від третьої особи 1:не з'явився
від третьої особи 2:не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізі-Лізинг" (надалі -ТОВ "Ізі-Лізинг") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія Інвестсервіс" (надалі -ПАТ "УІСК "Інвестсервіс") про розірвання договору, зобов'язання повернути майно та стягнення 15 873,30 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Дочірнє підприємство "Надра-Сервіс" на виконання умов договору фінансового лізингу №ФСК-23 від 09.01.2008 р. передало відповідачу на умовах фінансового лізингу майно, а відповідач свого зобов'язання по сплаті лізингових платежів належним чином не виконав, в зв'язку з чим за останнім виникла заборгованість у розмірі 15 873,30 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про розірвання договору та повернення майна. Право вимоги у позивача виникло на підставі договору купівлі продажу майнових прав №5 від 01.09.2010 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.08.2011 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 19.09.2011 р.
В судове засідання представник позивача з'явився, на виконання вимог ухвал суду надав документи, надав клопотання про збільшення позовних вимог, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість зі сплати лізингових платежів у розмірі 21 164,40 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.09.2011 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Дочірнє підприємство "Надра-Сервіс", розгляд справи відкладено до 05.10.2011 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2011 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", розгляд справи відкладено до 26.10.2011 р.
В судове засідання 26.10.2011 р. представник позивача не з'явився, 21.10.2011 р. через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без його участі, а також клопотання про збільшення позовних вимог, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість зі сплати лізингових платежів у розмірі 23 809,95 грн.
Представником відповідача в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням 2 представників відповідача на розгляді інших судових вправ.
Клопотання відповідача про відкладення слухання справи на інший час не підлягає задоволенню, оскільки відповідач не надав доказів на підтвердження викладених в клопотанні обставин (в додатках до клопотання міститься лише 1 судова повістка, в той час як в тексті клопотання вказується про існування двох представників).
Представники третіх осіб 1 та 2 в судове засідання не з'явилися, вимоги ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що учасники судового процесу повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -
09.01.2008 р. між ДП "Надра-Сервіс" (лізингодавець) та Закритим акціонерним товариством "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" (після зміни найменування - ПАТ "УІСК "Інвестсервіс") (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №ФСК-23 (надалі -"Договір").
Відповідно до п. 1.1 Договору лізингодавець зобов'язується набути у постачальника у власність і передати у фінансовий лізинг з додатковими послугами (згідно розділу 3 цього договору), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти у платне володіння та користування на умовах визначених даним договором, транспортний засіб згідно зі встановленою лізингоодержувачем специфікацією на строк 48 календарних місяців з дати підписання сторонами акту прийому-передачі предмета лізингу.
Згідно з п. 1.2 Договору лізингоодержувач зобов'язується сплачувати лізингодавцю плату (лізингові платежі) на умовах та у розмірі визначених у графіку лізингових платежів (додаток №2 до даного договору).
Пунктом 7.1 Договору сторони погодили, що договір набуває чинності з дня його підписання та скріплення печатками сторін. Договір діє 3 роки з моменту укладення, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами зобов'язань.
Відповідно до п. 7.5 Договору цей договір може бути достроково розірваний за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди до даного договору.
Додатком №2 до Договору сторонами було погоджено графіки лізингових платежів.
Додатковою угодою №1 від 01.09.2010 р. сторони виклади п. 5.2 Договору у наступній редакції: лізингоодержувач зобов'язується сплачувати лізингодавцю лізингові платежі згідно з договором протягом 5 календарних днів з дати виставлення відповідних рахунків лізингодавцем, але не пізніше 7 числа кожного місяця, шляхом перерахування відповідних сум коштів на поточний рахунок лізингодавця, зазначений у договорі чи виставленому рахунку. Неодержання лізингоодержувачем рахунку не звільняє його від зобов'язання своєчасно сплачувати лізингові платежі згідно договору.
На виконання умов Договору лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв у користування визначений Договором предмет лізингу, що підтверджується актом прийому-передачі предмета лізингу від 29.01.2008 р.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по сплаті лізингових платежів, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості відповідача, що виникла у період з січня по вересень 2011 року, а також просить розірвати даний договір та повернути предмет лізингу.
Договір є договором фінансового лізингу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. положеннями § 1 глави 58 Цивільного кодексу України, ст. 292 Господарського кодексу України та Закону України "Про фінансовий лізинг".
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Згідно ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Частина 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Матеріалами справи підтверджується передача майна у лізинг відповідачу та користування ним відповідачем у спірний період.
01.09.2010 р. між ДП "Надра-Сервіс" (продавець) та ТОВ "Ізі-Лізинг" (покупець) укладено договір купівлі-продажу майнових прав №5 (надалі -"Договір №2"), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує майнові права на транспортні засоби у порядку та на умовах, передбачених цим договором та відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж.
Пунктами 3.1 та 3.2 Договору №2 визначено, що майнові права на транспортні засоби за цим договором передаються продавцем покупцю шляхом підписання акту (додаток 32). Акт підписується сторонами в день підписання цього договору. Право власності на майнові права переходить від продавця до покупця після підписання акту.
На виконання умов Договору №2 ДП "Надра-Сервіс" передало, а ТОВ "Ізі-Лізинг" набуло всі майнові права на транспортний засіб, який є предметом Договору, що підтверджується актом прийому-передачі майнових прав на транспортні засоби від 01.09.2010 р.
Крім того, право власності позивача на транспортний засіб, який є предметом Договору, підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1.
Частинами 1 та 2 статті 8 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що у разі переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до іншої особи відповідні права та обов'язки лізингодавця за договором лізингу переходять до нового власника предмета лізингу. Якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше.
Відповідно до умов договору про відступлення права вимоги від 01.09.2011 р., укладеного між ДП "Надра-Сервіс" (первісний кредитор) та ТОВ "Ізі-Лізинг" (новий кредитор) первісний кредитор відступає, а новий кредиторі набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності із положенням договорів лізингу, перелік яких вказаний у додатку №1 до даного договору, укладені між первісним кредитором та лізингоодержувачами, згідно додатку №1 до договору.
Додатковою угодою №1 до Договору ДП "Надра-Сервіс", ТОВ "Ізі-Лізинг" та ПАТ "УІСК "Інвестсервіс" прийшли до згоди вважати позивача лізингодавцем по Договору.
Таким чином, права та обов'язки лізингодавця за Договором перейшли від ДП "Надра-Сервіс" до позивача.
Статтею 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором, а пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно графіку лізингових платежів (додаток №2 до Договору) відповідач у період з січня по вересень 2011 року зобов'язаний був сплатити грошові кошти у розмірі 23 809,95 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті лізингових платежів, нарахована за визначений період, становить 23 809,95 грн., а з урахуванням положень ч. 1 ст. 530, ст. 762 Цивільного кодексу України та Графіку лізингових платежів зобов'язання по її сплаті на момент подачі позову до суду настало.
Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача лізингових платежів у розмірі 23 809,95 грн. на підставі Договору. Вказана заборгованість відповідачем не визнана, доказів її погашення не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
ПАТ "УІСК "Інвестсервіс" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Ізі-Лізинг" про стягнення з ПАТ "УІСК "Інвестсервіс" основного боргу у розмірі 23 809,95 грн. є правомірними та обґрунтованими.
Також, позивачем заявлено вимоги про розірвання Договору та повернення предмету лізингу.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.
Відповідно ст. 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо повної і своєчасної сплати лізингових платежів за Договором встановлений судом та не заперечується відповідачем.
Оскільки несплата лізингових платежів є істотним порушенням договору фінансового лізингу, позовна вимога про розірвання Договору визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
З припиненням Договору відповідач втрачає статус лізингоодержувача і, оскільки належних доказів щодо підтвердження права користування предметом лізингу відповідач не надав, то вимога позивача про повернення предмету лізингу за Договором є обґрунтованою.
Суд відзначає, що наявність приватного обтяження спірного транспортного засобу не впливає на правомірність його повернення позивачу, оскільки право власності на такий транспортний засіб належить ТОВ "Ізі-Лізинг", а таке право власності ніким не оспорено.
Договір купівлі продажу майнових прав №5 від 01.09.2010 р. згідно ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, а особи (банк або інші особи) у випадку, якщо вони вважають, що такий договір порушує їх права, не позбавлені права звернутися із позовом про визнання його недійсним.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з ПАТ "УІСК "Інвестсервіс" на користь ТОВ "Ізі-Лізинг" заборгованості у розмірі 23 809,95 грн., розірвання Договору та повернення ТОВ "Ізі-Лізинг" предмету лізингу.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізі-Лізинг" задовольнити повністю.
2. Розірвати договір фінансового лізингу №ФСК-23 від 09.01.2008 р., укладений між Дочірнім підприємством "Надра-Сервіс" та Закритим акціонерним товариством "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс".
3. Зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б; ідентифікаційний код 23498273) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Ізі-Лізинг" транспортний засіб "Daewoo LANOS" (номер кузова SUPTF69YD8W385955, д.р.н. НОМЕР_2, об'єм двигуна 1498 см.куб., колір сірий). Видати наказ.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б; ідентифікаційний код 23498273) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізі-Лізинг" (01004, м. Київ, вул. Басейна, 9, к. 3; ідентифікаційний код 37194363) заборгованість у розмірі 23 809 (двадцять три тисячі вісімсот дев'ять) грн. 95 коп., державне мито у розмірі 323 (триста двадцять сім) грн. 10 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті шість) грн. 00 коп. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Р.В. Бойко
Дата підписання повного тексту рішення -28.10.2011 р.