ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 6/49717.10.11
За позовомПублічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»
ДоВідкритого акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13056»
Треті особина стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Луксор»
2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Трініті Інвест Компані»
3. Товариство з обмеженою відповідальністю «І-Тел»
Прозвернення стягнення на предмет іпотеки
Суддя Ковтун С.А.
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_1 -за дов.
від відповідач ОСОБА_2 -за дов.
від інших учасників процесу не з'явились
Обставини справи:
До господарського суду міста Києва звернулося з позовом публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк»до відкритого акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13056»про звернення стягнення на майно, що належить відкритому акціонерному товариству «Київське автотранспортне підприємство 13056», шляхом набуття права власності публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк»на предмет іпотеки, нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Перемоги, 20, а саме: корпус служби перевезень, літера Б, загальною площею 160,20 кв.м., нежила будівля-центральна електрощитові літера Н, загальною площею 28,10 кв.м., будівля ковально-зварювального блоку, літера К, загальною площею 382,30 кв.м., нежила будівля-приміщення начальника 1-ї автоколони, літера З, загальною площею 41,60 кв.м., будівля автозаправної станції, літера О, загальною площею 16,00 кв.м., виробничий корпус № 2, літера Л, загальною площею 3 937,10 кв.м., будівля блоку допоміжних цехів № 2, літера Е, загальною площею 1 405,80 кв.м., будівля центрального складу запчастин, літера М, загальною площею 499,10 кв.м., будівля складів матеріалів, літера Д, загальною площею 255,50 кв.м., будівля профілакторію поточного ремонту, літера Ж, загальною площею 682,60 кв.м., будівля блоку допоміжних цехів №1, літера Г, загальною площею 621,60 кв.м., адміністративно-побутовий корпус, літера А, загальною площею 565,30 кв.м., нежила будівля-приміщення начальників 2-х автоколон, літера В, загальною площею 74,60 кв.м., будівля мийки автомобілів, літера И, загальною площею 864,70 кв.м..
Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами.
08.05.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено іпотечний договір з метою забезпечення виконання зобов'язань товариством з обмеженою відповідальністю «Луксор», товариством з обмеженою відповідальністю «Трініті Інвест Компані»та товариством з обмеженою відповідальністю «І-Тел»(позичальниками) відповідних кредитних договорів. За твердженням позивача, у зв'язку з невиконанням позичальниками кредитних договорів у позивача виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на нього.
Ухвалою від 22.10.2010 р. було порушено провадження у справі № 6/497, залучено до участі у справі як третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю «Луксор», товариство з обмеженою відповідальністю «Трініті Інвест Компані», товариство з обмеженою відповідальністю «І-Тел».
Під час розгляд справи відповідач заявив клопотання про зупинення провадження у справі № 6/497 до вирішення справи № 33/454, предметом розгляду якої є дійсність договору іпотеки від 08.05.2009 р..
Ухвалою суду від 02.12.2010 р. зупинено провадження № 6/497 до вирішення справи № 33/454 за позовом відкритого акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13056»до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» про визнання договору іпотеки від 08.05.2009 р. недійсним.
Згідно з даними автоматизованої системи «Діловодство»провадження у справі 33/454 закінчено.
Ухвалою від 13.09.2011 р. поновлено провадження у справі, розгляд останньої призначено на 29.09.2011 р. о 11:00 год..
Відповідач у наданому суду відзиві позовні вимоги відхилив, зазначивши, що відповідачем, як іпотеко держателем, не дотримано процедури звернення стягнення на предмет іпотеки.
У судове засідання представники позивача та третіх осіб не з'явились, про причини неявки суд не повідомили
Розгляд справи було відкладено на 13.10.2011 р..
В судовому засіданні було оголошено перерву на 17.10.2011 р.
Треті особи в судове засідання не з'явились, про день та час проведення були повідомлені належним чином.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
08.05.2009 р. між відкритим акціонерним товариством «Київське автотранспортне підприємство 13056»(іпотекодавцем) та відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банк (назва змінена на публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк»( (іпетекодержателем) було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3. від 08.05.2010 р. та зареєстрованого в реєстрі № 192 (далі -іпотечний договір).
Згідно з умовами іпотечного договору відкрите акціонерне товариство «Київське автотранспортне підприємство 13056»виступає майновим поручителем за зобов'язаннями:
- товариства з обмеженою відповідальністю «Луксор»( позичальник-1) по кредитному договору № 7, укладеного 08.02.2008 року та кредитному договору № 87, укладеного 08.10.2008 року з відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банк;
- відкритого акціонерного товариства «Київський річковий порт»(позичальник-2) по кредитному договору № 56, укладеного 16 липня 2008 року та кредитному договору № 57, укладеного 16 липня 2008 року з відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банк;
- товариства з обмеженою відповідальністю «Сінбіас Фарма»(позичальник-3) по кредитному договору № 53, укладеного 07 липня 2008 року з відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банк;
- товариства з обмеженою відповідальністю «І-Тел»(позичальник-4) по кредитному договору № 59, укладеного 21 липня 2008 року з відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банк;
- товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті Інвест_Компані»(позичальник-5) по кредитному договору № 41, укладеного 11 травня 2007 року, кредитному договору № 66, укладеного 01 серпня 2008 року, кредитному договору № 67, укладеного 01 серпня 2008 року та кредитному договору № 89, укладеного 15 жовтня 2008 року з відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банком (далі -позичальник).
Предметом іпотеки є нерухоме майно, що належить іпотекодавцю на праві власності, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Перемоги, 20 а саме:
- корпус служби перевезень, літера Б, загальною площею 160,20 кв.м.;
- нежила будівля-центральна електрощитова літера Н, загальною площею 28,10 кв.м.;
- будівля ковально-зварювального блоку, літера К, загальною площею 382,30 кв.м.;
- нежила будівля-приміщення начальника 1-ї автоколони, літера 3, загальною площею 41,60 кв.м.;
- будівля автозаправочної станції, літера О, загальною площею 16,00 кв.м.;
- виробничий корпус № 2 (два), літера Л, загальною площею 3 937,10 кв.м.;
- будівля блоку допоміжних цехів № 2, літера Е, загальною площею 1 405,80 кв.м.;
- будівля центрального складу запчастин, літера М, загальною площею 499,10 кв.м.;
- будівля складів матеріальних, літера Д, загальною площею 255,50 кв.м.;
- будівля профілакторію поточного ремонту, літера Ж, загальною площею 682,60 кв.м.;
- будівля блоку допоміжних цехів № 1, літера Г, загальною площею 621, 60 кв.м.;
- адміністративно-побутовий корпус, літера А, загальною площею 565,30 кв.м.;
- нежила будівля-приміщення начальників 2-х автоколон, літера В, загальною площею 74,60 кв.м.;
- будівля мийки автомобілів, літера И, загальною площею 864,70 кв.м.
Нерухоме майно передано в іпотеку разом з усіма його приналежностями.
Предмет іпотеки також поширюється на належну іпотекодавцю на праві постійного землекористування земельну ділянку, на якій розташовані відповідні будівлі і на будівлі, які необхідні для використання цих будівель за цільовим призначенням.
Відповідно до п. 1.2 іпотечного договору предметом іпотеки забезпечується зобов'язання позичальника у розмірах, зазначених у вищевказаних кредитних договорах, що складається з суми кредиту, процентів за користування кредитом, можливих штрафних санкцій, комісії, відшкодування збитків, витрат по зверненню стягнення на предмет іпотеки.
Згідно з п. 2.7 іпотечного договору, у випадку виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором не в повному обсязі, іпотека зберігає силу в повному обсязі.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Згідно статті 1 Закону України «Про іпотеку»іпотека -вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом.
Сторони у наведених кредитних договорах, на які покладено обов'язок виконати за ними зобов'язання, не належним чином його здійснювали, що стало підставою для звернення іпотекодержателя до іпотекодавця з вимогою про задоволення зобов'язання позичальника.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Задоволення вимог іпотекодержателя згідно з договором, виходячи з приписів ст. 36 Закону України «Про іпотеку», є позасудовим врегулюванням.
Зокрема, даною нормою (ст. 36 Закону України «Про іпотеку») передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:
передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;
право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
Пункт 7.6 статті 7 іпотечного договору містить застереження про застосування позасудового врегулювання шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки та шляхом продажу іпотекодержателем предмета іпотеки.
В свою чергу, звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду здійснюється в порядку, передбаченому ст. 39 Закону України «Про іпотеку», що полягає в реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.
Законом України «Про іпотеку»та умовами іпотечного договору не передбачено можливості звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду шляхом набуття права власності на дане майно.
Крім того, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 ЦК України).
Здійснення права власності полягає в володінні, користуванні, розпорядженні своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).
Отже, повнота панування власника над річчю означає можливість здійснення з цією річчю будь-яких дій.
Виходячи з вагомості права власності поряд з іншими цивільним правами законом встановлена його непорушність (ч. 1 ст. 321 ЦК України). Відповідно до цієї ж норми закону ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 321 ЦК України).
Таким чином, позитивний аспект права власності означає можливість реалізації прав на річ (майно) без участі всіх інших осіб, а негативний -усунення всіх інших осіб від речі і захист її від всіх цих осіб.
Одним із способів захисту права власності є визнання його в судовому порядку.
Зокрема, відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Вказаний спосіб захисту права власності пов'язаний з тим, що право власності має спиратись на певний титул, щоб бути доведеним перед іншими особами. Саме суд в разі виникнення спору здійснює це доведення.
Отже, рішення суду про визнання права власності, яке прийнято за результатами розгляду позову, поданого в порядку ст. 392 ЦК України, є правозахисним актом, і спрямоване на захист наявного у позивача права власності.
У зв'язку з цим, момент виникнення права не залежить від набрання рішенням законної сили, оскільки підставою для прийняття останнього є наявність у позивача до звернення до суду тих матеріально-правових фактів, з якими закон пов'язує виникнення права власності.
Тобто, підставою для звернення до суду з позов про визнання права власності згідно зі ст. 392 ЦК України є оспорення існуючого права, а не намір набути вказане право за рішенням суду.
Фактично позовна вимога спрямована на зміну власника майна за рішенням суду, що чинним законодавством не віднесено до повноважень суду.
Рішення суду є правозахисним актом, однак способи захисту повинні кореспондуватись з повноваженнями суду, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .
Виходячи з цього, оскільки до компетенції суду не віднесені повноваження щодо переходу за його рішенням права власності на майно від іпотекодавця до іпотекодерджателя, і суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, правові підстави для захисту права позивача обраним ним шляхом відсутні.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
В задоволені позову відмовити.
СуддяС.А. Ковтун
Рішення підписано 01.11.2011 р.