ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 23/41401.11.11
За позовом приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»
до публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія
«Гарант-Авто»
про стягнення 3 215, 30 грн.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники сторін:
позивача: не з'явились
відповідача: начальник відділу претензійно-позовної діяльності ОСОБА_1 (довіреність
№ 1558-1/14 від 10.05.2011 року)
Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»про стягнення 3 215, 30 грн. Позов обґрунтований тим, що Позивачем на підставі договору добровільного страхування № АТК 146281 від 11.02.2008 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Benz»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), а тому Позивачем відповідно до положень статті 25 Закону України “Про страхування” та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу »(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у Відповідача, Позивачем було направлено останньому вимогу від 10.09.2009 року про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що Відповідачем не відшкодовано заявлену суму, Позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2011 року порушено провадження у справі № 23/414 та призначено її розгляд на 20.09.2011 року.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.
Представник Позивача у судове засідання 01.11.2011 року не з'явився.
Представник Відповідача письмовий відзив на позов не надав, у судовому засіданні проти позову заперечував.
Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України заявило клопотання, відповідно до якого просило змінити назву відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»на публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто».
Ухвалою суду від 18.10.2011 року змінено назву відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»на публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто».
Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 01.11.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
Позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № АТК 146281 від 11.02.2008 року, відповідно до якого Позивач прийняв під страховий захист автомобіль марки Benz»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1).
05.12.2008 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась на вулиці Димитрова, 22б у місті Києві, автомобіль марки Benz»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою, виданою відділом державної автомобільної інспекції головного управління МВС України.
Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля »(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), гр. ОСОБА_3 вимог Правил маневрування, що встановлено постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 24.12.2008 року.
Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля транспортного засобу Benz»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) Позивач замовив проведення автотоварознавчого дослідження у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 Згідно звіту № 837/26138 від 21.07.2011 року розмір матеріального збитку в результаті пошкодження у вказаній дорожньо-транспортній пригоді складає 2 506, 19 грн. Згідно акту виконаних робіт вартість відновлювального ремонту склала 3 215, 30 грн.
Позивач страховим актом від 11.02.2009 року визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП у розмірі 3 215, 30 грн., виплата якого Позивачем підтверджується платіжним дорученням № 3230 від 20.02.2009 року.
Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України “Про страхування” до Позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.
Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу »(державний реєстраційний номер НОМЕР_2) застрахована Відповідачем відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/4368180 зі строком дії страхового покриття з 20.08.2008 року по 19.08.2009 року.
Договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/4368180 встановлено ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 25 500,00 грн., франшиза -нуль грн.
Страхувальником за договором (полісом) страхування цивільно-правової відповідальності № ВВ/4368180 є ОСОБА_5, оскільки зазначений поліс є договором першого типу, страхове покриття розповсюджується на можливу цивільно-правову відповідальність страхувальника, яка може виникнути в процесі експлуатації автомобіля »(державний реєстраційний номер НОМЕР_2) за умови, що за кермом буде знаходитись будь-яка особа на законних підставах. У момент скоєння ДТП за кермом автомобіля знаходився ОСОБА_3, Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_3 на момент здійснення дорожньо-транспортної пригоди не мав права керувати зазначеним транспортним засобом.
Таким чином, враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ” повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду.
Відповідно до статей 29 та 33 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховиком відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу (матеріального збитку), розрахованого аварійним комісаром або експертом.
10.09.2009 року Позивач направив на адресу Відповідача вимогу з додатками про сплату страхового відшкодування.
Відповідно до статті 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” Відповідач повинен був здійснити страхову виплату протягом місяця з дня отримання відповідних документів. Означений обов'язок Відповідач не виконав.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.
Виходячи з наведеного, суд встановлює, що Позивач має право на відшкодування за рахунок Відповідача страхового відшкодування у розмірі 3 215, 30 грн. Таким чином, позовна вимога підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(01042, м. Київ, Новопечерський провулок, буд. 19/3, ідентифікаційний код 16467237) на користь приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»(04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Герцена, будинок, 10, ідентифікаційний код 24745673) страхове відшкодування у розмірі 3 215 (три тисячі двісті п'ятнадцять) грн. 30 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. - витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ.
СуддяТ.Ю. Кирилюк