Справа № 2-а-3700/11
іменем України
"09" листопада 2011 р.Шевченківський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Савицького О.А.
при секретарі Дикому Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС 4 взводу супроводження полку ДПС ДАІ ГУ МВС України у м.Києві сержанта міліції Шиндилюка Вадима Ігоровича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адмінштраф в розмірі 255 грн..
В своєму позові позивач посилається на те, що 23.07.2011 року інспектором ДПС 4 взводу супроводження полку ДПС ДАІ ГУ МВС України у м.Києві сержантом міліції Шиндилюком В.І. було винесено відносно нього постанову про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, за порушення, яке передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Згідно зазначеної постанови Шиндлюка В.І. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, у зв'язку з тим, що 23.07.2011 року приблизно о 19-57 год. по пр-кту Московькому в м.Києві останній керував автомобілем марки «Саманд», державний номер НОМЕР_1 зі швидкістю 90 км/год., чим перевищів дозволену швидкість на 30км/год. Швидкість вимірювалась прибором «ВІЗИР №0810701», але позивач вважає, що швидкість зафіксована на вказаному приладі належить не його автомобілю, а іншому більших габаритів, що рухався поряд з його автомобілем.
Позивач в судовому засідання позов підтримав.
Відповідач в судовому засіданні заперечив проти позову, вважає, що діяв в межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог закону. Сумніватись в тому, що на приладі була зафіксована швидкість автомобіля відповідача, він вважає не має підстав, оскільки прилад був в справному стані, що підтверджується відповідними повірками.
Вислухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши зібрані в справі докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 23.07.2011 року інспектором ДПС 4 взводу супроводження полку ДПС ДАІ ГУ МВС України у м.Києві сержантом міліції Шиндилюком В.І. відносно ОСОБА_1 за порушення вимог п. 12.4 Правил дорожнього руху, а саме перевищено швидкість руху на 30 км/год. (при дозволеній швидкості 60 км/год., останній рухався 90 км/год.) за що передбачена відповідальність згідно з ч.1 ст. 122 КУпАП, складено протокол про адміністративне правопорушення АА1 № 520108.
На підставі ст.ст. 222, 276, 278, 280, 283 КУпАП, інспектором ДПС 4 взводу супроводження полку ДПС ДАІ ГУ МВС України у м.Києві сержантом міліції Шиндилюком В.І. розглянуто справу про адміністративні правопорушення по ч.1 ст. 122 КУпАП та винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн..
З копії протоколу, який міститься в матеріалах справи вбачається, що він відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
З матеріалів справи, а саме з долученого до справи протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 вчинене порушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, відповідно до якої перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину… тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в даному випадку, ОСОБА_1 перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті на 30 км/год., за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн..
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді виконання правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч. 6 ст. 71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надає докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
В своїх поясненнях відповідач зазначив, що порушення позивачем обмеження встановленої швидкості руху було зафіксовано за допомогою приладу «ВІЗИР № 0810701», який має функцію фото фіксації, позивачу було продемонстровано фото його автомобіля на якому було видно номерний знак його автомобіля та зафіксовано швидкість його руху 90 км/год, що не заперечувалось позивачем. Також відповідач надав суду письмові докази того вказаний прилад пройшов необхідну повірку щодо його придатності до вимірювання швидкості руху автомобілів від 20 до 250 км/год. та експертний висновок стосовно того що цей прилад відповідає вимогам нормативів встановлених в Україні для таких приладів.
З огляду на викладене, враховуючи наявні в справі докази, суд вважає, що штраф на ОСОБА_1 накладений в межах визначених законом за правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, судом встановлено, що вказане адмінправопорушення з боку позивача мало місце про, що правомірно працівником ДАІ був складений протокол про адмінправопорушення, цей протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений у випадку, що визначається ч. 4 ст. 258 КУпАП, а тому суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні його адмінпозову.
Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 18, 245-248, 251, 252, 254, 256, 283, 256, 276-282, 283 КУпАП , керуючись ст.ст.158, 160, 161, 162, 163, 171-2 КАС України, суд
постановив:
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні адміністративного позову до інспектора ДПС 4 взводу супроводження полку ДПС ДАІ ГУ МВС України у м.Києві сержанта міліції Шиндилюка Вадима Ігоровича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя: